Міжнародна група дослідників під керівництвом Університету Кертіна розкрила таємницю збереження залишків птерозавра, які пролежали у землі 113 мільйонів років. Ідеальній консервації посприяли стародавні мікроорганізми
Про це інформує РБК-Україна з посиланням на дослідження, опубліковане у iScience.
Об'єктом дослідження стала скам'яніла фаланга крила птерозавра, знайдена на північному сході Бразилії.
Унікальність знахідки полягає у тому, що кістка збереглася в об'ємному тривимірному вигляді й не була розтрощена під вагою нашарувань землі.
Головним проривом для науки стало те, що палеонтологам уперше в історії вдалося вилучити та дослідити безпосередньо молекули з кісток птерозавра.
Всередині зразка виявили унікальні хімічні сліди - стероїди.
За словами директорки Західно-Австралійського центру органічної та ізотопної геохімії Кліті Грайс, ці біомаркери є прямим доказом того, що доісторичний летючий ящер харчувався переважно рибою або кальмарами.
"Таке молекулярне дослідження відкриває нову еру в палеонтології, дозволяючи буквально зазирнути у тарілку істот, що вимерли мільйони років тому", - зазначає науковиця.
Мікроскопічний знімок зрізу скам’янілості птерозавра, на якому видно вуглецеве покриття та шари мінералів (джерело: Grice et al., iScience)
Тривалий час науковці вважали, що кисень є головним ворогом скам'янілостей, оскільки він запускає процеси окиснення та швидко руйнує органічні тканини.
Проте знахідка бразильського птерозавра доводить протилежне - у деяких випадках саме кисень стає рушієм консервації завдяки роботі специфічних мікроорганізмів.
Ланцюжок подій, який зафіксували вчені:
Цей біологічний "щит" встиг зацементувати структуру крила до того, як її знищили зовнішні фактори або тиск океанічного дна.
Подібний захисний механізм стародавнього мікробіому зараз починають фіксувати й в інших точках планети.
Науковці вважають, що вони відкрили новий глобальний тип консервації (Lagerstätten mechanism), коли крихітні бактерії виступають головними рятівниками рештків прадавньої фауни.