Україна не повинна вивозити брухт, щоб потім купувати продукцію з доданою вартістю, - ICC Ukraine
Україна не повинна відкривати експорт металобрухту без точного балансу внутрішнього ринку, розрахунку фіскального ефекту та гарантій забезпечення металургії сировиною.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на заяву президента Українського національного комітету Міжнародної Торгової Палати ICC Ukraine Володимира Щелкунова.
Як зазначається, в умовах війни брухт має розглядатися не лише як товар, а як ресурс для виробництва продукції з доданою вартістю всередині країни.
Металобрухт є важливою сировиною для української металургії, яка вже працює під тиском російських атак, проблем з енергетикою, логістикою та високою собівартістю.
"Коли тонна брухту залишається в Україні, вона стає частиною виробництва сталі та іншої металопродукції. Формуються зарплати, податки, транспортні та енергетичні платежі, працюють суміжні підприємства, створюється експортна виручка", - зазначив Щелкунов.
Він наголосив, що сам по собі експорт не є проблемою, але держава має оцінювати не лише прибуток окремих експортерів, а й загальний ефект для економіки.
Тому перед будь-яким переглядом чинних обмежень уряд має визначити, скільки брухту реально утворюється в Україні, які потреби внутрішньої металургії, які запаси накопичені, та чи існує доведений профіцит. Лише після цього можна обговорювати можливість експорту надлишкових обсягів.
Бюджетний ефект
Окремо він звернув увагу на бюджетний ефект: за його словами, при оцінці експорту потрібно рахувати не лише можливі митні надходження, а й податки металургійних підприємств, зарплати, внески, транспортні та енергетичні платежі, а також валютну виручку від експорту готової продукції.
"Теза "відкриємо експорт і бізнес заробить" мене не переконує. Мене цікавить інше: скільки від цього заробить Україна?" - каже президент ICC Ukraine.
Непрозорі транзитні операції
Ще одним ризиком він назвав непрозорі транзитні та посередницькі операції через країни ЄС: Щелкунов наголосив, що держава має бачити кінцевого покупця, реальну ціну, маршрут товару, ланцюг перепродажів та пов’язаних осіб.
Він зауважив, що не кожна транзитна операція є незаконною. Але якщо основна маржа від українського ресурсу формується за кордоном, а бюджет і промисловість в Україні втрачають, такі операції мають бути предметом особливої уваги контролюючих органів. Таким чином, подальша модель регулювання має одночасно захищати бюджет, підтримувати заготівельну галузь і гарантувати металургійним підприємствам доступ до сировини.
"Жодного масштабного відкриття експорту металобрухту без доведеного профіциту, повного економічного розрахунку, прозорого контролю за експортними операціями та гарантованого забезпечення потреб української металургії", - підсумував Щелкунов.
Як відомо, наразі активізувався рух щодо відкриття експорту брухту, але щоб він працював за тими ж схемами, що й були, коли брухт вивозили через країни ЄС, в основному до Польщі, де не треба платити мито в 160 євро за тонну, а вже звідти - продавали у Туреччину.
За оцінками народних депутатів, через "сірі" схеми державний бюджет щороку втрачав мінімум 3 млрд грн.
Раніше виробники феросплавів також закликали запровадити мито на експорт металобрухту до ЄС.
Зауважимо, Кабмін з 1 січня обмежив експорт брухту на весь рік - оскільки він потрібен українським підприємствам для виробництва продукції для оборони, відбудови та внутрішнього ринку.