Західні донори наполягають на боротьбі з тіньовим сектором, а не на підвищенні податків, - експерти

Згідно з підрахунками "Економічної експертної платформи", у перші три квартали 2023 року в тіні, тобто без сплати податків та акцизів, продавалось від 6 до 12% автомобільного пального, від 13 до 23% - тютюнових виробів та від 30 до 47% спиртних напоїв.

Несплата акцизів та ухилення від ПДФО через зарплати в конвертах спричиняє діру в бюджеті у розмірі 200 млрд грн на рік. Обсяг маніпулювання із податковими накладними - 18 млрд грн у 2022 році.

"Скрутки" (фіктивний податковий кредит) минулоріч забрали з бюджету щонайменше 16 млрд грн.

"Конвертаційні центри" ще 20 млрд грн втрат бюджету за рік. Втрати бюджету від "сірого" імпорту та контрабанди - близько 100 млрд грн на рік.

Ефективної боротьби з тіньовим та нелегальним бізнесом наразі немає. Є тиск на бізнес легальний.

"Якщо, наприклад, гральний бізнес за дев’ять місяців цього року, сплатив податків у 9,5 рази більше, ніж за весь минулий рік, але при цьому є заклики: а давайте ще збільшимо оподаткування. Притому що 70% перебуває у тіні. Очевидно, що, скоріше за все, і ті, хто не в тіні, почнуть заходити в тінь. Тому питання стоїть так: якщо влада піде по цьому шляху, то це шлях в нікуди", - зазначив економіст Борис Кушнірук.

Водночас вимог щодо підвищення податків ні з боку стратегічних партнерів, ні з боку МВФ не чути. Йдеться про боротьбу із нелегальним бізнесом та чисельними схемами ухилення від сплати податків.

Зокрема, у звіті Європейської комісії щодо заявки України, містилось конкретніше зауваження, що повноцінне членство у ЄС за наявності десятків схем ухилення від оподаткування буде неможливим.

Також у МВФ нагадали про зобов’язання влади України дотримуватися зваженої фіскальної політики.