Українці обрали найбільш прийнятний варіант мовної політики

Опитування проводилося з метою вивчення ставлення українців до трьох варіантів мовної політики. Кожен респондент отримував випадково один з варіантів і оцінював його прийнятність, без використання дослідницьких термінів на кшталт "прихована русифікація" чи "радикальна українізація".

Варіанти мовної політики

Соціологи запропонували респондентам варіанти, яким вони дали умовні назви.

1. Стратегічна українізація - підхід, який передбачає зміцнення української мови у державних і освітніх сферах, але без тиску на побутове використання російської мови. Заохочується поступове поширення української мови у медіа, інтернеті та книговиданні.
2. Радикальна українізація - заборона використання російської мови в усіх сферах та примусовий перехід російськомовних громадян на українську.
3. Прихована русифікація - формально демократичний підхід із вибором мови навчання або офіційного спілкування у регіонах, що фактично сприяє поширенню російської мови.

Підтримка серед населення

·        Стратегічна українізація: абсолютна більшість - 87% респондентів - схвалюють цей варіант. 53% підтримують його повністю, ще 34% - скоріше підтримують. Лише 10% вважають такий підхід неприйнятним. Це єдиний варіант, який отримав підтримку в усіх регіонах і серед усіх мовних груп.

·        Радикальна українізація: підтримують 63% респондентів. При цьому 33% повністю підтримують, 30% - скоріше підтримують. Натомість 32% українців вважають цей варіант неприйнятним. На Сході та Півдні він стикається з відчутним опором, серед російськомовних більшість його відкидає.

·        Прихована русифікація: схвалюють 54% респондентів, але лише 21% вважають її повністю прийнятною. Противники складають 39%. Варіант не є консенсусним, оскільки підтримується переважно на Сході та Півдні, а на Заході більшість його відкидає. Серед українськомовних думки розділилися порівну.

Регіональні та мовні відмінності

Опитування показало, що стратегічна українізація забезпечує консенсус між регіонами та мовними групами. Підтримка цього підходу коливається від 81% на Півдні до 90% на Заході, а серед російськомовних і українськомовних - від 83% до 88%.

Варіант радикальної українізації має сильну регіональну диференціацію: він користується підтримкою на Заході та у Центрі, але на Сході більшість його відкидає. Прихована русифікація також не має регіонального консенсусу і провокує поляризацію серед мовних груп.

Коментар КМІС

Виконавчий директор КМІС Антон Грушецький, який коментував результати опитування, зазначив: "В умовах повномасштабного вторгнення українці демонструють дивовижну єдність для опору російському ворогу. Незалежно від регіону проживання та мови спілкування, українці роблять внесок у національну оборону та турбуються про майбутнє України".

Він додав, що мовне питання, хоча і втратило гостроту, досі може використовуватися для створення ліній розлому в суспільстві.

"Єдиний варіант, який об’єднує громадян і сприяє розвитку української мови - стратегічна українізація. Він дозволяє зберігати статус української як єдиної державної мови, основну роль у освіті та водночас толерантно ставитися до російськомовних громадян", - підкреслив експерт.

Висновки

Опитування КМІС показало, що українці підтримують виважений підхід до мовної політики, який зміцнює українську мову без конфліктів і розколу суспільства. Ця формула дозволяє об’єднати різні мовні та регіональні групи, забезпечуючи довгостроковий розвиток української мови та толерантність у спілкуванні.

Опитування КМІС проводилося з 19 по 28 вересня 2025 року серед 1029 респондентів по всій Україні.