"Українські виробники вже втрачають контракти". Чому бізнес просить відтермінувати СВАМ

Як зазначив Остапець, проблемою залишається відсутність механізму верифікації. Українські верифікатори не мають акредитації в ЄС, а європейські не можуть працювати в Україні через неврегульованість процедур.

Крім того, відсутня методологія перевірки викидів у ланцюгах постачання, що змушує компанії знову використовувати завищені дефолтні показники.

Чому механізм СВАМ для України працює некоректо та які наслідки

За його словами, ключовою проблемою є некоректні "дефолтні" показники викидів, які використовують європейські клієнти для оцінки продукції з третіх країн.

Зокрема, для безшовних труб українських виробників у довіднику Єврокомісії вказано вуглецевий слід 2,596 т СО₂ на тонну з використанням доменно-конвертерного маршруту. І навіть якщо "Інтерпайп" фактично виробляє продукцію з рівнем викидів близько 110 кг СО₂ на тонну сталі, це не враховується - тому що для України електродуговий маршрут просто не враховано.

Для порівняння, для виробників з Азербайджану встановлено значно нижчий показник - 0,240 т СО₂, що створює неконкурентні умови для української продукції. При цьому звіти українських компаній, подані з 2023 року відповідно до вимог CBAM, не були враховані.

Додатковим фактором тиску є фінансові зобов’язання: з 2027 року компанії повинні будуть закуповувати CBAM-сертифікати наперед, покриваючи щонайменше 50% обсягів або за дефолтними, або за фактичними показниками. Але оскільки фактичні дані за 2026 рік ще не будуть верифіковані, бізнес змушений використовувати завищені дефолтні значення.

Це вже призводить до зростання витрат і заморожування коштів. За словами Остапця, фінансові ресурси можуть бути заблоковані до третього кварталу 2027 року, тобто до завершення процедур підтвердження.

Яке рішення щодо СВАМ пропонує бізнес

У таких умовах, наголошують у компанії, застосування повноцінних фінансових зобов’язань є передчасним.

Бізнес пропонує інший підхід: тимчасово скасувати фінансову складову CBAM для України на період війни, але зберегти звітність для формування прозорої системи обліку викидів.

"Логічно використати цей час для побудови інфраструктури звітності разом із Єврокомісією, а не запроваджувати фінансовий тиск", - впевнений Остапець.

В "Інтерпайп" підкреслюють, що українська промисловість уже рухається в напрямку декарбонізації: частка "зеленої" сталі зросла приблизно до 15% проти близько 1% до початку війни.

Але без відтермінування CBAM українські виробники й надалі втрачатимуть конкурентоспроможність на ринку ЄС, що матиме негативні наслідки для експорту та економіки загалом.

Що таке CBAM та як його впроваджують в Україні

Механізм прикордонного вуглецевого коригування (CBAM) передбачає введення у 2026 році вуглецевого мита на імпорт до ЄС окремих видів продукції, зокрема сталі, цементу, добрив, електроенергії, алюмінію та водню.

Раніше Європейська комісія не передбачила винятків для України в межах CBAM, зазначивши, що вплив механізму на українську економіку буде мінімальним.

Проте за оцінками Федерації роботодавців України, застосування CBAM до українського експорту може призвести до скорочення ВВП на 8,7 млрд доларів у 2026 році та до 11,3 млрд доларів у 2034 році.

Крім того, раніше в "АрселорМіттал Кривий Ріг" повідомили, що завод повністю втратив експорт до ЄС через дію екомита CBAM, тому змушений зупинити виробництво.