Зеленський шукає "план Б" для Києва. Що буде з Кличком і чи витримає столиця важку зиму

Головне:

• Майбутнє Кличка: на Банковій обговорювали можливість його усунення з посади голови КМДА, однак цей сценарій не знайшов підтримки більшості впливових представників президентської команди.
• План Зеленського: президент запропонував створити при уряді спеціальний "кабінет" для Києва, за інформацією РБК-Україна, новий орган може налічувати близько десятка учасників і матиме консультативний або дорадчий статус.
• Підготовка до зими: Київ накопичив більше резервного обладнання, ніж торік, однак будівництво великих резервних джерел тепла ще не завершене.
• Проблеми з електрикою: Через російські удари столиця втратила значну частину власної електрогенерації та стала залежнішою від постачання електроенергії з інших регіонів.
• Сценарії на зиму: джерела РБК-Україна не виключають тривалих відключень світла, перебоїв з опаленням і зупинок метро. Наслідки залежатимуть від подальших атак і погодних умов.

Підготовка Києва до зими знову стала приводом для напруги між Банковою та Віталієм Кличком. Президент публічно звинувачує столичну владу в недостатній підготовці до російських ударів по енергетиці й шукає нові способи вплинути на ситуацію в Києві. У команді мера ж наголошують, що за готовність міста до зими відповідає не лише місто.

Утім, у цієї історії є не лише політичний вимір. Столиця входить у нову зиму з пошкодженими теплоелектроцентралями та незавершеним будівництвом резервних джерел тепла. І хоча до цього опалювального сезону Київ підготувався активніше, ніж до попереднього, співрозмовники РБК-Україна не виключають, що ця зима може виявитися ще важчою.

Київське питання

Президент 13 жовтня заявив, що навіть у прикордонних і прифронтових регіонах плани енергетичної стійкості виконуються краще, ніж у столиці. Він звернув увагу на те, що навіть після поодиноких російських влучань значна частина Києва залишається без електроенергії та води. І анонсував рішення, які передбачатимуть не лише посилення захисту енергооб'єктів, а й зміну підходів до управління містом.

Того ж дня Зеленський повідомив про консультації з представниками силового сектору, бізнесу та місцевого самоврядування. Серед його співрозмовників були колишній голова СБУ Василь Малюк, бізнесмен Костянтин Єфименко та мер Харкова Ігор Терехов.

Це одразу породило чутки про те, що Зеленський збирається виставити проти Кличка в Києві якогось серйозного опонента. Тим паче, що нинішній т.в.о. голови КМВА Андрій Ткачов особливою публічною активністю не вирізняється.

"Він поки приглядається до різних людей, говорить з ними", – відповідав тоді поінформований співрозмовник РБК-Україна на питання про те, чи міг би той же Малюк невдовзі очолити КМВА.

Проте військова адміністрація – лише одна з частин складної системи управління столицею. Поряд із нею працюють КМДА на чолі з Кличком та обрана киянами Київрада. Ця система й раніше породжувала конфлікти щодо повноважень та відповідальності.

Читайте також: Дві влади Києва. Що відбувається за лаштунками боротьби Банкової та Кличка перед зимою

За інформацією РБК-Україна, на Банковій обговорювали й значно радикальніший сценарій. Два джерела видання незалежно одне від одного розповіли, що в президентському оточенні розглядали можливість відсторонити Кличка від посади голови Київської міської державної адміністрації. За словами співрозмовників, одним із прихильників такої ідеї був колишній керівник Офісу президента Андрій Єрмак.

Втім, як стверджують джерела, більшість впливових представників президентської команди – як на Банковій, так і поза нею – виступили категорично проти. Передусім через юридичні та управлінські наслідки такого рішення.

Річ у тім, що в Києві посади міського голови та голови КМДА тісно пов'язані. Хоча голову державної адміністрації формально призначає президент, згідно з рішенням Конституційного суду, очолювати її має саме особа, обрана киянами міським головою. До того ж навіть усунення Кличка з керівництва державною адміністрацією не позбавило б його повноважень обраного мера та впливу на Київраду.

"В теорії це можна було би зробити, однак на практиці схема управління містом стане ще менш робочою, ніж зараз. Кличко через Київраду буде все блокувати. Навіть з доступом до кабінетів можуть бути проблеми", – пояснює один зі співрозмовників видання.

Тим паче, що структурних проблем в управлінні Києвом за воєнного стану, про які РБК-Україна вже детально писало раніше, така кадрова зміна точно б не зняла.

"КМВА – це тупикова гілка розвитку. Он Ткаченко (Тимур Ткаченко, нинішній очільник Київської обласної військової адміністрації, - ред.) ніби спробував з Кличком повоювати і що? Потім сам просився, щоб його відпустили", – розповідає інший співрозмовник.

Крім того, будь-які спроби якось обмежити "суверенітет" столичної влади неодмінно викликали би серйозну протидію з боку мера і його союзників. На Кличка тут працюють одразу два фактори.

По-перше, важливість місцевого самоврядування як такого в очах європейців. По-друге, дуже хороші зв'язки Кличка в європейському істеблішменті, зокрема в німецькому.

Як раніше розповідали джерела у владі, цей фактор вже ставав на заваді занадто різким діям Банкової проти Кличка. За інформацією РБК-Україна, вже зараз, коли все обмежується лише словесними перепалками, до Брюсселя з Хрещатика надійшли відповідні сигнали, і європейські партнери почали висловлювати своє занепокоєння.

"Можливо, на Банковій зрозуміли, що потенційний негатив за ситуацію в Києві падає однаково і на центр, і на місцеву владу. Охочих повоювати з ним у КМВА немає. Потім мер виступав у Раді, де відповів на претензії щодо підготовки міста. І десь після цього риторика центральної влади щодо Кличка дещо пом'якшилася", – помітив один із співрозмовників в команді мера.

Варіант Б

Тож, зрештою, Зеленський публічно запропонував м'якший варіант – створити спеціальний "кабінет" при уряді для вирішення київських проблем.

"Я попросив прем’єра зібрати спеціальний кабінет для Києва – менеджерів бізнесу, сильних людей. Я готовий особисто поговорити з тим, кого вони мені назвуть і попросити його. Зробіть такий кабінет і напрацьовуйте рішення. Я буду робити те, що я можу", – сказав Зеленський на зустрічі з журналістами 27 жовтня.

Президент зокрема озвучив кілька прізвищ тих, з ким він говорив про участь в такому кабінеті: екс-віце-прем'єр Олександр Кубраков, екс-прем'єр часів Порошенка Володимир Гройсман. А ось екс-голова Держагенції відновлення Сергій Сухомлин, за словами Зеленського, відмовився брати в цьому участь, "як тільки про Київ почув".

За інформацією РБК-Україна, новий орган може налічувати близько десятка учасників і матиме консультативний або дорадчий статус. Тобто його члени не зможуть безпосередньо віддавати розпорядження київській владі. Натомість вони пропонуватимуть свої рішення Кабміну, який уже реалізовуватиме їх через наявні державні механізми. Така конструкція дозволила би Банковій активніше впливати на розв'язання столичних проблем без конфліктного усунення Кличка.

"Навіщо створювати ще одну енергетичну раду чи кабінет? При міській владі вже діє власна рада з енергетичної безпеки та стійкості, до роботи якої залучали галузевих експертів. І вона брала участь у підготовці міського плану стійкості", – реагує на цю ідею джерело з оточення мера.

Водночас у команді Кличка не виключають, що до питання зняття мера "центр" може повернутись пізніше – коли ситуація в місті буде найбільш складною, а як політичний привід використають незавершеність підготовки міста до зими. Цю версію "підігріває" рішення РНБО від 5 серпня, у якому йшлося про персональну відповідальність посадовців за виконання заходів планів стійкості.

"Виконати цей план ідеально неможливо. У будь-якому разі будуть якісь прогалини, щось десь піде не так. Це може перетворитися на аргумент проти мера", – припустило джерело.

Проте саме рішення РНБО не означає автоматичного звільнення Кличка або притягнення його до юридичної відповідальності. Для цього потрібні окремі правові підстави та процедура.

Як Київ підготувався до нової зими

Співрозмовники РБК-Україна з різних політичних таборів сходяться на тому, що цього року київська влада зробила більше для підготовки до опалювального сезону, ніж торік. Водночас не все обладнання, про яке зараз звітує міська влада, з'явилося саме цього року: частину резервів столиця накопичувала ще в попередні роки повномасштабної війни.

За даними КМДА, зараз для об'єктів тепло- та водопостачання підготовлено близько 700 генераторів. Вони мають забезпечувати роботу насосів та іншого важливого обладнання під час відключень світла. Для потреб водопровідної системи також побудували три дизельні електростанції.

Крім того, міська влада повідомляє про створення резервного водозабору та забезпечення системи каналізації резервним електроживленням. Це має дозволити підтримувати роботу водопостачання та водовідведення навіть за перебоїв із централізованим електропостачанням.

Для аварійного обігріву окремих будівель Київ має 70 мобільних і вісім блочно-модульних котелень. Їх можуть використовувати, наприклад, для лікарень і соціальних закладів, які залишилися без основного теплопостачання. Більшу частину цього резерву сформували ще в попередні роки.

Читайте також: Зима під ударами. Що задумали росіяни проти енергетики та чи буде тепло у містах

Окремо КМДА звітує про понад шість тисяч одиниць обладнання – генераторів, інверторів та акумуляторів, придбаних у межах міських програм для житлових будинків. Воно призначене для підтримки роботи окремих будинкових систем під час знеструмлень, а не для повноцінного електропостачання всіх квартир.

Ще один напрям – встановлення когенераційних установок, тобто невеликих електростанцій, які одночасно виробляють електрику й тепло. Однак масштаби такої генерації поки неспівмірні із загальними потребами столиці.

Взимку навантаження Києва може сягати близько 1950 МВт, тоді як місто поки запустило лише 60 МВт когенераційних потужностей, а до кінця року планує довести їх до 200 МВт. За оцінками співрозмовників РБК-Україна, від 200 до понад 300 МВт місцевої генерації потрібно лише для підтримки роботи критичної інфраструктури.

Крім створення резервів, місто та центральна влада проводять роботи з фізичного захисту важливих енергетичних об'єктів від російських атак. Частину заходів виконує КМДА, іншу – державне Агентство відновлення. Повністю ці роботи ще не завершені.

Наймасштабнішим, але водночас одним із найбільш проблемних напрямів підготовки залишається створення резервного теплопостачання на випадок нових руйнувань великих ТЕЦ. На відміну від мобільних котелень, призначених для тимчасового обігріву окремих будівель, ідеться про потужності, які мають забезпечувати теплом цілі житлові райони.

Загалом план стійкості Києва передбачає створення таких джерел тепла потужністю до 2,1 ГВт. Цього року роботи розгорнули приблизно на 1,6 ГВт: місто відповідає за будівництво об'єктів потужністю понад 1000 МВт, а державне Агентство відновлення – приблизно 560 МВт, зокрема за шість резервних котелень.

Однак далеко не всі ці об'єкти вже готові до роботи. Співрозмовники видання сумніваються, що всі потужності, які планували запустити цьогоріч, встигнуть ввести в експлуатацію до кінця року. Наприкінці жовтня незавершеність будівництва підтвердили й у Міністерстві розвитку громад та територій. Сам Кличко 23 жовтня в інтерв'ю BBC Україна повідомив, що загальний план стійкості Києва виконаний більш ніж на 60%, а завершити його реалізацію місто планує до грудня.

Співрозмовники РБК-Україна визнають: попри значний обсяг виконаної роботи, і міська влада, і державні структури запізнилися з частиною необхідних заходів.

Одне з джерел у владі наводить як приклад затримку з ухваленням необхідних рішень на рівні Київради. Зокрема, за його словами, затягувалися рішення щодо розміщення енергетичного обладнання, необхідне голосування відбулося лише у вересні, хоча відповідні рішення були ще в травні. Про проблеми із земельними питаннями, які гальмували запуск проекту, раніше публічно говорили й в Агентстві відновлення.

"Чи можна було повністю відновити столичні ТЕЦки? Ні. Чи можна було би паралельно встановлювати когенерацію? Так. Чи можна було краще попрацювати із системами розподілу електрики? Так. Загалом, відсотків на 30-50% можна було би краще підготуватись, але не на сто", – каже одне з джерел у владі.

Притому повністю провину з центральної влади він не знімає. "Ми все одно ставимося до Кличка як до політичного опонента, з відповідними наслідками", – каже співрозмовник.

Джерела в оточенні мера, своєю чергою, звертають увагу на труднощі, які були з погодженням та фінансуванням проектів саме з боку центральної влади. План стійкості Києва почали розробляти ще навесні, однак остаточно на рівні РНБО його схвалили лише в серпні.

У команді Кличка вважають, що затримка з погодженням документа коштувала місту важливого часу. У центральної влади інша позиція: початковий варіант потребував доопрацювання, а його реалізація в запропонованих масштабах була фінансово нереалістичною. За цей час вартість запланованих заходів таки скоротили з 67 до 37 млрд гривень.

Восени виникли затримки з проведенням бюджетних платежів. У КМДА тоді заявляли, що через це довелося призупиняти частину робіт із резервного теплопостачання та електроживлення. У жовтні платежі почали розблоковувати. Проблеми з проведенням видатків підтверджував і уряд, пояснюючи їх тимчасовим дефіцитом коштів.

"Загалом, звичайно, готувались до цієї зими краще, ніж до минулої. Але проблема в тому, що готувались до минулих викликів, а з'явились нові: реактивні дрони, брак антибалістики тощо", – каже ще один співрозмовник видання.

Чому ця зима може виявитися для Києва ще важчою

Після численних російських ударів енергетична інфраструктура Києва вже зараз значно більше пошкоджена, ніж на початку минулого опалювального сезону. Тому, попри більші резерви, співрозмовники РБК-Україна не виключають, що ця зима може виявитися для столиці навіть важчою за попередню.

Одна з найбільших проблем зараз – робота київських теплоелектроцентралей. За нормальних умов вони і забезпечували місто теплом, і генерували для столиці значні обсяги електроенергії. За інформацією співрозмовників, ТЕЦ-5, ТЕЦ-6 та Дарницька ТЕЦ в результаті російських ударів припинили виробляти електроенергію.

Тепер Київ сильно залежить від її постачання "ззовні" через об'єднану енергосистему України – через підстанції, які теж системно піддаються ворожим атакам і періодично виходять з ладу. Якщо ці об'єкти пошкоджені, навіть за наявності електроенергії в загальнодержавній системі її може бути складно доставити до столиці. Наслідки таких проблем кияни вже відчули 8 жовтня, коли через падіння напруги від зовнішніх центрів живлення тимчасово зупинився метрополітен.

Одне з джерел пояснює: метро – дуже великий споживач енергії, тож у випадку нових російських ударів і раптових проблем з енергопостачанням Києва можуть ухвалюватися рішення про тимчасове відключення якраз таких об'єктів, задля швидкої стабілізації системи. Або ж у випадку катастрофічного браку електрики метро, по суті, "гасне" саме по собі.

Не менш складна ситуація із теплопостачанням. Київські ТЕЦ досі залишаються серед пріоритетних цілей російських атак. Нові пошкодження можуть поставити під загрозу й постачання ними тепла, а резервні котельні, які мали б частково замінити великі станції, ще не всі готові до роботи.

При цьому навіть запуск усіх запланованих резервних котелень не гарантує, що за сильних морозів їхньої потужності вистачить для підтримання нормативної температури в усіх квартирах.

Співрозмовники РБК-Україна називають різні сценарії того, як Київ може пройти цю зиму.

Читайте також: Між планами та реальністю: як Україна готується до складної зими

"Якщо ситуація буде зовсім поганою, максимум, що місто може забезпечити власними силами – це робота водопостачання та каналізації, електрика й тепло для критичної інфраструктури. У деяких районах, можливо, вдасться зберегти й опалення житлових будинків. А там, де будинки залишаться без тепла, за наявності технічної можливості їх намагатимуться тимчасово підключати до резервних джерел теплопостачання", – прогнозує одне з джерел.

Інший співрозмовник налаштований більш песимістично. На його думку, у разі повторних масштабних атак Київ може зіткнутися з тривалими зупинками метро та ситуацією, коли електроенергією та теплом можна буде лише ледве забезпечити критичну інфраструктуру.

"Так чи інакше, ситуація зі світлом та опаленням для лівого берега прогнозовано буде складнішою, ніж для правого берега столиці", – додає співрозмовник.

Втім, жоден із цих сценаріїв не можна вважати гарантованим. Наслідки залежатимуть передусім від масштабу нових атак, характеру пошкоджень, температури повітря та можливостей енергетиків і комунальників відновлювати роботу обладнання.

Окремий ризик – російські удари по мостах через Дніпро, які вже призводили до пошкоджень переправ та обмежень руху в Києві. Співрозмовники РБК-Україна вважають, що повністю зруйнувати великі мости складно, однак для серйозних транспортних проблем це й не потрібно.

Навіть часткові пошкодження можуть змушувати перекривати переправи для обстежень і ремонту, ускладнюючи сполучення між берегами. На думку джерел, саме на такий результат і можуть бути розраховані російські атаки.

"Зима найважчою буде у найбільших містах: Київ, Харків, Дніпро, до якого вже почали долітати КАБи. Росіяни свідомо намагаються зробити життя в них нестерпним, щоб змушувати людей виїжджати, щоб зростала взимку соціальна напруга", – каже співрозмовник.

Питання – відповіді (FAQ):

– Чому Зеленський хоче створити спеціальний "кабінет" для Києва?

– Президент запропонував створити "кабінет" або ж "раду" при Кабміні для вирішення столичних проблем. За інформацією РБК-Україна, такий орган може мати дорадчі функції: готувати пропозиції для уряду, але не керувати безпосередньо міською владою.

– Чи можуть Віталія Кличка усунути з посади голови КМДА?

– За даними джерел РБК-Україна, таку можливість обговорювали в президентському оточенні, проте більшість впливових представників команди Зеленського виступили проти. Сценарій також пов'язаний із юридичними труднощами, оскільки згідно з рішенням Конституційного суду, КМДА має очолювати обраний киянами мер.

– Наскільки Київ підготувався до зими 2026–2027 років?

– Місто має резервні генератори, мобільні котельні та додаткові джерела електроенергії. Водночас частину обладнання накопичили ще в попередні роки, а частина великих резервних теплових потужностей поки не введена в експлуатацію. Загалом джерела видання вважають, що в цьому році підготовка міста ведеться активніше, ніж торік.

– Чому цієї зими в Києві можуть бути тривалі відключення світла?

– За інформацією співрозмовників РБК-Україна, через російські атаки великі київські ТЕЦ припинили виробляти електроенергію. Столиця стала залежнішою від постачання з інших регіонів, а пошкодження ліній електропередачі та підстанцій можуть ускладнювати доставку електрики до міста.

– Що може статися з опаленням і роботою метро?

– За нових масштабних ударів можливі тривалі зупинки метрополітену та перебої з теплопостачанням. Резервні котельні здатні частково компенсувати втрату основних джерел тепла, але за сильних морозів їхніх потужностей може не вистачити для підтримання нормативної температури в усіх будинках.