Зростання цін в Україні сповільниться: НБУ дав прогноз щодо інфляції на 2023 рік
Національний банк України прогнозує уповільнення інфляції в Україні. Цьому сприятимуть низка факторів, у тому числі заходи НБУ.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на заяву голови НБУ Андрія Пишного на брифінгу, який транслювався на Youtube.
За його словами, інфляція в Україні у лютому знизилася до 24,9%. Зниження інфляції розпочалося раніше та відбувається швидше, ніж прогнозував НБУ.
За його словами, цьому, зокрема, сприяли збільшення пропозиції продовольства та пального, швидке відновлення енергетичної системи після атак Росії, слабший споживчий попит. Зростання споживчих цін також значною мірою стримується за рахунок фіксації офіційного курсу гривні і тарифів на житлово-комунальні послуги.
"Попередні заходи НБУ, у тому числі утримання облікової ставки на рівні 25%, підвищення нормативів обов’язкового резервування, запровадження нових депозитних продуктів, а також калібрування валютних обмежень сприяли зміцненню гривні в готівковому сегменті ринку. Це позначилося на поліпшенні інфляційних та курсових очікувань. Позитивний вплив мало і повне припинення емісійного фінансування бюджету з початку року", - сказав він.
Водночас попри це, інфляція все ще залишається високою, а тиск з боку витрат бізнесу - значним. "Окремі чинники, що стримували інфляцію впродовж кількох минулих місяців, можуть мати короткостроковий характер. Так, зростання пропозиції продовольства та швидша стабілізація ринку пального значною мірою зумовлювалися теплою зимою", - повідомив голова НБУ.
"Інфляція знижуватиметься надалі, у тому числі завдяки заходам Національного банку з посилення привабливості гривневих активів і підтримання курсової стабільності", - сказав Пишний.
Нагадаємо, споживчі ціни в Україні в лютому 2023 року порівняно з лютим минулого року зросли на 24,9%, що менше, ніж річна інфляція місяцем раніше (26,0%).
Зниження загальної інфляції почалося раніше, ніж очікував НБУ в січні, "зокрема, завдяки кращій ситуації в енергетиці та теплій зимі".
Однак фундаментальний інфляційний тиск, виражений зростанням базового ІСЦ, залишався високим, зокрема через подальше відображення великих бізнесових витрат, у тому числі через дефіцит е/е, вважають у НБУ.