Воєнна економіка: юристи застерігають владу від тиску на бізнес

Перехід економіки країни на "військові рейки" має завжди враховувати два ключові фактори, зазначає керуючий партнер юридичної фірми "Сирота Дзіс Мельник і партнери" Дмитро Сирота.

Перший фактор – це відмова від непотрібних та не ключових для виживання країни витрат. Наприклад, благоустрій, парки, плитка на тротуарах, нові дороги і тому подібне точно можуть почекати. Всі ці ресурси мають бути спрямовані виключно на оборону.

Другий фактор – має відбутися максимальна лібералізація бізнесу, яка створить умови для залучення інвестицій та потужного розвитку бізнесу вже зараз.

Серед нагальних потреб - запровадження багаторічних податкових пільг щодо податку на прибуток та ПДВ.

Також потрібно забезпечити стабільність правового режиму для іноземних інвесторів в більшості секторів економіки.

"Не потрібно боятися недонадходження коштів до бюджету. Масштабування бізнесу за рахунок лібералізації забезпечить його зростання. В той час як податковий тиск лише призведе до згортання і виходу працюючого бізнесу. Як результат - зменшення бюджетних надходжень", - попереджає юрист.

На його думку, в країні має повноцінно запрацювати страхування воєнних ризиків за рахунок фонду, гарантованого урядом. Серед інших вимог часу - максимальне спрощення регуляторних та дозвільних процедур щодо реалізації бізнес-проєктів; створення готових інвестиційних майданчиків, готових до запуску в мінімальні терміни після надходження інвестицій; припинення тиску правоохоронних та податкових органів на бізнес.

"Воєнна економіка" - це не конфіскації та репресії, а спрямування ресурсів держави передусім на військові потреби. Це максимальні преференції для ВПК та супутніх галузей, із одночасною лібералізацією економіки з метою залучення інвестицій", - резюмує Дмитро Сирота.

Нагадаємо, нещодавно міністр фінансів України Сергій Марченко заявив, що українцям ймовірно доведеться знизити рівень споживання товарів і послуг у декілька разів. На його думку, українці споживають забагато імпортних товарів, через що величезні об’єми валюти витрачаються не на воєнні цілі, а на споживчі товари. Це своєю чергою послаблює економічний потенціал України.

За словами міністра, воєнні економічні "рейки", зокрема, передбачатимуть інші податкові та видаткові режими. "Ми до цього маємо готуватися і, думаючи про 2025 рік, маємо закладати відповідні сценарії", – попередив Сергій Марченко.

Своєю чергою очільник парламентського комітету з фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев в колонці для РБК-Україна зазначив, що на відміну від СРСР часів 30-х років в сучасній Україні вже практично немає тих "воєнних рейок".

З усіх інструментів, які передбачені законодавством щодо правового режиму воєнного стану, українська влада використовує лише ті, що є виключно необхідними чи без яких вирішення завдань оборони буде неможливим, запевняє Гетманцев.

"За 22 місяці повномасштабної війни ні від кого з вищого військово-політичного керівництва України не звучало навіть припущення про, приміром, "трудову повинність". Замість цього у рамках державної програми "Армія відновлення" для тимчасово безробітних громадян запропоновано добровільну участь у посильних громадських роботах. З рівнем оплати, що значно перевищує допомогу по безробіттю і можливістю у будь-який час припинити таку діяльність", - каже Гетманцев.

Також, за його словами, жодного разу не звучало від влади пропозицій про "квартирну повинність" чи "обмеження торгівлі". За винятком алкоголю.

Про те, якою може бути економіка воєнного часу і що вона дасть країні, - читайте в ексклюзивному матеріалі РБК-Україна.

Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.