Оновлена редакція законопроєкту Sanctioning Russia Act 2026 демонструє еволюцію американської санкційної політики. Йдеться про перехід від моделі політичного сигналу до моделі системного економічного тиску на Росію.
Про це заявив уповноважений президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк в ексклюзивному коментарі РБК-Україна.
"Індивідуальні обмеження стосуються не лише вищого політичного і військового керівництва РФ, а й осіб, причетних до обходу санкцій, порушень прав людини, відмивання коштів, дестабілізації ситуації в Україні, а також акціонерів російських СПГ-проєктів, суден тіньового флоту та пов'язаних із ними осіб. Йдеться про традиційні, але дієві інструменти - блокування активів і візові обмеження", - наголосив Власюк.
Він також зауважив, що секторальні санкції націлені на головні джерела фінансування російської економіки. Зокрема йдеться про фінансовий сектор, включно з Центробанком РФ, Сбербанком, ВТБ, Газпромбанком та іншими державними фінансовими установами.
Не оминули увагою й енергетичний сектор ворога, оскільки цей документ передбачає заборону інвестицій США у російську енергетику.
"У серпні минулого року обговорювалось повернення американської компанії Exxon Mobil до російського нафтогазового проєкту "Сахалін-1", а така заборона унеможливить цей сценарій", - пояснив Власюк.
Ба більше, під обмеження потрапить експорт американських енергоресурсів та енергетичної продукції до РФ. Також планується заборона імпорту російського урану та масштабування санкцій щодо енергетичних проєктів "Ямал ЗПГ" і "Арктик ЗПГ", їхніх керівників і ключових акціонерів.
Ще один важливий пункт - посилення відповідальності за обхід санкцій. Йдеться про знищення тих механізмів, які Кремль застосовує для адаптації до вже чинних обмежень.
Як пояснив Власюк, без перекриття цих каналів навіть найжорсткіші санкції поступово втрачають ефективність.
"Водночас законопроєкт посилює економічний тиск не лише на Росію, а й на її торговельних партнерів. Саме вторинні заходи можуть стати його найбільш відчутним інструментом, оскільки передбачають застосування додаткових мит щодо країн, які продовжують імпортувати російські енергоносії або сприяють обходу санкцій", - наголосив уповноважений Зеленського з питань санкційної політики.
Власюк звертає увагу на те, що нова компромісна редакція передбачає максимальну ставку до 100% замість запропонованих раніше 500%.
Попри це, загальна логіка документа не змінилася - він повинен підвищити для третіх країн економічну ціну співпраці з Росією настільки, щоб така співпраця стала невигідною.
"Це один із найсильніших інструментів тиску на держави, що фінансують російську воєнну економіку", - зауважив Власюк.
За його словами, цей законопроєкт є важливим не лише через зміст конкретних санкцій, а й через комплексність підходу, який має системно збільшувати ціну російської агресії.
Ба більше, йдеться про важливий орієнтир і для інших союзників Києва. Річ у тім, що лише скоординований та рішучий санкційний тиск здатний істотно обмежити можливості Росії фінансувати війну та обходити вже запроваджені обмеження.
"Робота над цим законопроєктом триває, він ще має пройти остаточну процедуру ухвалення. Тому остаточні висновки доцільно робити після його прийняття", - підсумував Власюк.
До слова, раніше стали відомі нові деталі законопроєкту Ліндсі Грема проти Росії.
Також ми писали, хто саме може потрапити під майбутні санкції США.
Ба більше, нещодавно сам Трамп оцінив ймовірність ухвалення "пекельних санкцій" проти країни-агресорки.