Україна вимушена просити аварійну допомогу з інших країн через цінові обмеження всередині країни

"З одного боку у нас суттєвий дефіцит потужностей в енергосистемі через проведення ремонтної кампанії (не говорячи вже про наслідки зимових обстрілів). З іншого боку, є ризики дефіциту потужностей взимку - як через обстріли, так і в разі суттєвих холодів і вищого споживання. Плюс питання, якою буде цінова кон’юнктура в Європі взимку (що визначатиме можливість імпорту при існуючих цінових обмеженнях на ринку)", - написав він.

За його словами, високий попит через спеку і дефіцит потужностей зумовлюють необхідність або запровадження графіків відключень або отримання аварійної допомоги, яка є дорожчою ніж імпорт.

"Ця ситуація, фактично демонструє про що говорили в Укренерго місяць тому - життєздатність рівня прайс-кепів на ринку буде визначатись тим наскільки ми зможемо імпортувати електроенергію для покриття дефіциту. Ну або треба запроваджувати графіки відключень, а не вішати оплату аварійної допомоги на системного оператора, який і без того в важкому фінансовому становищі", - зауважив Прокіп.

При цьому аналітик звернув увагу, що Укренерго винна іншим учасникам ринку 50 млрд, в той час, як сама компанія недоотримала з ринку 59 млрд грн. Гроші, які Укренерго платить за аварійну допомогу в 1,5-2 рази дорожче, ніж міг би коштувати імпорт - це неповернені борги. Адже ці гроші Укренерго могла використати для оплати боргів на балансуючому ринку.

Нагадаємо, "Укренерго" для уникнення обмежень споживачів е/е три дні поспіль залучала аварійну допомогу з Європи.