Вуглецеве мито, яке стягує Європейський Союз при імпорті товарів з України, має бути відтерміноване для нашої країни, оскільки має місце форс-мажорна обставина - повномасштабна війна.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на слова генерального директора Федерації роботодавців України Руслана Іллічова, які він сказав під час форуму United by Mining, проведеного Національною асоціацією добувної промисловості.
"Ми вважаємо, що є всі підстави для форс-мажору для того, щоб відтермінувати нам введення цієї плати (вуглецевого мита, англ. СВАМ - Ред.)", - сказав він.
Іллічов пояснив, що сьогодні через війну Україна не може забезпечити виконання всіх екологічних вимог під час виробництва металу, цементу, роботи інших капіталомістких галузей та реалізації проектів з видобутку корисних копалин.
При цьому, наприклад, металурги та виробники цементу зазнають значних втрат через запровадження з 1 січня цього року додаткового вуглецевого мита на кордоні з ЄС.
Для відтермінування дії цього мита уряд має провести відповідні та результативні переговори з Єврокомісією.
Також, за словами гендиректора ФРУ, необхідно переглянути дефолтні значення викидів для підприємств (застосовуються за відсутності фактичних даних). Ці значення є досить високими для українських підприємств.
Нагадаємо, представники металургійної галузі вже неодноразово закликали уряд провести перемовини з Брюсселем та домогтися скасування вуглецевого податку, а також збільшити квоти на імпорт сталі та металопродукції й усунути торгові обмеження.
Наприкінці вересня аналітики GMK Center зазначали, що регламент CBAM передбачає можливість застосування винятків у разі форс-мажорних обставин, зокрема масштабного руйнування промислової та транспортної інфраструктури.
В "АрселорМіттал Кривий Ріг" повідомляли, що за несприятливого сценарію сукупні втрати українських металургів від застосування вуглецевого мита можуть перевищити 1 млрд доларів на рік.
Більше про головні тези та ключові виклики, які обговорювали учасники конференції United by Mining, - зокрема щодо інвестицій, дефіциту кадрів, вартості енергоресурсів і логістики, - читайте в матеріалі РБК-Україна.