У повсякденному житті українці часто знаходять загублені телефони, гаманці чи інші речі й помилково вважають їх "нічийними". Проте закон трактує такі ситуації зовсім інакше.
Про це у коментарі РБК-Україна розповіла адвокатка Юлія Кісілевич.
Вона зазначає, що Верховний Суд у постанові від 21 серпня 2025 року у справі №688/2554/22 роз’яснив ключові критерії, за якими визначають, чи є річ знахідкою, чи її привласнення прирівнюється до крадіжки.
Згідно з законом, крадіжка - це таємне викрадення чужого майна. Тобто річ перебуває у власності конкретної особи, і той, хто її забирає, не має на неї жодного права.
Юристка наголошує: якщо річ не вибула з володіння власника, а була забута або тимчасово залишена в місці, де людина може за нею повернутися - її привласнення є порушенням, за яке передбачена кримінальна відповідальність
"Знахідкою може вважатися лише те майно, яке вибуло з володіння без відома власника, немає можливості встановити, кому воно належить, і минув значний час, що дає підстави вважати річ остаточно загубленою", - пояснює Кісілевич.
Верховний Суд підкреслює презумпцію "забутості" речей. Якщо людина підбирає чужий телефон чи гаманець у приміщенні магазину, аптеки, кафе чи громадському транспорті, закон автоматично вважає, що річ тимчасово залишена, а не загублена.
"У таких місцях обстановка свідчить, що власник міг відійти на хвилину й повернутися. Тому привласнення таких речей - це не знахідка, а крадіжка", - зазначає адвокатка.
Правоохоронцям легко встановити, хто забрав чужу річ. Так, камери відеоспостереження, звернення адміністрації закладу, відстеження мобільних телефонів - усе це робить факт привласнення очевидним.
"Поширена думка "я хотів повернути" не має жодного правового значення. Момент злочину настає тоді, коли людина забирає річ і залишає місце, де її мав знайти власник", - пояснює Кісілевич.
Адвокатка наголошує, що у більшості випадків знайдені речі в громадських місцях юридично є забутими, а не загубленими.
Єдиний правильний алгоритм дій:
Це дозволяє уникнути кримінальної відповідальності та допомагає швидко повернути річ власнику.
Раніше РБК-Україна писало, що в Україні посилили адміністративну відповідальність за дрібні крадіжки. Навіть за викрадення майна вартістю до 757 гривень передбачено вищі штрафи, громадські роботи або адмінарешт.
Також ми розповідали, що адміністрація магазинів зобов’язана забезпечувати збереження речей у комірках схову, і у разі крадіжки несе повну матеріальну відповідальність за їхню втрату. Постраждалим радять одразу викликати поліцію та адміністрацію закладу, детально описати викрадене й вимагати відшкодування збитків. Якщо магазин відмовляється компенсувати втрати добровільно, покупець має право звернутися до суду.