Роль важкого озброєння на сучасному фронті зазнає суттєвих змін. Повсюдне спостереження та масове використання дешевих дронів роблять велику бронетехніку вразливою та дорогою ціллю. Через це сили оборони дедалі частіше залучають до виконання завдань наземні роботизовані комплекси (НРК).
Про це представники галузі розповіли для матеріалу РБК-Україна.
Спочатку наземні роботи закривали переважно логістичні питання, але зараз їхній спектр дій значно розширився. Як пояснює Олег Федоришин з DevDroid, роботизовані платформи все частіше застосовують для:
евакуації поранених;
оборони позицій;
вогневої підтримки;
штурмових дій.
За його словами, на передовій намагаються не використовувати надто великі НРК навіть для логістики. Габаритні машини можуть викрити розташування особового складу, оскільки противник часто стежить за маршрутом роботизованого комплексу, щоб виявити місця завантаження чи дислокації підрозділу.
Складна ситуація залишається і з евакуацією: хоча бронетехніка здатна швидко заїхати на позицію, постійна загроза ударів FPV-дронів ускладнює її залучення. Через це евакуацію частіше довіряють менш помітним роботам.
Головна відмінність між бронетехнікою та роботизованими платформами полягає в ціні втрати.
"Різниця між роботизованою платформою та бронетехнікою не в тому, що одну з них неможливо уразити. Питання в тому, скільки засобів противнику доведеться витратити на її знищення і якою буде ціна такої втрати", – наголошує Олег Федоришин.
У свою чергу Тарас Остапчук з Ratel зазначає, що мова йде скоріше про розподіл ролей, аніж про повне витіснення класичної броні. НРК мають беззаперечну перевагу на небезпечних ділянках, під час підвезення боєкомплекту та евакуації. Головна цінність таких систем – збереження життів українських військових та виконання завдань без прямого ризику для людей.
Українські розробники активно створюють нові зразки роботизованої техніки для фронту. Раніше повідомлялося, що українські військові створили НРК "Пегас", який здатен долати складні ділянки місцевості та болота.