"Знижка" в 50%: як українських експортерів зерна шантажують в Африці

Пастка після розвантаження

Українські зернові компанії, що працюють на африканських ринках, дедалі частіше стикаються зі схемами правового тиску, каже президент "Української аграрної конфедерації" Леонід Козаченко.

У регіонах із найгострішою потребою в продовольстві нерідко діють непрозорі держструктури, які нехтують міжнародним правом.

Поширена схема виглядає так: вантаж прибуває в порт, його розвантажують - і лише після цього місцева влада оголошує про "невідповідність якості". При цьому міжнародні сертифікати SGS, визнані в усьому світі, просто ігнорують.

Як це виглядає на практиці

"Вони говорять: "У нас за вказівкою нашого лідера тільки державна лабораторія перевіряє, тому ми перевірили, а це зовсім не те, що ми хотіли. Або ви вдвічі зменшуєте вартість, або забирайте свою продукцію назад"", - розповідає Козаченко.

Він уточнює, що все це відбувається вже після того, як товар опинився у їхньому порту.

Банки блокують оплату

Паралельно місцеві банки, підконтрольні урядам, відмовляються відкривати акредитиви і заморожують платежі українським компаніям.

Експортер у такій ситуації опиняється у глухому куті:

• щодня за простій судна нараховується штраф у десятки тисяч доларів;
• везти вантаж назад через пів світу - фінансовий крах;
• єдиний вихід - погоджуватись на умови і віддавати зерно за безцінь.