В Україні напрацьовують нові варіанти вирішення "житлового питання"

За її словами, перші напрацювання законопроекту представлено громадськості 3 квітня 2024 року і вони - результат роботи, яка тривала рік. Нині розпочалася серія публічних консультацій.

"Тому тільки після проведення публічних консультацій, які триватимуть весь квітень, і внесення в законопроєкт змін за їхнім результатом почнеться обговорення у всіх фракціях, профільних комітетах і міністерствах. А вже після цього - після внесення другого раунду правок, він буде зареєстрований. Тобто, фінальну версію, яку представлять на розгляд Парламенту, ми зможемо побачити не раніше, ніж за декілька місяців", - підкреслила Шуляк.

Нове законодавство по житловій політиці передбачатиме різні форми підтримки громадян у реалізації їх права на житло. Йдеться не лише про можливість побудувати і придбати житло, а і соціальну оренду, коли орендодавцем виступатимуть громади. Також планують передбачити участь громадян у житлово-комунальних кооперативах, що є досить поширеною практикою в ЄС, яку Україна взяла на озброєння, зазначила Шуляк.

Парламентар також нагадала, що одним з інструментів вирішення житлового питання буде соціальна оренда, коли житло надаватиме громада. Очікується, що буде два формати такої оренди - залежно від рівня доходів громадянина, який її потребує. Крім цього, очікується, що можуть запровадити такий інструмент як соціальна оренда з правом викупу і навіть можливість державної компенсації за оренду житла.

Житло для оренди надаватимуть зі спеціального фонду, який буде поповнюватися зокрема і за рахунок реставрації застарілого житлового фонду - ще поширена практика, яку Україна запозичила у ЄС. Також громади зможуть використовувати для оренди не лише власний житловий фонд, а і приватний. В обмін на це власники житла зможуть отримувати податкові преференції.

Шуляк підкреслила - важливою умовою при формуванні житлового фонду буде інвентаризація у громадах потенційних об‘єктів для нього, оскільки таке житло можливо і є, але через те, що подібний актив ще ніколи не інвентаризувався, його наявність неможливо оцінити.

"Ми розуміємо, що в громад може бути житло, яке можна використовувати як відповідний житловий фонд. Проблема в тому, що допоки ми не проведемо його інвентаризацію, якої, до слова, ще ніколи не проводили, громади не розумітимуть, що є в них на балансі, а чого немає. Тому потрібно все це порахувати і поставити на облік. Тоді їм буде набагато простіше", - додала Шуляк.

Нардеп також наголосила, що важливою частиною реалізації житлової політики буде цифровізація всього, що з нею пов‘язане.

"Це вже звичний для нас цифровий запобіжник корупції - чим менше чиновників, яким можна дати хабаря заради отримання квартири, тим нижча ймовірність, що одні люди отримуватимуть житло, а інші - ні. Ця система буде аналогом нашої Єдиної Державної електронної системи у сфері будівництва і працюватиме за вже звичним для нас правилом "Всі бачать все", - повідомила Шуляк.

За її словами, публічні консультації - один з найкращих інструментів взаємодії законодавчої влади і громадськості заради спільного вдосконалення тих чи інших процесів в державі. Щобільше - в України вже є досвід їх проведення. Так, за допомогою них змогли удосконалити механізми державної програми компенсацій за пошкоджене і знищене в результаті російської збройної агресії житло. На основі фідбеку від виконавців програми і отримувачів коштів, який зібрали під час консультацій, провели низку змін, щоб програма запрацювала ще ефективніше.

Законопроект, який запроваджує проведення публічних консультацій перед будь-якими рішеннями влади (№4254) наразі готовий до другого читання. Більше того, він - один з маяків, які Україна має виконати за умовами отримання 50 млрд євро від ЄС в рамках програми Ukraine Facility.