ua en ru

Війна нагород. Чому Навроцький забрав у орден у Зеленського і чим це загрожує Україні

13:40 20.06.2026 Сб
7 хв
Навіщо президент Польщі знову пішов на загострення відносин з Україною?
Війна нагород. Чому Навроцький забрав у орден у Зеленського і чим це загрожує Україні Архівне фото: президент України Володимир Зеленський та президент Польщі Кароль Навроцький (Getty Images)

Криза між Варшавою та Києвом зайшла на новий виток, через різкі дії польського президента Кароля Навроцького.

РБК-Україна пояснює, навіщо Навроцький пішов на ескалацію та чи матиме вона реальні наслідки для Києва.

Головне:

  • Позбавлення нагороди: президент Польщі Кароль Навроцький відібрав у Володимира Зеленського Орден Білого Орла.
  • Причина скандалу: дипломатичну кризу спровокувало присвоєння одному з підрозділів ЗСУ імені героїв УПА.
  • Політичний тиск: на рішення Навроцького вплинула опозиційна партія "Право і справедливість" та внутрішні вибори.
  • Дипломатичний протест: українські посадовці Сибіга, Буданов та Боднар на знак протесту офіційно відмовилися від польських нагород.
  • Ризики євроінтеграції: через загострення конфлікту Варшава може заблокувати відкриття переговорних кластерів щодо вступу України до ЄС, але і сама постраждати від негативних наслідків.

Позбавлення президента України найвищої державної нагороди в Польщі - це потужний символічний крок. За словами Навроцького, Орден Білого Орла є символом найвищої довіри Польщі, "особливого зв'язку з державою та вдячності нації".

Водночас, на думку польського лідера, рішення Зеленського наприкінці травня присвоїти Окремому центру спеціальних операцій "Північ" почесне ім'я Героїв УПА є глибоко розчаровуючим, "оскільки воно б'є по довірі".

РБК-Україна вже детально писало про суть скандалу та чому цей випадок так гостро сприйняли у Варшаві. Свою роль зіграло і кардинально різне сприйняття історії УПА в Польщі та Україні.

У свідомості польського суспільства діяльність УПА нерозривно пов'язана із трагічним міжнаціональним протистоянням на Волині та в Галичині у 1943-1944 роках.

Натомість для більшості українців УПА позбавлена "польського" контексту. Вона сприймається передусім як символ збройного опору за незалежність України. Створена у 1942 році, УПА воювала насамперед проти гітлерівської окупації, а пізніше - проти радянського тоталітарного режиму.

За даними видання, ініціатива щодо присвоєння імені героїв УПА надійшла від самого підрозділу, а президент України в цьому випадку виконав лише процедурну функцію.

Разом з тим, кавалерами Ордену Білого Орла досі залишаються російська імператриця Катерина II, яка свого часу ініціювала перший поділ Польщі, та Беніто Муссоліні - фашистський лідер Італії, союзник Адольфа Гітлера. І це чомусь не дуже хвилює польську владу. Тож справа не лише в УПА.

Нове загострення

Капітула Ордена Білого Орла ухвалила своє рішення ще 8 червня, але воно було засекречене і фінальне слово залишалося за президентом Польщі.

Навроцький майже два тижні не давав йому хід, очевидно, сподіваючись, що Зеленський скасує своє рішення щодо УПА. Втім, одразу було зрозуміло, що президент України не піде на такий крок.

"У Варшаві домінує переконання, що Київ просто тягне час, але насправді не збирається робити нічого для вирішення проблеми. Тож жодного сюрпризу. Ти сказав А, треба було сказати й Б", - пояснює рішення Навроцького координатор програми Східної Європи Польського інституту міжнародних відносин Даніель Шеліховський.

Крім того, на Навроцького тиснула опозиційна партія "Право і справедливість", за підтримки якої він став президентом.

Рішення президента скасувати наказ про присвоєння ордена вимагає також контрпідпису прем'єр-міністра - Дональда Туска, з яким у Навроцького триває політичне протистояння. Тож не останню роль у скандалі відіграють внутрішньополітичні міркування.

"Кароль Навроцький зробив дуже підступний хід. Будь-яке рішення, яке Дональд Туск прийме, може зіграти проти нього. Якщо він затвердить рішення Навроцького, то це зіпсує його відносини з українською владою. Якщо ж він не підтримає рішення президента Польщі, то тоді може бути велике несприйняття всередині самої Польщі", - каже РБК-Україна кандидат політичних наук, експерт-міжнародник Станіслав Желіховський.

А це є критично важливим, оскільки наступного року країну чекають парламентські вибори.

Можливі наслідки

На знак протесту від польських нагород відмовились посол України в Польщі Василь Боднар, очільник Офісу президента Кирило Буданов та міністр закордонних справ Андрій Сибіга. Подальший розвиток кризи може мати й інші наслідки для обох країн.

25 червня в польському Гданську має розпочинати роботу Конференція з відновлення України (Ukraine Recovery Conference). Зараз участь у ній президента Зеленського автоматично стає малоймовірною, хоча це подія загальноєвропейського масштабу. Власне, і проведення самої конференції тепер під питанням.

"В контексті протидії російській агресії я не думаю, що поки що дійде до такого, щоб припинилася підтримка, адже це ж означало би погіршення відносин між Польщею та західними партнерами, і це значно підважило б позиції самої Варшави", - зазначає Желіховський.

Але куди більше ризиків для України у сфері євроінтеграції. Зараз триває процес відкриття переговорних кластерів - сфер законодавства, які Україна має адаптувати, аби приєднатися до ЄС.

Раніше співрозмовники РБК-Україна, дотичні до цього процесу, переконували, що Польща не блокуватиме цей процес. Проте, якщо криза буде поглиблюватися, то у Варшаві можуть змінити позицію.

Якою буде динаміка далі - багато в чому залежить не тільки від заяв з Києва та Варшави, а й від практичних наслідків для Польщі. Вони точно будуть в силу, того що обидві країни багато що пов'язує.

"Може статися так, що деякі контракти не будуть підписані, зокрема, якщо ми говоримо про безпілотні технології. Також я не виключаю, що частина українського суспільства, яка працює в Польщі, може покинути цю країну, виїжджаючи назад на батьківщину або переїжджаючи в інші держави, якщо радикалізація у Польщі посилюватиметься. Це буде мати вплив на економічні показники", - розмірковує Желіховський.

Все це прекрасно розуміє частина політиків у самій Польщі. Так, Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський звернув увагу, що рішення Навроцького щодо ордену підтримали в Москві.

Заступник голови Ради безпеки РФ Дмитро Медведєв заявив, що це "нарешті" сталося. Використовуючи традиційні "нацистські" епітети щодо Зеленського, він висловив думку, що для президента України, мовляв, і не була цінною найвища польська нагорода.

Колишній посол Польщі в Україні Бартош Ціхоцький на тлі скандалу закликав до стриманості, хоча сам нещодавно відмовився від українського ордена.

"З будь-якої кризи можна знайти вихід. Успіх чекає на тих, хто сьогодні проявить стриманість. Кожне образливе слово, сказане сьогодні, надовго закарбується в пам’яті", - написав Ціхоцький в соцмережі X.

З іншого боку, в Польщі є партії, які зацікавлені набрати на антиукраїнській риториці додатковий політичний капітал перед виборами. Тож в подальшому все залежить від того, чи зможе польський політикум зберегти холодну голову та стратегічне мислення, замість того, щоб піддаватися емоціям та короткостроковим розрахункам.

Питання-відповідь (FAQ):

Чому президент Польщі Кароль Навроцький позбавив Володимира Зеленського ордена Білого орла?

Офіційним приводом стало надання одному з підрозділів ЗСУ почесного імені Героїв УПА, що польська сторона сприйняла як удар по двосторонній довірі. Крім того, на рішення Навроцького суттєво вплинув внутрішньополітичний тиск з боку опозиційної партії "Право і справедливість" на тлі майбутніх виборів.

– Хто з українських діячів відмовився від нагород Польщі через цей скандал?

На знак дипломатичного протесту проти дій Варшави від своїх польських державних відзнак публічно відмовилися міністр закордонних справ Андрій Сибіга, очільник Офісу президента Кирило Буданов та посол України в Польщі Василь Боднар.

– Як скандал з орденом Зеленського може вплинути на вступ України до ЄС?

Головний ризик полягає в можливому блокуванні євроінтеграційних процесів з боку Варшави. Якщо дипломатична криза поглиблюватиметься, польський уряд може змінити свою попередню позицію та почати гальмувати відкриття нових переговорних кластерів, необхідних для членства України в Євросоюзі.

Які економічні наслідки для Польщі та України може мати нове загострення?

Конфлікт загрожує зривом важливих оборонних контрактів, зокрема у сфері виробництва безпілотних технологій. Також через посилення антиукраїнської риторики можливий відтік українських трудових мігрантів з Польщі до інших європейських країн, що негативно вплине на польські економічні показники.

Або читайте нас там, де вам зручно!
Більше по темі: