ВР ратифікувала угоду на 100 мільйонів євро з ЄІБ на соціальне житло: де будуватимуть
В Україні планують збудувати перше соціальне житло одразу у п'яти громадах. Верховна Рада ратифікувала угоди з Європейським інвестиційним банком (ЄІБ), які передбачають 100 млн євро кредитних і грантових коштів на розвиток цієї системи.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на голову комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування Олену Шуляк.
Скільки грошей виділять на соціальне житло
Загальний обсяг фінансування за угодами становить 100 млн євро. Із них 50 млн євро - кредитні кошти, ще 50 млн євро - грантові.
Документи між Україною та Європейським інвестиційним банком підписали 25 червня 2026 року в Гданську. Їхня ратифікація необхідна для завершення внутрішньодержавних процедур і набрання угодами чинності.
Кошти спрямують на забезпечення якісним і доступним житлом вразливих категорій населення, а також розвиток системи соціальної оренди. Проєкт передбачає не лише будівництво, а й посилення спроможності органів влади та створення сталих фінансових і операційних механізмів.
У яких містах збудують соціальне житло
За словами Шуляк, перші об'єкти планують звести у п'яти громадах:
- Кропивницькому;
- Кременчуці;
- Львові;
- Миколаєві;
- Житомирі.
Загалом із Європейським інвестиційним банком уже досягнуто домовленості про залучення 400 млн євро на ці потреби.
На конкурс подали заявки 25 громад. До короткого списку відібрали вісім, а фіналістами стали п'ять. Наразі їхні фінансові моделі передали на оцінку Міністерству фінансів. Після цього ЄІБ зможе розпочати фінансування.
Пілотний проєкт передбачає будівництво нового житла, яке перебуватиме у власності громад.
Хто зможе отримати соціальне житло
Серед пріоритетних категорій, які зможуть претендувати на таке житло, Шуляк назвала:
- багатодітні родини;
- людей з інвалідністю;
- родини військовослужбовців і загиблих захисників;
- дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.
Водночас соціальне житло відрізняється від доступного. Як пояснила нардепка, право на нього залежатиме від доходів родини. Якщо сім'я може скористатися іншими житловими інструментами, зокрема пільговою іпотекою, їй пропонуватимуть доступне житло. Якщо ж доходів для цього недостатньо, вона зможе претендувати на соціальну оренду.
Скільки коштуватиме оренда соціального житла
За словами Шуляк, орендна плата в середньому становитиме не більше 25-30% доходу родини. Її розраховуватимуть індивідуально з урахуванням доходів орендаря, середньої ринкової вартості оренди в регіоні та характеристик житла.
Ставка буде нижчою за ринкову. Для окремих родин і громадян соціальна оренда може бути навіть безкоштовною.
Передбачені як короткострокові, так і довгострокові договори. Водночас дохід орендарів перевірятимуть щороку. Якщо середньомісячний сукупний дохід родини протягом двох років поспіль перевищуватиме встановлений показник, це стане підставою для припинення договору.
Ще одним механізмом має стати оренда з правом викупу. Кошти від такого викупу планують спрямовувати на поповнення фонду соціального житла.
Коли почнуть будувати та що ще потрібно ухвалити
Будівництво в обраних громадах планують розпочати, не чекаючи на ухвалення окремого закону про фонд соціального житла. За словами Шуляк, це пов'язано з гострою потребою в житлі через війну та велику кількість внутрішньо переміщених осіб.
Водночас закон про фонд соціального житла має бути ухвалений не пізніше 1 червня 2027 року. Він остаточно врегулює механізми формування та функціонування такої системи в Україні.
Нагадаємо, дослідження Інституту Житла та профільного комітету Верховної Ради виявило, що 1006 опитаних громад мають лише 1922 одиниці соціального житла. Серед основних причин дефіциту - застаріла містобудівна документація, брак фінансування та фахівців, а також відсутність дієвих законодавчих механізмів для інтеграції соціального житла в нову забудову.
Також раніше Верховна Рада підтримала за основу законопроєкт, який дозволить внутрішньо переміщеним особам поєднувати житлові ваучери з кредитними коштами для придбання або будівництва житла. Йдеться про людей, які проживали на тимчасово окупованих територіях. Державна допомога за ваучером може становити до 2 мільйонів гривень.