Урядові рішення щодо експорту брухту можуть створити нові схеми та втрати бюджету, - GMK Center

Один із ключових ризиків - стартова ціна на аукціонах із розподілу експортної квоти у 200 тис. тонн, яка наразі обговорюється у Міністерстві економіки.

Відомство вважає, що навіть вартості у 27 євро за тонну достатньо. Однак, за розрахунками видання, якщо квота продаватиметься по такій ціні, бюджет отримає лише 5,4 млн євро, а надприбуток трейдерів зросте майже утричі - до 17,2 млн євро.

Водночас, при стартовій ціні 80 євро за тонну бюджет може отримати близько 16 млн євро, а надприбуток експортерів становитиме близько 6,6 млн євро.

"Низька конкуренція серед експортерів створює додатковий ризик цінової змови. У 2024–2025 роках 90% експорту брухту припало лише на 11 компаній. Окремі з них мали мінімальну кількість офіційно оформлених працівників, що може свідчити про використання посередницьких та непрозорих схем", - вказують у GMK Center.

Ще один ризик пов’язаний із пропозицією дозволити держкомпаніям експортувати брухт поза загальними обмеженнями. У аналітичному центрі попереджають: це може створити нерівні умови та схему, за якої приватний брухт експортуватимуть під виглядом державного.

Крім того, переробка однієї тонни брухту в готову сталеву продукцію дає близько 14-15 тис. грн бюджетних надходжень, тоді як прямий експорт - лише 50-104 грн на тонну.

"Зараз, в умовах вимушеного простою метзаводів, внутрішній попит на брухт об’єктивно впав. Та водночас такі найбільші споживачі, як "Метінвест Холдинг" і "Інтерпайп", навіть зараз готові купувати брухт в УЗ – щонайменше 65-70% від обсягів, що виставляють на торги. Після повернення метпідприємств до повноцінної роботи показник може зрости до 90-95%. Лише так кожна тонна українського брухту працюватиме на наповнення бюджету й оборону, а не на надприбуток "тіньових" представників брухтозаготівельної галузі", - резюмували в GMK Center.