Після проголошення незалежності Україна опинилася на роздоріжжі. Влада ухвалила рішення, які згодом називатимуться стратегічними помилками. Серед них - відмова від розпуску комуністичного парламенту та ядерне роззброєння за сценарієм Москви.
Про це в інтерв'ю РБК-Україна розповів народний депутат України п’яти скликань, міністр охорони довкілля та ядерної безпеки 1992-1998 рр Юрій Костенко.
Після проголошення незалежності повстало питання, чи залишати старий склад Верховної Ради, яка мала комуністичну більшість, чи разом із президентськими виборами й референдумом 1 грудня призначати позачергові вибори до парламенту.
"Цим питанням займалась "Народна рада". Її голова Ігор Юхновський провів декілька обговорень і лише невелика частина нардепів, перш за все, дисиденти, які пройшли концтабори, підтримували ідею розпуску Ради і проведення дострокових парламентських виборів", - розповів Костенко.
За розпуск парламенту активно виступав Степан Хмара і частина "Народної ради", але цьому протидіяв Дмитро Павличко. До його порад прислухався голова ВР Леонід Кравчук. Він заявив, що розпустивши ВР з комуністами, які підтримали незалежність, влада втратить їхню підтримку, і ті можуть влаштувати переворот, як у Москві ГКЧП (укр - ДКНС).
"Думаю, що ці наративи Павличку хтось нашіптував у коридорах української влади, що були переповнені представниками КДБ. Бо ця структура продовжувала у нас діяти, змінилося тільки назва - на СБУ. Ніяких реформ і чисток у СБУ не робили, як то відбулося у балтійських державах. Колишнього генерала КДБ Марчука призначили головою СБУ", - пояснив колишній нардеп.
Костенко наголошує, що найбільша політична помилка першої влади - відмова від дострокових парламентських виборів. Це б змінило вектор на користь демократичного розвитку. Бо коли вибори таки відбулись у 1994 році у країні уже були економічні труднощі, суспільне незадоволення, яке підігрівала ще й російська пропаганда.
"Відтак демократичні сили знову були у меншості. Тоді комуністи, до речі, виходили на вибори з гаслом: "Рух довів Україну до розрухи" (йдеться про партію "Народний рух України, - Ред.). І це при тому, що вони продовжували контролювати більшість парламенту і без їхньої згоди ми не могли ухвалити жодного закону", - розповів Костенко.
"Друга головна помилка тодішньої влади – ядерне роззброєння у тому вигляді, у якому воно відбулося. Ми успадкували третій ядерний потенціал світу. Це була не просто ядерна булава, якою можна будь-якого агресора знищити, це колосальний стартовий потенціал України, який давав нам можливість швидкого руху і до демократії, і до Європейського Союзу, і до НАТО", - зазначив Костенко.
Костенко у той час у Верховній Раді очолював Спеціальну робочу комісію, яка займалася питанням ядерного роззброєння, а також був першим керівником урядової делегації на переговорах щодо ядерного роззброєння з Росією.
За його словами, через Чорнобильську катастрофу багато хто із парламентарів боявся залишати ядерну зброю в Україні, аби не сталася подібна трагедія.
"Ядерна зброя - це величезні матеріальні цінності. Її наявність відкриває двері буквально в усі демократичні системи: і по економічній, і в політичній співпраці, і в питаннях безпеки. Через втрату цього стартового капіталу всі ці двері, настіж розкриті для інтеграції України в демократію, зачинилися. А відкрилися лише у 2022-му році під час широкомасштабної агресії, яку розпочала Росія", - заявив колишній чиновник.
Реалізацію ядерного роззброєння України за московським сценарієм, а не за сценарієм, який напрацьовувала наша Комісія, Костенко називає найбільшою трагедією України.
"Роззброєння за нашим варіантом мало закінчуватися повноправним членством України в НАТО і в Європейському Союзі у супроводі США. А в який це буде рік, залежало від того, як ми могли рухатися до кінцевої мети - без'ядерної України", - пояснив Костенко.
Він також зазначив, що Кремль реалізував політику ядерного роззброєння України через нашу виконавчу владу, зокрема через МЗС та СБУ. При цьому жодних рішень парламенту про те, аби віддати ядерну зброю Росії - не було.
"Ці помилки обернулись сьогоденням, бо широкомасштабної війни ніколи б не було в Україні, якби хоч одна боєголовка залишилась на наших складах", - заявив політик.
Читайте також про те, яким був Київ у день проголошення Акту незалежності України 24 серпня 1991 року.
Читайте також про те, що якби референдум щодо проголошення державної незалежності України відбувався у серпні 2025 року, то абсолютна більшість респондентів (82%) підтримала б незалежність. Не підтримали б незалежність України 3%. Такі результати показало нещодавнє опитування.