ЗСУ вийшли із Суджі? Що відбувається у Курській області і чому Україна втрачає позиції

В Курській області наразі тривають бої і українським військовим, скоріше за все, довелося відходити. Чому це сталось, що цьому передувало, навіщо Путін приїхав на Курщину і що це може означати для майбутніх переговорів, – в матеріалі РБК-Україна. 

Обстановка в Курській області динамічна і змінюється буквально кожні кілька годин. Російські військові за останній тиждень повернули контроль над близько 200 квадратними кілометрами території області. Поки Володимир Путін у камуфляжі приїхав покерувати "курським контрнаступом", а міноборони РФ показують кадри розбитої після "визволення" Суджі, українські військові намагаються закріплюватись на нових рубежах.

Операція "Труба"

Українські військові зайшли до Курської області у серпні 2024 року. Для всіх без винятку ця операція стала повною несподіванкою та поставила під питання "непорушність" російських кордонів, про які так любить говорити кремлівська пропаганда. ЗСУ швидко закріпилися на позиціях у Курській області, а згодом навіть почали возити туди журналістів.

Одним із найчастіше відвідуваних місць стало місто Суджа. Незважаючи на те, що у місті проходили бойові дії і воно, по суті, було взяте українськими військами, на його зовнішній вигляд це особливо не вплинуло. Мешканці, які там залишилися, в коментарях журналістам весь час дякували українським військовим за те, що вони привозять їм їжу і воду. Багато хто критикував російську владу та військових, звинувачували їх у байдужості по відношенню до курчан.

Український військовий розмовляє з жителями Суджі (фото: РБК-Україна)

Насправді, це так і виглядало. Незважаючи на те, що ЗСУ закріпилися в кількох російських населених пунктах, керівництво РФ дуже поверхнево коментувало ситуацію, а через якийсь час затихло зовсім. Складалося враження, що Курською областю вирішили буквально пожертвувати для того, щоб не виділяти на неї резерви, не перекидати військові угруповання з інших напрямків та продовжувати окупувати українські території.

На початку березня російські так звані воєнкори вперше згадали про операцію "Потік" або, як її пізніше назвали, "Труба". За задумами командування РФ, військові повинні були пройти від 12 до 15 км трубопроводом "Уренгой-Помари-Ужгород", що не експлуатується. За різними даними, російські бійці тиждень повзли трубою в умовах токсичних парів від газу, критичної нестачі кисневих балонів і провізії.

Українське командування пізніше прокоментувало результати операції, заявивши, що росіянам не вдалося ні застати ЗСУ зненацька, ні закріпитися в їхньому тилу. Українські військові отримали інформацію про "підземну піхоту" РФ та влаштували їм засідку біля виходу з труби. Однак, незважаючи на провальну ідею, ситуація в Курській області на початку березня стала стрімко погіршуватися. Росіяни задіяли резерви та за різними даними перекинули частину своїх угруповань зі Сходу України.

Бої у Курській області – відтворення подій

Під час нової спроби свого контрнаступу в Курській області противник вирішив сфокусуватись на скороченні ширини українського плацдарму з одночасним ускладненням нашої логістики. І зрештою, його розрахунок спрацював.

Ситуація в Курській області почала відчутно погіршуватись приблизно місяць тому. Тоді росіяни захопили ділянку від Дар'їно до Свердликово, що знаходяться в українсько-російському прикордонні. Через Свердликово проходила одна з логістичних доріг нашого плацдарму у Курській області. І втрата контролю над цієї дорогою поставила під загрозу всю частину цього плацдарму, що північніше від Суджі.

По-друге, вихід ворога до межі між Курською та Сумською областями дозволив йому встановити вогневий контроль над ще однієї ключовою дорогою – Суджа - Юнаківка, по якій теж йшло забезпечення наших підрозділів.

Після Свердликово росіяни просунулися на Новеньке, що вже на території Сумщини. Звідти вони намагаються пробитись до Басівки, а далі – до КПП "Юнаківка - Суджа", щоби вийти в тил нашим військами і тим самим змусити їх повністю вийти з Курської області. Проте далі за Новеньке ворогу пройти не вдалось.

Минулого тижня події пожвавились. Росіяни змогли прорватись до кордону уже на правому фланзі нашого плацдарму – в районі Курилівки, що на півдні від Суджі. Після цього відбулася та сама операція "Потік". Одночасно з цим ворожі війська продовжили тиск по периметру плацдарму. Зокрема – і з боку Мирного та Махнівки в напрямку Суджі.

Загальну ситуацію ускладнює лісиста місцевість, де солдати ворога окопуються навіть у коріннях дерев, та масове застосування противником дронів на оптоволокні, які неможливо погасити засобами РЕБ.

"Як наслідок, через майже неможливість проводити логістику і задля збереження особового складу було ухвалено рішення скорочувати глибину нашого вклинення і проводити контрольований вивід військ", – пояснило одне із інформованих джерел РБК-Україна.

Суджа в серпні (фото: Getty Images)

Українські офіційні особи коментували і коментують події на Курщині дуже обережно. Вдень 12 березня про ситуацію повідомив президент Володимир Зеленський. Він не став говорити деталей, обмежившись тим, що обстановка дійсно складна, а для України пріоритет – збереження життів своїх військових. Ввечері вже головком Олександр Сирський повідомив, що у передмістях та районах Суджі йдуть активні бойові дії.

"Будемо тримати оборону на Курщині стільки, скільки це буде доцільно та необхідно", - додав він.

Між цим, російські офіційні джерела, які влітку, під час операції ЗСУ відмовчувались, сьогодні наперебій повідомляють про ситуацію на Курщині. У міноборони РФ вже встигли опублікувати відео зі "звільненою" Суджею – на кадрах видно потрощене місто із залишками обвуглених фасадів будинків. Хоча, в цілому, це стандартна поведінка російських військ, зазначив секретар Комітету Верховної ради з питань національної безпеки, оборони і розвідки Роман Костенко.

“Подивіться на міста, які вони "звільнили" на сході і на півдні. Вони ні з чим не рахуються, ні з військовими, ні з цивільними втратами. Вони знищують все. Вони зрозуміли, що українців просто так не взяти, ні цивільне населення, ні військових і єдине – це просто стерти місто з лиця землі з усіма, хто там є", – каже Костенко в коментарі РБК-Україна.

В Курську область також ніби-то приїхав Володимир Путін, який для цього приводу навіть другий раз за всю повномасштабну війну одягнув камуфляжну форму (перший раз він одягнув бушлат у вересні 2022 року під час навчань "Восток-2022" – ред). Своєю присутністю він очевидно прагнув спростувати те, в чому Кремль звинувачували з серпня – байдужості до російського регіону. Крім того, цей "візит" був сигналом про те, що події в Курській області розгортаються виключно на користь РФ.

Як пояснюють співрозмовники видання, рішення про повний вихід з Курської області зараз не ухвалювались – лише про скорочення плацдарму. Наразі його площа становить приблизно 150 квадратних кілометрів. Згідно з тією інформацією, яка є в РБК-Україна, чисельність українських підрозділів, що перебувала у Курській області, складала від 2 до 5 тисяч людей. В останні дні частину підрозділів вивели на територію України.

"Зрозуміло, що рано чи пізно нам доведеться звідти повністю піти. Але поки в планах триматись там доти, доки це буде можливо", – розповів один із співрозмовників.

Про це ж каже і нардеп Костенко. За його словами, українські війська втратили деякі населенні пункти і зараз намагаються тримати оборону.

"Я думаю, основне завдання – це не вийти на нашу територію, а залишити оборонятися на російській території для того, щоб і удари наносити, і щоб мати буферну зону на території РФ. Як там буде, це вже буде залежати від того, які рішення буде приймати командування, які будуть ресурси, як будуть воювати наші воїни", – каже Костенко.

Що стосується повного виходу з Курської області, експерти відзначають, що катастрофою це назвати не можна. За словами майора запасу ЗСУ Олексія Гетьмана, від самого початку операція розглядалася як рейд українських військових на територію РФ.

"Це військово-політична операція, вона виконала ту місію, яка була на неї покладена, і продовжує її виконувати. Але якщо загроза для наших військ суттєво збільшиться, то я думаю, що буде дана команда на відхід. Тим більше є інформація, що деякі бригади звідти виходять і вийшли. Тому вважати, що вихід з Курської області це якась поразка, не варто", – додає Гетьман в коментарі РБК-Україна.

Загроза для Сумської області

Наступаючи на Курщину, росіяни традиційно для себе активно "вкидують" в інфопростір різноманітну дезінформацію для деморалізації українських військових. Одна з "легенд", яка вже тиждень обговорюється в медіа, це вихід російських військ на кордони з Сумщиною. Якщо вірити пропагандистам, росіяни за останній час десятки разів захоплювали Сумську область.

Фактично ж ворог як і раніше намагається накопичуватись на кордоні, перейти кордон і закріпитись у напрямку Новенького. Мета росіян, скоріше за все – оточення українських військ і повне перерізання логістики. Однак закріпитися російським військам не вдається, тому вони використовують тактику малих штурмових групп. Це біля п'яти військовослужбовців, які намагаються перетнути український кордон, повідомляє речник ДПСУ Андрій Демченко.

Українські військові (фото: Getty Images)

"Фактично прориву кордону, як це може інтерпретувати у РФ будь-хто, на даний момент немає. Те, що окремі військовослужбовці перетнули кордон, намагаючись закріпитися на нашій території, а потім вмерли, - це не прорив кордону. Бо фактично всю лінію держкордону з Росією можна вважати лінією фронту. І ворог будь-де може намагатися прорватися, застосовувати якісь групи, в тому числі ДРГ", – каже Демченко в коментарі РБК-Україна.

***

Після серії українських контратак та виснаження окупаційних військ просування агресора на Сході помітно сповільнилося. Зайти у Покровськ чи Куп'янськ їм все ще не вдалось. Якщо Путін захоче представити своєму народу якісь "перемоги" на 9 травня – то жодне з перелічених українських міст не має перспектив нею стати. Можна припустити, що Москва ухвалила рішення зробити саме "звільнення" Курської області тією перемогою, якою вони зможуть хизуватись росіянам на 9 травня.

В контекст цієї версії логічно лягає його візит нібито в командний пункт в Курській області. Притому що раніше Путін намагався ніяк публічно не асоціювати себе з операцією в цьому регіоні, а офіційна пропаганда приділяла мінімум уваги ситуації на Курщині.

Хоча діям росіян може бути одночасно й інше пояснення. Раніше представники української влади заявляли, що розглядають під час майбутніх переговорів обмін підконтрольної території у Курській області на окуповані українські території. Російський наступ саме там і зараз може бути спрямований якраз на те, щоб завадити цим планам.

"Я думаю, це є основним аспектом. Була ж інформація, що їм і Трамп це закидав, мовляв, про що ви зараз не хочете домовлятися, у вас там окуповують частину вашої території війська України. В 2024 році це була наша стратегічна перемога, як би там не було. Росіяни трохи просувались, але то було не стратегічно, а ми малими силами здобули стратегічну і геополітичну перемогу. Тому, звичайно, їм все рівно це закидали", – каже Костенко.

Росіяни активізувались на Курщині на фоні дипломатичного процесу, який зараз активно просувають США. Цілком можливо, що в прагненні позбавити Україну бодай якихось сильних переговорних позицій, Путін доручив своєму військовому командуванні якомога швидше відвоювати Курську область.