ua en ru

Вадим Скібіцький: Росія може вести війну ще 2023-й, максимум 2024-й рік

Вадим Скібіцький: Росія може вести війну ще 2023-й, максимум 2024-й рік Вадим Скібіцький (фото: GettyImages)

Чи буде Росія міняти цілі та тактику обстрілів, чи може ворог розширити територію наступу та скільки ще Кремль зможе вести війну – в інтерв'ю РБК-Україна розповів заступник начальника ГУР Міноборони України Вадим Скібіцький.

Російська ставка на знищення нашої енергосистеми не спрацювала. Москва звела до мінімуму запаси високоточних ракет, і після цього більшість українців все одно цілодобово мають доступ до світла.

Зрозумівши, що цей план дає збій, Кремль вирішив знову зібрати зусилля, щоби здійснити прорив на фронті. Однак широко анонсований "великий" російський наступ за понад місяць майже не приніс ворогу значних результатів.

Як тепер діятиме Росія, чи може нанести удари на нових напрямках, про рівень загрози з Білорусі та хто допомагає Москві з озброєнням – в інтерв'ю РБК-Україна розповів заступник начальника Головного управління розвідки Вадим Скібіцький.

– Яка в росіян зараз ситуація з високоточними ракетами та чи вдається їм нарощувати виробництво?

– На кінець року вони могли виробляти по 20-30 крилатих ракет "Калібр" та "Х-101" щомісяця. З "Іскандерами" в них значно гірша ситуація. Нам відомо, що росіяни мають намір подвоїти обсяги виробництва усіх цих ракет. Але головна їхня перешкода – це санкції. Саме в цих ракетах велика частка іноземних компонентів. Якщо санкції будуть дотримуватися, якщо за ними буде суворий контроль, то ці плани ворог не зможе втілити.

Тому сьогодні ми й бачимо, що Росія зменшує використання високоточних ракет під час ударів. Водночас збільшується інтервал між нанесенням ударів. Адже спочатку, в жовтні минулого року, росіяни здійснювали масований обстріл раз на тиждень, потім – раз на 10-14 днів, а зараз вони не можуть організувати обстріл частіше ніж двічі на місяць, тому що необхідно мати певні запаси. Їхнє виробництво не дозволяє покривати ту кількість, яку повітряно-космічні сили та військово-морські сили Росії випускали раніше, і відповідно – компенсувати запаси.

Ми звертаємось до міжнародної спільноти, щоби був належний контроль за дотриманням санкцій, перекриття каналів їхнього обходу та застосування заходів проти тих країн, які допомагають Росії в цьому. Це три напрямки, з якими сьогодні необхідно працювати, щоб не допустити нарощування агресором виробництва високоточної зброї.

– Чи є у вас орієнтовні дані про запаси високоточних ракет, які вони найчастіше використовують для обстрілу України?

– У росіян, за нашими підрахунками, залишилося 15% від тих обсягів, що були до початку війни. Мова йде про високоточні "Іскандери", "Калібри", Х-101, Х-555, "Кинжали", а також про ракети Х-22. Проте якщо розглядати окремо по видах, то, наприклад, запаси "Калібрів", Х-101 та Х-555 складають навіть менше ніж 10%.

На сьогодні росіяни справді намагаються накопичити ракети, щоби вони не просто могли наносити удари по нашій інфраструктурі, а і щоб ця бойова зброя була націлена на військові об'єкти, на угруповання, на пункти управління, на систему логістики.

– Попри те, що вже весна, більшість українців цілодобово зі світлом, а ракети в росіян закінчуються, останній обстріл був все одно спрямований на енергетику. Чи є підстави вважати, що вони надалі переглянуть цілі – у сенсі мішеней – та стратегію ударів і це вже буде не атака на енергетику?

– Давайте візьмемо останні удари безпілотними літальними апаратами в ніч з 17 на 18 березня та в ніч з 21 на 22 березня. Потрапили в бази пально-мастильних матеріалів у Новомосковську, Житомирі і ще були влучання в Яворівському районі. Які основні цілі були? Система логістики наших військ і концентрація нашої техніки, що знаходиться в пунктах дислокації.

Вадим Скібіцький: Росія може вести війну ще 2023-й, максимум 2024-й рікВадим Скібіцький (фото: gur.gov.ua)

Кліматична зима вже закінчується, а Кремлю так і не вдалося зруйнувати українську енергосистему завдяки нашим енергетикам, Збройним силам, військам протиповітряної оборони, а також завдяки скординованій роботі всіх міністерств та відомств. Тому росіяни зараз будуть дещо переорієнтувати напрямки нанесення ударів. Це можуть бути і військові об'єкти, і концентрація військ, і система логістики наших угруповань. Якраз удари по нафтобазах підтвердили те, що вони будуть намагатися знищити ті критичні елементи інфраструктури, які нам необхідні для успішного ведення бойових дій.

– Енергетика залишиться серед цілей?

– Так, залишиться. Залишаться також об'єкти критичної інфраструктури, насамперед економічні – ті, які впливають на розвиток нашої держави.

– Що ви маєте на увазі під економічними об'єктами?

– Це нафтопереробні підприємства, підприємства оборонно-промислового комплексу тощо.

– У Повітряних силах припускали, що мішенями також можуть стати гідротехнічні та очисні споруди. Чи є у вас такі дані?

– Можливо. Ми аналізуємо, розвідку яких об'єктів веде Російська федерація. Серед них є і гідротехнічні споруди, мости через Дніпро, аеродроми та аеропорти, шляхи постачання озброєння та військової техніки, які йдуть із Заходу. Росія постійно здійснює розвідку цих об'єктів, в тому числі космічну.

– У людей є побоювання, що Росія зараз може почати бити по місцях скупчення нової техніки, яка призначена для нашого майбутнього наступу, чи по шляхах, якими вона буде переміщуватися. Чи можете ви заспокоїти, сказавши, що знищити цю техніку Росії не вдасться?

– Зараз дуже потужно працюють наші спецслужби, силові структури. Служба безпеки України виявляє агентурні мережі РФ, які можуть передавати інформацію противнику. Вона постійно викриває людей, що працюють на Московію та можуть передавати дані про переміщення наших військ, техніки та озброєння.

По-друге, ми вживаємо всіх необхідних заходів щодо маскування, введення в оману, приховування переміщення озброєння тощо. По-третє, територія України велика, ми намагаємося використовувати не один шлях постачання, різні прийоми, форми доставки озброєння і боєприпасів, які нам надходять. Тому можна не сумніватися, що ми докладемо всіх зусиль для того, щоби своєчасно викрити плани ворога, зберегти все, що нам дають наші партнери, і підготуватися для подальших дій.

– Як ви вважаєте: Росія буде зараз випускати менше ракет, але частіше – наприклад, раз на тиждень, чи противник збиратиме більший залп – умовно 50-70, щоб завантажити нашу ППО?

– Якщо керуватися логікою, то з метою прориву нашої протиповітряної оборони для них ефективніше наносити масовані удари. Саме тому вони почали комбінувати різні типи ракет – починаючи від високоточних, старих Х-22, гіперзвукових "Кинжалів" і закінчуючи зенітними ракетами С-300. Крім того, ворог почав активніше використовувати БПЛА, різні повітряні кулі для відволікання і розвідки нашої ППО.

За нашою оцінкою, Росія на сьогодні не здатна випускати за одну атаку 90-110 високоточних крилатих ракет, як це було раніше. Тому зараз вони накопичують і намагаються нанести масований удар, поєднуючи різні засоби ураження – це їм необхідно, щоби прорвати нашу ППО. Але й ми накопичуємо наші сили та засоби, щоби в нас була ефективна система протиповітряної оборони, насамперед нашого сухопутного угруповання.

– Як би ви оцінили "успішність" цього "великого" наступу Росії, який анонсували ще з грудня?

– Великий наступ – це була більше російська пропаганда та переоцінка своїх можливостей. Де той великий наступ? Росіяни перейшли до активних наступальних дій на початку лютого. Ціль у них залишилися одна – вихід на кордони Донецької та Луганської областей. Але на сьогодні вже зрозуміло, що російські війська не мають спроможностей проводити широкомасштабні стратегічні наступальні операції. Наші захисники відбивають удари, тримають оборону і сковують сили ворога на кількох ділянках фронту. Адже росіяни розраховували, що в них буде стрімкий успіх на якомусь напрямку і вони почнуть його розвивати, а цього успіху немає.

Вадим Скібіцький: Росія може вести війну ще 2023-й, максимум 2024-й рікРосія не здатна вести великий наступ одночасно на кількох напрямках (фото: GettyImages)

Воєнна розвідка знає диспозицію російських військ, які резерви вони мають, ми знаємо їхні плани. А Генеральний штаб Збройних сил України планує всі операції для того, щоби стримувати ворога і підготувати необхідні умови для наших подальших дій.

– Вони навряд чи можуть розпочати наступ ще на якихось напрямках, крім тих, де вони активізувалися з лютого (Куп'янський, Лиманський, Бахмутський, Авдіївський, Шахтарський)?

– Вони готуються, проводять розвідку і намагаються визначити слабкі місця в нашій обороні. Але ще на початку вторгнення стало очевидно, що Росія не здатна проводити одночасно великий стратегічний наступ на 2-3 напрямках – це неможливо. Це досвід року війни.

Херсонська і Запорізька області, Крим – там росіяни готуються до оборони. Ми це бачимо. А що стосується тих напрямків, які ви назвали – це кроки до виконання того завдання, яке вони не виконали – вихід на адміністративні кордони Донецької та Луганської областей.

– Наскільки зараз сильний конфлікт між Пригожиним з одного боку і міноборони та генштабом РФ – з іншого?

– Цей конфлікт триває. Хто вийде переможцем? Найімовірніше – міністерство оборони та генштаб. Вони різко обмежили постачання та боєприпаси для "вагнерівців". У Пригожина є проблеми з набором особового складу. До того ж він не виконав ту обіцянку, яку давав: він казав, що до вересня візьме Бахмут. Він почав критикувати російську регулярну армію, хоча сам не виконав свої обіцянки.

Але основне – чи залишиться взагалі ПВК "Вагнера" після того, що зараз відбувається довкола Бахмута? Вона втрачає свої основні сили, а їхні інтереси не обмежуються лише Україною. У них є завдання в Сирії, в Африці, на Близькому Сході. Пригожин уже відверто визнає, що його просто зливають.

Крім того, подивіться коментарі того ж Гіркіна після видачі ордера на арешт Путіна. У Росії вже почали розуміти, що Путіна поставили в одну лінійку з основними воєнними злочинцями сучасності – Каддафі, Мілошевич, Хусейн. Це дуже потужний крок міжнародної спільноти. Ще рік тому ніхто собі навіть не міг уявити, що буде порушено питання створення військового трибуналу для Російської федерації, ордер на арешт Путіна. Тому зараз можуть розпочатися зовсім інші процеси в тому числі серед керівництва в Кремлі.

Найближче оточення Путіна зараз його підтримує. Але всі комплексні заходи, які на сьогодні відбуваються – і міжнародні санкції, і обмеження щодо Росії, і формування широкої коаліція на підтримку України – матимуть наслідки. Війна загалом призвела до незворотних процесів на Росії. Їхня внутрішня пропаганда робить свою справу, але ми знаємо, як швидко руйнуються імперії. Так було і з Російською імперією, і з Радянським союзом. Погляди та симпатії людей можуть дуже швидко змінитися.

– Це потужний крок, але чи не є він більше символічним?

– На це потрібен час. Коли ми подавали позов до Міжнародного суду ООН з метою притягнення Російської федерації до відповідальності за вчинення актів тероризму і дискримінації протягом її незаконної агресії проти України ніхто не вірив, що це призведе до якогось результату. Але суд відкрив провадження і воно ведеться. Так буде й тут. До того ж воєнні злочини не мають терміну давності.

– Ми чуємо багато інформації про те, що у росіян проблеми з технікою, з артилерійськими боєприпасами. Наскільки їм вдається зараз адаптувати свій військово-промисловий комплекс, стати на військові рейки?

– Адміністративно вони все ввели: три зміни, семиденний робочий тиждень тощо. Зараз вони здебільшого зосереджені на проведенні ремонтів, відновленні техніки, на знятті зі зберігання озброєння і приведенні його до ладу. Це все стара техніка, розробки ще Радянського союзу. Але головне – в них немає масового виробництва нового озброєння, тому що не вистачає потужностей та іноземних комплектуючих.

– Який у Росії ще запас міцності – економічних та військових ресурсів – продовжувати вести війну проти України? Чи можуть вони витримати ще кілька років війни?

– Воєнна розвідка Литви каже, що запас Росії – це два роки. Ми також говоримо, що вони можуть вести війну ще 2023 – максимум 2024 рік – все. Це – якщо ми говоримо про конвенційну війну. А якщо посилити санкції, то цей запас буде ще меншим.

– Яка зараз у росіян ситуація з "шахедами"? Вони отримали нову партію?

– За нашими підрахунками, в них ще є запас з тих партій, які вони отримували наприкінці минулого року і на початку цього. У них, ймовірно, залишилося ще близько 200 одиниць "шахедів". Але вони їх не використовують так масово, як раніше. Це підтверджує те, що в них немає великого запасу – вони економлять.

– А скільки вони вже загалом фізично отримали з тих законтрактованих 1750 штук?

– "Шахеди" вони отримують партіями 250-300 штук. На сьогодні росіяни використали приблизно 800 одиниць. Проте ми знаємо, що вони будуть намагатися налагодити своє виробництво цих дронів. Ми чітко розуміємо, де вони планують це робити та як.

– Але це ж мова про роки, хіба ні?

– Як сказати... Безпілотник – це доволі проста річ у виробництві. Тут головне навіть не стільки виробництво, скільки комплектуючі – оптика, мікросхеми, чіпи, елементи живлення та інше. І якщо ми та наші партнери знаємо, як здійснюється поставка цих компонентів, то Росії буде складно отримувати їх у великій кількості. Хіба що в обхід санкцій, контрабандою, через треті країни.

Вадим Скібіцький: Росія може вести війну ще 2023-й, максимум 2024-й рікАтака на Київ іранськими дронами-камікадзе (фото: GettyImages)

– Яким ще озброєнням Іран допомагає Росії?

– За нашими даними, Іран уже поставляв окремі комплектуючі для виготовлення боєприпасів. Росія має плани і надію закупити боєприпаси 122 мм і 152 мм, а також боєприпаси для стрілецького озброєння. Вони хотіли б і інше, наприклад, балістичні ракети, але це буде залежати від рішення Ірана, чи погодиться він поставляти їх Росії. Адже вся міжнародна спільнота знатиме, чиє це буде озброєння, якщо воно надійде. До того ж після ордеру на арешт тепер це буде трактуватися як допомога воєнному злочинцю.

– Чи є у вас зараз дані, що Китай таки ухвалив рішення про військову допомогу Росії?

– Ні. Це може залежати від результатів візиту Сі Цзіньпіня. Але офіційна позиція Китаю зараз полягає в тому, що жодного озброєння, до того ж – важкого, Росії поставлятися не буде. Сподіваємось, що вони будуть дотримуватися цієї позиції.

– Чи надходить якась допомога Росії від Північної Кореї?

– Є багато інформації, наприклад, щодо боєприпасів, але вона потребує перевірки. Однак варто розуміти, що для такої кількості військ, яка є у Росії, поставка сотні чи тисячі одиниць боєприпасів – це не так критично і не говорить про значну підтримку.

– Яка обстановка в Білорусі зараз? Який рівень загрози?

– Рівень загрози низький. Там зараз на ротаційній основі продовжується підготовка російського особового складу. На сьогодні це 4200 військовослужбовців. Це не те угруповання, яке може використовуватися для наступальних дій на півночі. Цей особовий склад після підготовки з Білорусі перекидають на Схід та Південний схід України. Спочатку готувалася 2-а дивізія 1 танкової армії, потім 6-а дивізія 3-го корпусу і територіальні війська. Більшість з них зараз заведена на територію Донецької та Луганської областей.

Ми не бачимо накопичення військ у Білорусі, а тим паче – створення ударного угруповання. Тому ми оцінюємо сухопутну загрозу з Білорусі як низьку. Можливе нанесення повітряних ударів, ракетних ударів, тому що там залишається дивізіон "Іскандерів".

– Які ваші очікування та обережні прогнози від воєнної кампанії 2023 року?

– Зараз дуже багато залежатиме від допомоги наших партнерів. У нас є чіткі пріоритети з розвитку спроможностей Збройних сил для того, щоб почати проводити успішні операції зі звільнення наших територій. Це наша основна мета на сьогодні. Ми будемо робити все для звільнення наших територій від загарбника.

– З 1 квітня міністерство оборони Росії розпочне набір нових контрактників до армії з метою збільшення чисельності на 400 тисяч осіб. Їх відправлять на війну в Україну?

– Це заходи, що здійснюються для посилення потенціалу російських збройних сил. Минулого року вони збільшили їхній чисельний склад. Зараз Москва дуже активно працює над тим, щоб ті солдати, яких призивають на військову службу, підписували контракт. У росіян справді є план – збільшити чисельність контрактників, але це робиться різними методами. В тому числі мобілізацією, вербуванням і переведенням з категорії призовників у контрактники.

Пам'ятаєте, який у них там був скандал, коли вони на початку війни, в лютому 2022 року використовували строковиків? Зараз вони намагаються цього уникати. Але натомість вербують їх підписувати контракти, щоби відправляти на територію України. Озброєння в росіян немає, боєприпаси закінчуються, залишається тільки людський ресурс.