Уникнути суду не вдасться: як планують посилити відповідальність за булінг у школах
В Україні хочуть збільшити строки притягнення до відповідальності за булінг у школах. У Верховній Раді пояснюють, що через чинні обмеження багато справ закриваються ще до того, як суд встигає ухвалити рішення.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на повідомлення Верховної Ради та законопроєкт №14127.
Головне:
- Пропозиція Ради: Законопроєкт №14127 передбачає збільшення строку притягнення до відповідальності за булінг із 3 місяців до 1 року.
- Причина реформи: Через чинні короткі строки суди часто не встигають розглянути справи, внаслідок чого десятки кривдників щороку уникають покарання.
- Статистика: Лише за 2019-2024 роки через завершення строків було закрито 221 справу про булінг (до 33% від загальної кількості).
- Підтримка: Профільний комітет ВР уже рекомендував ухвалити документ за основу; ініціативу підтримали МОН, МВС та Мін'юст.
- Зауваження омбудсмена: Попри підтримку змін, Освітній омбудсмен наголошує на необхідності збільшення штрафів та чіткішого визначення поняття "булінг".
- Мета: Забезпечити невідворотність покарання за цькування в освітніх закладах та захистити права як дітей, так і вчителів.
Що пропонують змінити
Комітет Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності рекомендував парламенту ухвалити за основу законопроєкт №14127 щодо відповідальності за булінг учасників освітнього процесу.
Документ передбачає збільшення строку накладення адміністративного стягнення за булінг із трьох місяців до одного року з дня вчинення правопорушення. Для цього пропонують внести зміни до статті 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Чому хочуть збільшити строки
Автори законопроєкту пояснюють, що нинішнього тримісячного строку часто не вистачає для завершення судового розгляду.
У пояснювальній записці зазначається, що через бюрократичні процедури, завантаженість судів та тривалий розгляд справ частина кривдників фактично уникає покарання.
За даними Державної судової адміністрації та Служби освітнього омбудсмена, у 2019-2024 роках через завершення строків притягнення до відповідальності було закрито 221 справу про булінг. Частка таких справ у різні роки коливалася від 9% до майже 33%.
У документі також зазначено, що лише за період із січня по жовтень 2025 року суди закрили щонайменше 21 справу про булінг саме через закінчення строків накладення адміністративного стягнення.
Що кажуть у МОН та Офісі освітнього омбудсмена
Міністерство освіти і науки, МВС та Мінфін не висловили зауважень до законопроєкту. Водночас Міністерство юстиції та Міністерство молоді та спорту підтримали ініціативу.
Освітній омбудсмен також підтримала законопроєкт, однак наголосила, що він не вирішує низку системних проблем.
Зокрема, йдеться про:
- різне трактування поняття булінгу;
- відсутність окремої відповідальності за насильство щодо дітей;
- недостатній захист педагогів та повнолітніх студентів;
- низькі штрафи за булінг.
Крім того, омбудсмен запропонувала збільшити розміри штрафів та чіткіше прописати відповідальність за жорстоке поводження з дітьми.
Раніше РБК-Україна розповідало, що таке булінг у школі, чому він небезпечний для дітей та як із ним боротися. У МОН пояснили, як учні або батьки можуть анонімно подати онлайн-скаргу на цькування через систему АІКОМ, щоб повідомити керівництво школи чи поліцію.
Також ми писали, що понад 50% дітей стикалися з булінгом у школі.