Захід не готовий: чому НРК досі не стали пріоритетом для західних армій

Чому Захід стримано сприймає наземні роботи

За словами Олега Федоришина з DevDroid, на Заході поки що не відбулося тієї зміни оптики та переосмислення трансформації бойових дій, яку вже пережила українська армія.

Західні партнери виявляють інтерес до наземних роботів, проте усвідомлення їхньої критичної ролі прийде лише після першої масштабної наземної операції. Ставлення до нових технологій зазвичай змінюється тільки після безпосереднього зіткнення з проблемою на полі бою.

Як приклад Федоришин наводить ситуацію з дронами-перехоплювачами: зацікавленість ними стрімко зросла лише тоді, коли стало зрозуміло, що дорогих ракет ППО не вистачає для збиття дешевих масових цілей.

Аналогічний сценарій чекає і на НРК. Західні країни почнуть масштабно застосовувати роботизовані комплекси, коли постануть перед такими викликами, як:

• тривалі наземні операції;

• постійна загроза від FPV-дронів;

• суттєві втрати особового складу та техніки.

Подібний досвід партнери можуть отримати у разі потенційного російського наступу на одну з країн Європи, війни навколо Тайваню або залучення країн НАТО до іншого тривалого конфлікту.

Вразливість важкої бронетехніки

Американські військові вже зараз спостерігають, як FPV-дрони, які раніше вважалися другорядною загрозою, здатен уражати навіть дорогі гелікоптери. На думку Федоришина, схожа переоцінка чекає і на важку бронетехніку. Списати її повністю неможливо, але її функція та місце на полі бою безповоротно змінюються.

Тарас Остапчук, CEO Ratel, підкреслює, що досвід війни в Україні довів: саме по собі класичне бронювання більше не гарантує безпеки. Через масове використання дронів, мінування та аеророзвідку будь-яка техніка залишається легкою ціллю.

Саме через це у США та Європі поступово приходить розуміння, що НРК є не просто допоміжним засобом, а ключовим елементом сучасної армії.