Від критики до перегляду відносин. Як Захід реагує на підсумки виборів у Грузії

Парламентські вибори у Грузії: що каже влада та опозиція

Вибори до парламенту у Грузії відбулися 26 жовтня 2024 року. Боротьба точилася між партією "Грузинська мрія", яка знаходиться при владі вже 12 років, та проєвропейськими опозиційними політичними силами.

За даними ЦВК країни, провладна партія "Грузинська мрія", яку ще називають проросійською, здобула на виборах понад 54% голосів, обігнавши опозиційні партії. Це дозволяє їй знову одноосібно сформувати грузинський уряд.

Натомість опозиція та президент Грузії Саломе Зурабішвілі оголосили, що не визнають результатів виборів у країні. Вони заявили, що результати були сфальсифіковані під впливом Росії, а також закликали жителів країни виходити на мітинги.

Протягом 26 жовтня на виборчих грузинських дільницях дійсно фіксували порушення. Зокрема відомо про випадки вкиду бюлетенів та сутички біля виборчих дільниць. До того ж і міжнародні спостерігачі стверджують про значні порушення на виборах в Грузії.

В ЄС вимагають розслідувати порушення на виборах у Грузії. Натомість прем’єр-міністр Грузії Іраклі Кобахідзе заявив, що склад уряду затвердять попри позицію опозиційних сил.

Своєю чергою невдоволені результатами виборів вийшли на акції протесту в понеділок, 29 жовтня. Під час великого протесту у Тбілісі грузинська опозиція озвучила вимоги, зокрема щодо повторних виборів.

Зазначимо, що ці вибори для грузинського населення є критично важливими, адже вони визначають подальший курс країни - до ЄС чи на зближення зв'язків з Росією.

Виборцям дали змогу обрати між прозахідним опозиційним альянсом та проросійською правлячою партією "Грузинська мрія". Остання, всупереч численним повідомленням про порушення на виборах, заявляє, що результати виборів будуть затверджені. 

При цьому сам Кобахідзе заперечує наявність у Грузії "партій, які б перебували під російським впливом". Більше того, він заявив, що пріоритетом влади нібито є євроінтеграція. За його словами, грузинський уряд хоче виконати понад 90% зобов’язань за Угодою про асоціацію та вільну торгівлю.

"Грузія досягне кінцевої мети, яку ми поставили на 2030 рік, а саме повної інтеграції нашої країни в ЄС. Важливий розвиток у всіх напрямках, щоб до 2030 року ми могли досягти повної інтеграції Грузії в Європейський Союз, і для цього буде зроблено все", - сказав прем'єр-міністр.

Скандал з Орбаном

Відомий своїми зв'язками з Кремлем угорський прем'єр-міністр Віктор Орбан був одним з перших, хто привітав владу Грузії з "перемогою" на виборах, не чекаючи офіційних результатів.

Він прибув до Тбілісі ввечері 28 жовтня для зустрічі з грузинським прем’єром. По дорозі до готелю кортеж Орбана освистали учасники акції проти результатів парламентських виборів.

Також Орбан вже встиг провести спільний брифінг з Кобахідзе, на якому сказав, що грузинський народ "зробив правильне рішення" на парламентських виборах. Він зробив цинічну заяву, згадавши Україну

"Хочу привітати вас з тим, що, в умовах прагнення європейської інтеграції, ви не дозволили перетворити вашу країну на другу Україну", - сказав Орбан.

Його вибрик вже розкритикували 13 міністрів країн ЄС. У спільній заяві вони зазначили, що "передчасний візит прем'єр-міністра Орбана до Грузії", країна якого тимчасово головує у Раді ЄС, "не говорить від імені Європейського Союзу".

Як реагує Захід на результати виборів у Грузії

ОБСЄ

Міжнародні спостерігачі вже висловили стурбованість через численні порушення на парламентських виборах у Грузії.  Як заявив глава місії ОБСЄ Паскаль Алізар, вони відбувалися у напруженій обстановці, було виявлено факти порушення таємниці голосування.

Експерти фіксували випадки залякування виборців, тиску на держслужбовців, насильства щодо спостерігачів, підкуп голосів, багаторазового голосування та вкидання бюлетенів. Представники місії вимагають провести розслідування фактів порушень на виборах та закликали до подальших демократичних реформ у Грузії.

НАТО

Речниця Альянсу Фара Дахлалла закликала забезпечити розслідування проблем на парламентських виборах у Грузії, на які вказали міжнародні спостерігачі.За її словами, йдеться про  нерівні умови змагань між політсилами на виборах, що підриває довіру громадськості до їхнього результату.

"Повідомлення про пов’язані з виборами порушення мають бути повною мірою розслідувані", - зазначила вона. 

Єврокомісія

Спікер Європейської комісії Набіла Массралі сказала, що ЄС очікує від Центральної виборчої комісії та інших відповідних органів розслідування проблем, на які вказали спостерігачі. 

"Також, відповідно до висновків Євроради від 17 жовтня, закликаємо Грузію ухвалити демократичні комплексні послідовні реформи відповідно до наріжних принципів євроінтеграції", - додала вона.

Своєю чергою глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що "грузинський народ має право знати, що відбувалося під час голосування на парламентських виборах".

США

Речник Держдепу США Метью Міллер закликав грузинську владу подумати над тим, "яких стосунків вони хочуть з євроатлантичною спільнотою, а не зміцнювати політику, яку вихваляють авторитаристи".

"Цього року ми послідовно закликали уряд Грузії відмовитися від своїх антидемократичних дій і повернутися на євроатлантичний шлях. Ми не виключаємо подальших наслідків, якщо курс діяльності грузинського уряду не зміниться", - попередив Міллер.

Литва

Президент Литви Гітанас Науседа засумнівався, чи справді "Грузинська мрія" здобула найбільшу підтримку під час суботнього голосування. 

"У самій Грузії цьому радіє тільки одна людина - Бідзіна Іванішвілі (фактичний лідер "Грузинської мрії", олігарх зі зв'язками у РФ - ред.). Або цьому можуть радіти тільки ті сили, які перебувають за межами Грузії, тому що ці результати виборів абсолютно несумісні зі зближенням із Євросоюзом", - сказав Науседа.

Франція

На думку міністра закордонних справ Франції Жана-Ноеля Барро, попередні висновки місії ОБСЄ підтверджують занепокоєння щодо розвитку подій у Грузії. 

"Очікуємо від влади розслідування тверджень про порушення. Слід поважати фундаментальні свободи та політичний плюралізм, щоб Грузія могла рухатися до членства у ЄС", - повідомив він. 

Канада

Офіційна Оттава також висловила стурбованість та заявила про наміри переглянути відносини з владою Грузії. В Канаді закликали усі сторони проявити стриманість, а владу Грузії - поважати право громадян на мирний протест. 

"Канада залишається відкритою до співпраці з Грузією доти, доки керівництво Грузії поважає демократію, права людини, верховенство права і реагуватиме на демократичне відкочування, що спостерігається останнім часом", - йдеться у заяві МЗС Канади.

Швеція

Шведський уряд оголосив про припинення всієї прямої співпраці на рівні державних органів із Грузією. Водночас країна виділяє 25 мільйонів крон на підтримку громадянського суспільства в країні.

"Ситуація в Грузії вже деякий час викликає серйозну тривогу. Порушення, про які повідомили міжнародні спостерігачі на парламентських виборах минулими вихідними, лише посилюють цей неспокій", - заявив міністр з питань співробітництва з метою розвитку та зовнішньої торгівлі Швеції Бенджамін Доуса.

Він додав, що співпраця може бути відновлена ​​в майбутньому, якщо Грузія знову наблизиться до ЄС.