Активоване вугілля після застілля, гель "для детоксу", порошок "на всяк випадок" після сумнівної їжі - ентеросорбенти є в аптечці кожного українця. Їх приймають при отруєннях, діареї, похміллі й навіть без жодних симптомів, щоб "очистити організм".
Коли ентеросорбенти справді потрібні, чому вони популярні серед українців і як взаємодіють з іншими ліками, зокрема протидіарейними засобами, для РБК-Україна розповів доктор медичних наук, професор кафедри клінічної фармакології та клінічної фармації Національного медичного університету імені О.О. Богомольця Микола Хайтович.
Експерт пояснив, що ентеросорбенти - це речовини, які поглинають токсини, мікроорганізми чи їхні метаболіти у просвіті травного тракту та виводять їх із калом.
Своєю чергою токсини - це речовини бактеріального, рослинного або тваринного походження, які здатні пригнічувати фізіологічні функції організму. Це призводить до захворювання або навіть загибелі.
За хімічною природою всі токсини - це білки або поліпептиди, на відміну від інших органічних і неорганічних отруйних речовин.
"Ентеросорбенти показані як допоміжна терапія при харчовій токсикоінфекції, гострій діареї, медикаментозних отруєннях, а також при метеоризмі та синдромі подразненого кишківника з діареєю", - зазначив професор.
Він наголосив, що ці препарати не варто використовувати тривалий час без чітких показань, а особливо у разі кишкової непрохідності й тяжкого закрепу.
"Використовують вуглецеві (активоване вугілля), кремнієві (ентеросгель, атоксіл), волокнисті (пектин, целюлоза) та комбіновані ентеросорбенти", - розповів експерт.
Він пояснив особливості різних ентеросорбентів.
Вуглецеві ентеросорбенти
Поділяються на сорбенти з деревного вугілля, кісточкового активованого вугілля та сферичні гранульовані синтетичні сорбенти. При цьому в активованому вугіллі містяться всі різновиди пор.
Кремнію діоксид
Містить на поверхні силанольні групи, завдяки яким сорбент здатний зв’язувати у шлунково-кишковому тракті білки, поліпептиди, ендотоксини, віруси для повного виведення з організму.
Професор зауважив, що значна площа поверхні та висока пористість роблять їх ідеально придатними для сорбції.
Волокнисті ентеросорбенти
Мають м’яку дію і регулюють роботу кишківника, нормалізують його мікрофлору, виступаючи пребіотиками.
В аптечці кожного українця є ентеросорбенти - як мінімум, активоване вугілля знайдеться у всіх. Здебільшого люди приймають ці препарати без консультації з лікарем і навіть без показань.
"Це швидше звичка, ніж клінічна необхідність, і, ймовірно, вона пов’язана із псевдонауковим поняттям "зашлакованість організму", коли люди застосовують ентеросорбенти для "детоксу", - зазначив професор.
Микола Хайтович зауважив, що наразі немає даних доказової медицини щодо ефективності профілактичного прийому ентеросорбентів "на всяк випадок" після "сумнівної" їжі.
"Якщо немає симптомів захворювання, їх приймати не варто. Необґрунтоване застосування ентеросорбентів може спричиняти зв’язування поживних речовин і порушувати моторику кишківника", - наголосив експерт.
Серед найбільш частих побічних ефектів ентеросорбентів професор назвав закрепи, які у дітей або людей похилого віку можуть навіть призводити до кишкової непрохідності.
"Також ентеросорбенти можуть спричиняти електролітні порушення і дегідратацію, тобто зневоднення", - розповів експерт.
Професор зазначив, що ентеросорбенти здатні адсорбувати жиророзчинні вітаміни (A, D, E, K), залізо, кальцій, жовчні кислоти. Це призводить до порушення їх всмоктування і зниження біодоступності.
"Тому у разі тривалого застосування ентеросорбенти можуть викликати гіповітаміноз, порушувати вміст заліза та кальцію в організмі тощо", - наголосив експерт.
"У разі застосування високих доз ентеросорбенти можуть спричинити виражений закреп. Також можуть виникати нудота, блювання, біль у животі і навіть кишкова непрохідність", - розповів Хайтович.
Тому ці препарати слід особливо обережно застосовувати дітям та пацієнтам із нейрогенною дисфункцією кишківника.
"Ні, клінічно значущого ефекту ентеросорбенти не мають. Етанол швидко всмоктується, переважно у шлунку. Тому ентеросорбенти не впливають ні на рівень всмоктування, ні, тим більше, на рівень метаболіту алкоголю - ацетальдегіду у крові", - зазначив професор.
Він додав, що симптоми похмілля зумовлені дегідратацією та запаленням. Кращими заходами в таких випадках є регідратація та відпочинок.
Експерт розповів, що недостатнє споживання рідини підвищує ризик закрепів і знижує ефективність ентеросорбентів.
"При лікуванні пацієнтів із діареєю ентеросорбенти - це лише додатковий засіб, тоді як регідратація - основа терапії. Але регідратаційна терапія має здійснюватися із застосуванням спеціальних регідратаційних розчинів, наприклад регідрону", - зауважив він.
Професор зазначив, що ентеросорбенти дітям дозволені, але з обмеженнями. І обов’язково слід звернутися до лікаря.
"Діосмектит дозволений з 2-річного віку, атоксіл - дітям, старшим 1 року. При лікуванні діареї ентеросорбенти потрібно поєднувати з оральною регідратацією", - уточнив експерт.
Хайтович розповів, що оскільки ентеросорбенти можуть адсорбувати інші лікарські засоби, вони знижують їх всмоктування.
Відповідно, знижується біодоступність препаратів системної дії, які приймаються паралельно з ентеросорбентами - антибіотиків, антикоагулянтів, гормональних препаратів, протисудомних засобів тощо.
"Тому важливо, щоб інтервал між прийомом ентеросорбента та іншого лікарського засобу був не менше 2 годин, а краще - 4 години", - наголосив професор.
Щодо взаємодії з протидіарейними засобами експерт зазначив, що при застосуванні разом із лоперамідом - агоністом опіоїдних рецепторів місцевої дії - ентеросорбенти можуть посилювати закреп та метеоризм.
Також вони можуть знижувати ефективність пробіотиків.
Разом з тим, як зауважив професор, ентеросорбенти підвищують ефективність пероральної регідратації.
Раніше ми писали про те, що важкість після їжі - не завжди "переїдання", а можлива ознака проблем із підшлунковою залозою.
Також розповідали, що корисніше - вітаміни з фруктів чи з таблеток, з поясненням доктора наук.
Крім того, писали, які ліки можуть зашкодити шлунку, серцю й печінці - вони є в кожній домашній аптечці.