Західні санкції, ядерні погрози, "звірства" ЗСУ: теми роспропаганди в листопаді

Санкції ЄС і США

Очікується активізація просування наративів, нібито санкції "жодним чином не впливають" на економіку Росії, а лише "завдають шкоди самим європейцям та американцям".

Аналітики Центру вважають, що інформаційна реакція Кремля на запровадження санкції США проти "Роснефти" та "Лукойла" матиме подвійний характер: на зовнішню аудиторію буде спрямована риторика про "нелегітимність і неефективність" санкцій, а для внутрішнього споживача - меседжі про "стійкість Росії", "економічний прорив" і "чергову перемогу над спробами Заходу зламати країну". 

Ескалація ядерних погроз 

Крім того, очікується відкрита кампанія ескалації ядерних погроз, у межах якої просуватиметься ідея про нібито "безпрецедентну військову перевагу Росії", передусім сил ядерної тріади.

У такий спосіб РФ намагається нав’язати західному суспільству думку, що будь-яке загострення конфлікту ризикує перерости в глобальну катастрофу, якщо Захід продовжить постачання зброї Україні. Головна цільова аудиторія цієї кампанії - громадяни західних країн. 

Зрив переговорів між Росією та США

Також Центр прогнозує активізацію кампаній зі звинувачень ЄС та США у зриві мирних переговорів. Центральна теза: Захід нібито свідомо зриває мирні ініціативи, бо "не зацікавлений у завершенні війни". 

Мета цієї інформаційної операції - дискредитація американської ініціативи, розкол трансатлантичної єдності, виправдання продовження війни та терористичних ударів по Україні під виглядом "вимушеної реакції".

Дискредитація "коаліції рішучих"

У листопаді продовжиться дискредитація самої ідеї та результатів зустрічі "коаліції рішучих", що відбулася 24 жовтня. Головний наратив - представити зібрання як "військовий клуб" західних держав, який нібито координує ескалацію конфлікту, постачання зброї та підготовку наступальних операцій проти Росії. 

Паралельно пропагандисти просуватимуть тезу про "крадіжку" заморожених російських активів.

Завдання цих меседжів - посіяти сумніви щодо легітимності санкцій та обмежень проти Росії. 

Маніпуляції довкола проєкту Держбюджету України на 2026 рік

Основний фокус кремлівських медіа - поширення наративів про загрозу "фінансового колапсу", щоб підірвати довіру до державних інституцій та викликати у населення побоювання, що держава не зможе забезпечити виплати пенсій, зарплат та соціальної допомоги. 

Ще один напрям дезінформаційної кампанії - порівняння українських макроекономічних показників із російськими. Пропагандисти демонструють вибіркові цифри без урахування різниці в структурі економік, військових видатках і масштабах зовнішньої допомоги. Такі зіставлення використовуються для створення ілюзії, що "Росія стоїть на ногах міцніше", ніж Україна, і зможе ще довго вести війну. 

Дезінформація щодо опалювального сезону

Російська пропаганда посилить поширення наративів про нібито катастрофічні наслідки численних обстрілів енергетичної інфраструктури, які начебто призведуть до масштабних збоїв у теплопостачанні, "енергетичного колапсу", "замерзання міст" і масового відтоку населення. 

Водночас ворог створюватиме ілюзію, що проблеми опалення - це системний провал Української держави, а не наслідки російських атак на об’єкти енергетики. 

 Інформаційна кампанія навколо продажу літаків Gripen

Основний фокус російських медіа і проксі-ресурсів буде на просуванні меседжів про нібито загрозу неконтрольованої ескалації на Європейському континенті після передачі літаків, а також про "прямі ризики для країн НАТО".

Активізується поширення фейків про нібито невдоволення європейських платників податків рішенням шведського уряду, який "змушує пересічних громадян ЄС фінансувати українську війну".

Окремий акцент робитиметься на дискредитації західної військово-технічної допомоги - ворог просуватиме меседжі про продаж Україні старої або неефективної техніки, використання України як полігону для випробування озброєнь, а також "наживу західного ВПК на поставках в умовах війни".

Кампанія про "звірства ЗСУ" у прифронтових районах

Пропагандистські ресурси готуватимуть масштабні інформаційні вкиди про "тероризм з боку ЗСУ", "катування мирного населення", "розстріли громадян", "загороджувальні загони", які будуть активно тиражуватися в соцмережах, месенджерах і через підконтрольні медіа.

Основна мета кампанії - підірвати довіру місцевого населення до української армії й влади, викликати розкол і страх у прифронтових громадах, а також використовувати цю інформацію в міжнародних медіа з наміром ослаблення підтримки України в світі.