Запровадження ПДФ для ФОПів. Які ключові недоліки цієї ідеї

Які адміністративні проблеми може викликати запровадження ПДВ для ФОП, чи дозволить новий податок усунути проблему дроблення великого бізнесу та які труднощі може створити новий податок для майже 700 тисяч підприємців – в керівниці Української асоціації прямого продажу Надії Бедричук.

Дискусія про запровадження ПДВ для ФОПів із оборотом від 1 мільйона гривень на рік - звелася до двох протилежних позицій. Одні стверджують, що це смертельний удар по малому бізнесу під час війни. Інші – що "нічого страшного не станеться", бо 20% ПДВ просто перекладуть на покупця, а адміністрування буде "майже непомітним". Обидві позиції спрощують реальність, але давайте розберемося.

У 2024 році обороти понад 1 мільйон гривень мали 660 тисяч ФОПів із 1,7 мільйона зареєстрованих ФОП на єдиному податку. Якщо поріг ПДВ залишиться без індексації, у 2027 році таких підприємців стане ще більше просто через інфляцію та девальвацію.

Коли більше 10 років тому запроваджувався поріг в 1 мільйон гривень, йшлося про "масштаб", зростання підприємства до того рівня, щоб стати платником ПДВ. Це вже давно не так.

Наслідком такого рішення стане різке збільшення кількості платників ПДВ – приблизно в чотири рази: з нинішніх 250 тисяч до понад мільйона. Це означає зростання витрат не лише для бізнесу, а й для держави. Уже сьогодні витрати на програмне забезпечення для адміністрування ПДВ оцінюють у 180 мільйонів гривень, а це лише старт.

У 2024 році Кабмін обмежив чисельність співробітників ДПС: 1,8 тисячі працівників у центральному апараті та 19,3 тисячі на місцях. Навіть теоретично ці ресурси не розраховані на такий обсяг платників ПДВ, як можна очікувати після реалізації норм про ПДВ для ФОП. Навантаження на одного інспектора зросте у рази, а разом із ним — ризик помилок, затримок і потенційних конфліктів з ЮО та ФОП.

Очікувані надходження від реформи оцінюються у 40 мільярдів гривень у 2027 році. У середньому це близько 60 тисяч гривень ПДВ з одного ФОПа на рік, або 5 тисяч гривень на місяць.

Виходить, на одного працівника ДПС буде припадати 38 ФОПів, які разом принесуть у бюджет близько 190 тисяч гривень ПДВ на місяць. При цьому середня зарплата працівника податкової – близько 65 тисяч гривень. Ця арифметика не виглядає привабливо навіть на папері.

Поведінкова реакція бізнесу буде передбачуваною. Частина підприємців почне дробити бізнес. Частина піде в готівку або напівтіньові розрахунки, включно з криптовалютами. Хтось свідомо зменшить офіційний оборот. Хтось просто відмовиться від масштабування. У підсумку економіка отримає не більше ПДВ, а більше викривлень.

В уряді аргументують, що ця реформа зменшить зловживання спрощеною системою з боку великого бізнесу. Досить дивно чути від представників влади, що вони знають конкретні приклади великого бізнесу, який використовує тисячі ФОПів. Знають приклади, можуть ідентифікувати за критеріями такі зловживання – і реакцією є не перевірка конкретних аферистів, а написання законодавчих поправок, щоб покарати всіх ФОП, переважна більшість з яких є сумлінними платниками податків.

Це та сама логіка, за якою роками не наводять лад на митниці, яка пропускає контрабанду через кордон, але борються з продавцями імпортних товарів.

Чи можна очікувати, що великий бізнес, який зробив своєю моделлю використання 1,5 тисячі ФОПів для виведення доходу, раптом закриється, бо йому знадобиться вже 3-4 тисячі ФОПів? Навряд. Це ж не загроза для бізнесу, а рядове завдання для менеджменту. Чи ідея була тому, щоб опускати поріг ПДВ, поки рука підприємців-мінімізаторів втомиться писати заяви на реєстрацію нових ФОПів?

Пропозиція просто «перекласти ПДВ на покупця» також не працює в реальності. У сегменті B2C платоспроможність населення знижується, а конкуренція з тіньовим імпортом залишається високою, адже митниця все ще пропускає контрабанду у значних обсягах (за розрахунками експертів - втрати держбюджету сягають 105-120 млрд грн на рік).

У сегменті B2B виникає інша проблема: дрібні постачальники з оборотами до 1 млн грн стають нецікавими для великих компаній-платників ПДВ. Або укрупнюйся, або зникай.

При цьому необхідність підвищити цінник буде стосуватися кожного ФОПа. Коли навколо тебе усі хочуть "перекласти 20% ПДВ на покупця", витрати бізнесу зростають не тільки на додаткові 20%, а значно вище. Як результат, прибутковість підприємств, і так підірвана під час війни, енергодефіциту і відтоку покупців - ще більше знижується і призводить до закриття бізнесу.

Тут треба ще згадати, що уряд бачить внутрішню торгівлю одним з головних драйверів економічного зростання в 2026 році.

Спрощена система оподаткування — не український винахід. Вона з’явилася в багатьох посткризових економіках як відповідь на слабкі інституції та масову роботу підприємців у тіні. І на цей час спрощені системи є у більшості країн Європи. Там, де спрощену систему різко обмежували - результат був однаковий: зростання готівкових розрахунків, "знижки за кеш", закриття бізнесів. Приклади цього сьогодні можна спостерігати сьогодні у росії.

Але справжній ризик цієї реформи – не в самому податку, а в контролі. ПДВ, навіть "діджитальний", означає облік податкового кредиту, реєстрацію накладних, штрафи за помилки, товарний облік. Для ФОПа, який відповідає перед державою всім своїм майном, це стимул не зростати, а залишатися нижче порогу або закриватися.

Найбільш логічним рішенням у цій ситуації є перегляд порогу входу в ПДВ. Один мільйон гривень як поріг давно не відповідає реаліям України. Європейська директива, на яку посилається Мінфін, дозволяє встановити поріг ПДВ на рівні 85 тисяч євро. Підвищення ліміту дозволить зберегти спрощену систему як інструмент розвитку малого бізнесу.

І останнє, про що зараз кипить середовище ФОПів. Ставлення уряду до спрощенців ніколи не було секретом. Зневажати малий бізнес і підприємців загалом, записувати їх повально у махінатори - поширена ознака професійної деформації українських чиновників та їхніх радників. Вони не бояться втратити ФОПів-платників податків ("сім год мак не родив – і голоду не було" - це пряма цитата). Чиновники апелюють до справедливості, отримуючи від 3 до 10 разів вищі зарплати, ніж в середньому в країні. Нарікають на дисбаланс зовнішньої торгівлі, але роками залишають відкритими канали контрабанди – торік вона сягнула близько половини трильйона гривень, приблизно 14% усього імпорту.

Зараз уряд пропонує запровадження ПДВ для ФОПів як усування "пільг" для окремих підприємців – і з цим можна було б погодитися, за певного адекватного порогу переходу на ПДВ. Якби не сама подача та тональність дискусії з підприємцями. Враження, що насправді йдеться не про надходження до бюджету, а про встановлення адміністративного контролю над третиною ФОПів та про скасування спрощеної системи оподаткування для усіх з оборотами від 1 мільйона гривень.

При цьому у попередні роки ФОПи вже "перетравили" і підвищення податків, і РРО для всіх. Зокрема, ФОПи 3-ої групи з оборотами в 1 млн гривень сплачують в середньому більше 8% обороту до бюджету – це єдиний податок, військовий збір і ЄСВ. А якщо у вас 500 тисяч обороту на третій групі за рік, то ви сплатите більше 10% різних податків з обороту. А в той самий час великий бізнес – платник ПДВ сплачує в середньому 3,6% податків з обороту (ПДВ, ПнП, Податок на майно - до обороту), за це йому ще й грамоту вручать.

"Реформа ПДВ" ускладнить життя ФОПа і при діяльності, і при закритті. Податкова перевірка тепер охоплює не останні 3 роки, а фактично 7, з призупинкою давності на пандемію та воєнний стан. Підвісити на такий "гачок" 700 тисяч підприємців – це надзвичайно безвідповідальний в політичному сенсі крок та величезний ризик для соціальної стабільності в країні.

Малий бізнес, який відповідає усім своїм приватним майном за зобов’язання перед державою, почуває себе в небезпеці. І це змушує ФОПів займати "оборонну позицію".

Сподіваємось, що автори "реформи" прислухаються до конструктивних пропозицій підприємців та доопрацюють законопроєкт про ПДВ для ФОП, встановивши реалістичний ліміт переходу на ПДВ, щоб він не став руйнівним для малого бізнесу.