Напередодні зимового періоду українцям варто переглянути підхід до заощаджень і не залишати вільні кошти без руху. Один із можливих варіантів – поєднання гривневих депозитів, ОВДП та іноземної валюти.
Як розподілити кошти та чи існує універсальна модель для всіх, – розповів віцепрезидент Асоціації українських банків, голова правління "Глобус Банку" Сергій Мамедов, повідомляє РБК-Україна з посиланням на подкаст.
За словами банкіра, очікування ''ідеального моменту'' для розміщення коштів може призводити до втрати потенційного доходу. Наразі на депозитному ринку є пропозиції зі ставками на рівні 17–17,5% річних, хоча конкретна дохідність залежить від банку та строку розміщення коштів.
Мамедов також застеріг від сприйняття валюти як універсального способу збереження капіталу. За його словами, інфляція впливає не лише на гривню, адже купівельна спроможність долара та євро також із часом змінюється.
''Моя рекомендація проста: гроші повинні працювати. По-перше, це не дає можливість знецінюватись вашому капіталу. А по-друге, це все ж таки дозволяє відбудовувати й розвивати нашу країну. Гроші, які десь ''сховані'', не працюють на економіку'', – наголосив банкір.
Як один із можливих підходів Мамедов навів умовну модель, за якої близько половини заощаджень можна залишити у гривневих інструментах, а решту розподілити між іноземними валютами. Водночас він підкреслив, що таку пропорцію не варто сприймати як універсальну рекомендацію для всіх.
Вибір валюти, за його словами, також доцільно пов’язувати з майбутніми витратами. Наприклад, якщо людина регулярно подорожує або має витрати в країнах Єврозони, частину коштів можна зберігати в євро. Це дозволить уникати додаткових витрат на конвертацію.
Гривневі заощадження, особливо у випадку значних сум, банкір радить розглядати не лише з точки зору депозитів, а й ОВДП. При цьому під час купівлі облігацій варто враховувати можливі банківські або брокерські комісії, а також вартість обслуговування рахунку.
Говорячи про валютний ринок, Мамедов зазначив, що наразі не бачить передумов для ажіотажного попиту на іноземну валюту. На його думку, обсяг валютних резервів та міжнародної допомоги дає НБУ можливості зберігати контрольованість валютного ринку.
Водночас банкір припустив, що наприкінці року курс може рухатися в напрямку близько 45 грн за долар. Однак точність такого прогнозу, за його словами, обмежена через вплив війни, обсягів міжнародної допомоги та бюджетних потреб.
Для людини, яка купує валюту як частину заощаджень, Мамедов радить зосереджуватися не стільки на спробах вгадати найвигідніший момент для купівлі, скільки на визначенні адекватної частки валюти у власних заощадженнях.
Окремо банкір пояснив, як працює фінансовий моніторинг. За його словами, перевірка окремих операцій не означає автоматичного блокування рахунку чи упередженого ставлення до клієнта.
Сучасні системи фінмоніторингу значною мірою автоматизовані. Алгоритми аналізують операції та можуть звертати увагу на нетипову для конкретного клієнта фінансову поведінку. Наприклад, додаткову перевірку може викликати значне надходження коштів із подальшим розподілом на велику кількість карток або інші операції, які суттєво відрізняються від звичайного користування рахунком.
''Є автоматичні алгоритми, які аналізують весь масив операцій, який проходить в банку. Якщо є якісь невідповідності, то ця операція переноситься на поглиблене вивчення'', – пояснив Мамедов.
У такій ситуації банк може звернутися до клієнта із проханням пояснити економічний зміст операції або надати документи, які підтверджують походження коштів.
Мамедов радить не ігнорувати такі звернення, а якнайшвидше зв’язатися з банком через службу підтримки, мобільний застосунок або інші офіційні канали та надати необхідну інформацію.
За словами банкіра, у процесі інтеграції України до європейського фінансового простору вимоги до прозорості походження коштів матимуть дедалі більше значення. Тому тим, хто накопичує, інвестує або проводить значні фінансові операції, важливо мати можливість підтвердити джерело доходів.
''Треба завжди думати про те, як пояснити, де ти заробив кошти, які плануєш інвестувати. Це можуть бути документальні підтвердження доходу від продажу активів, розміщення депозитів, подана декларація або отримана заробітна плата. І надалі вимоги щодо походження коштів будуть тільки посилюватись'', – підсумував Мамедов.
Увага: Цей матеріал підготовлено виключно з ознайомчою метою і не є фінансовою або інвестиційною порадою. Інвестиції пов’язані з ризиком, включно з можливістю повної втрати капіталу. РБК-Україна не несе відповідальності за фінансові рішення, прийняті на основі цього матеріалу. Перед ухваленням будь-яких інвестиційних рішень рекомендуємо звернутися до ліцензованого фінансового консультанта.