Випробування морозами. Як енергосистема справляється із зимою і що буде у разі ракетного обстрілу

Для підготовки матеріалу були використані офіційні повідомлення "Укренерго" та Міненерго, публічні та ексклюзивні коментарі керівництва держкомпаній та чиновників.

Першу половину січня з максимально низькими температурами та снігопадами Україна пережила без особливих проблем в енергосистемі. Генерації електроенергії було достатньо, серйозних аварій через технічний стан енергооб'єктів не сталося. І найголовніше - масованих обстрілів об'єктів генерації та розподільчих мереж не було.

“Останні обстріли не завдали серйозної шкоди українській енергосистемі. Ситуація контрольована, є запас міцності, планових відключень не очікується, - заявив прем'єр-міністр Денис Шмигаль.

Ситуація з обстрілами порівняно з минулим роком суттєво змінилася. До середини січня минулого року енергосистема України 12 разів зазнавала масованих обстрілів. В результаті тоді рівень забезпечення електроенергією скоротився до 60%, практично по всій країні були введені графіки відключень.

"Те, що у нас немає відключень і ситуація набагато краща, ніж рік тому, - це результат того, що немає таких масштабних руйнувань і ми продовжуємо відновлення", - заявив голова "Укренерго" Володимир Кудрицький.

Зниження температури у 2024 році розпочалося після новорічних свят. Наприкінці першої декади січня мороз посилювався у нічний час іноді до 27 градусів. Через різкий перепад температури та налипання снігу в мережах відбувалися обриви. В результаті без електропостачання опинилися деякі населені пункти у Кіровоградській, Дніпропетровській, Одеській, Миколаївській та інших областях України.

Однак більшу частину аварій, які виникли переважно на лініях електропередачі, вдалося ліквідувати максимум протягом доби. Загалом, за словами Кудрицького, енергосистема працювала стабільно. “Важких наслідків від атак "шахідами" та ракетами не було. У принципі, можемо говорити, що страшних катастрофічних результатів немає. Складнощі виникали через погодні умови у регіонах”, - заявив він.

Пік холодів Україна пережила без аварійної допомоги

Піки холодів на початку січня Україні вдалося пережити навіть без аварійної допомоги з Європи. Її запитували у партнерів за зиму лише три рази – у грудні, зокрема, коли виводили у ремонт 7 блоків теплогенерації. Але графіки ремонтів вдалося скоригувати, і зараз така ситуація не повториться, сказав міністр енергетики Герман Галущенко в коментарі РБК-Україна.

За словами Кудрицького, енергосистему в періоди холодів вдавалося балансувати за рахунок збільшення теплової та гідрогенерації. Але гідропотужностей вистачає ненадовго. “Особливість гідро- в тому, що її ресурс не можна довго використовувати – накопиченої води вистачає на кілька днів. Ми до цього ресурсу ставимось економно”, - зазначив глава “Укренерго”.

Після того, як накопичена вода "скидається" для генерації електроенергії, її запас потрібно відновити. В "Укргідроенерго" повідомили, що з метою запобігання аварійної ситуації в об’єднаній енергосистемі України, ГЕС і ГАЕС працюють у штатному режимі з використанням максимальної наявної потужності для покриття пікових рівнів споживання у період зниження температури. "Усе обладнання станцій компанії наразі у повній готовності до роботи у наступні періоди похолодання", - йдеться у відповіді компанії на запит РБК-Україна.

За словами Галущенка, підстав для занепокоєння немає. “По гідрогенерації все залежить від рівня води. На сьогодні можна сказати, що ми накопили воду та можливості (знову її задіяти – ред.) є”, - сказав міністр енергетики у коментарі виданню.

У період низьких температур, коли дефіцит сягав 2,5% від загальної потреби, баланс підтримували в тому числі за рахунок імпорту електроенергії зі Словаччини та Румунії. У найскладніші дні - 9 та 10 січня - за інформацією "Укренерго", в окремі години дефіцит сягав 582 МВт. Причому пікові періоди споживання були не лише вранці та ввечері, а й вдень.

Графіка "Укренерго"

Але бізнес імпортував електроенергію часто не в ті періоди, коли вона була максимально потрібна для балансу. Здебільшого закупівлі йшли вдень, коли ціна на е/е була нижчою, ніж на ресурс українського виробництва. За словами Галущенка, обсяги імпорту можуть бути збільшені, оскільки його потенціал повністю ще жодного разу не використали.

Технічна можливість імпорту електроенергії з Європи до України та Молдови становить 1700 МВт. “Бізнес став більше імпортувати, є години, коли це вигідніше, ніж купити у нас (в Україні – ред.). Але ми ще не вибрали кеп 1,7 ГВт. У нас цей ресурс є і всі стимули для бізнесу ми ухвалили”, - сказав Галущенко.

За його словами, якщо ситуація ускладниться, то для нормалізації балансу можна буде збільшити імпорт. "Але я не бачу поки що ситуації, що імпорт буде потрібен саме для порятунку", - зазначив міністр.

Чи вдасться уникнути відключень

Поки що можна сказати, що енергосистема на початку січня витримала перший іспит на міцність. Але до березня ще очікуються періоди похолодання. “Нас чекає, напевно, кілька холодних періодів упродовж січня, лютого, можливо, і березня. І це саме ті періоди, в які потенційно ворог може атакувати Україну та, зокрема, енергетику. Тоді може бути більше дискомфорту”, – вважає Кудрицький.

На цей випадок, якщо виникне дефіцит, передбачено екстрені заходи. Насамперед Україна зможе звернутися до партнерів з Європи за аварійною допомогою. Але це невеликі обсяги, які не врятують ситуацію за великого дефіциту. Другий інструмент – відключення споживачів. За словами Галущенка, насамперед відключатимуть промислові підприємства.

“Ми почнемо з аварійної допомоги, а потім може бути відключення промисловості. Населення у нас в останню чергу стоїть щодо відключень”, - сказав Галущенко у коментарі РБК-Україна. З огляду на досвід минулого року, зазначив він, у регіонах глави областей знають ситуацію та зорієнтуються щодо відбору об'єктів для обмеження енергопостачання. Вимикатимуть підприємства, які не імпортували електроенергію, зазначив виданню співрозмовник в уряді.

Керівництво цих об'єктів має бути готовим до можливих обмежень, оскільки уряд минулого року дав гарантії безперебійного електропостачання лише тим підприємствам, які імпортують 50% е/е від обсягу споживання.

Але навіть якщо ситуація загостриться через обстріл, то ризик серйозних проблем з енергопостачанням все одно не дуже великий. “Єдине, що може вплинути на систему, – це атаки. І навіть не атаки як такі, а рівень руйнувань від них”, - зазначив Галущенко.

Але на сьогоднішній день об'єкти генерації захищені набагато сильніше, ніж торік. Можуть бути пошкоджені системи передачі електроенергії. Але досвід щодо їх відновлення навіть у бойових умовах українські енергетики вже мають. Резерв автотрансформаторів, через пошкодження яких торік виникали найсерйозніші проблеми, є. Причому техніка продовжує надходити до України.

В "Укренерго" кажуть, що певний запас міцності є. Але він не такий великий, як хотілося б, тож просять економити електроенергію. Ефект від економії може досягати 200-400 МВт, що дорівнює генерації кількох теплових енергоблоків.

Експерти вважають, що ризики серйозного загострення ситуації з енергопостачанням невеликі. “Якщо температура буде нижче 20 градусів протягом тижня і більше, у піковий годинник буде виникати дефіцит генерації в обсязі 2 ГВт. Імпорт та аварійна допомога можуть покрити 1,7 ГВт. Тобто, недостача теоретично можлива”, - зазначив директор центру "Психея" Геннадій Рябцев.

Але навіть за таких обставин графіки стабілізаційних відключень для промисловості можуть вводитися при серйозних пошкодженнях енергооб'єктів внаслідок обстрілів або одночасної аварійної зупинки 5-7 енергоблоків ТЕС.

Поки РФ не здійснює потужних ударів по енергетичним об'єктам, але це не означає, що вона не слідкує за станом української енергетики. За словами представника Головного управління розвідки Міноборони Вадима Скібіцького, РФ провела аналіз обстілів енергосистеми в 2022-2023 роках і визначила найбільш критичні об'єкти, які можуть бути уражені.

Зараз, за даними розвідки, противник продовжує регулярно здійснювати космічну зйомку енергетичних об'єктів України, тому загроза для них зберігається.