ua en ru

Україна подає заявку до НАТО. Яка процедура вступу до Альянсу

Україна подає заявку до НАТО. Яка процедура вступу до Альянсу Фото: Україна сьогодні подала заявку на вступ до НАТО (GettyImages)

Україна оголосила про подання заявки на вступ до НАТО. Але з урахуванням війни із Росією розраховує на приєднання у прискореному порядку.

РБК-Україна роз'яснює процедуру вступу до Північноатлантичного альянсу.

Політика відкритих дверей декларує те, що вступити до НАТО може будь-яка європейська країна, яка зобов'язується зробити внесок у забезпечення колективної безпеки.

З 1949 року кількість країн-учасниць збільшилася з 12 до 30 під час восьми раундів розширення. Останньою країною, яка вступила до НАТО, є Північна Македонія, яка приєдналася 27 березня 2020 року.

На сьогодні п'ять країн заявили про прагнення до членства в НАТО - Боснія та Герцеговина, Фінляндія, Грузія, Швеція та Україна. Фінляндія та Швеція цього року завершили переговори, союзники у липні підписали протоколи про приєднання. Офіційно процедура вступу щодо них завершиться, коли протоколи ратифікують парламенти всіх країн-учасниць.

Черговість дій

Спочатку країна-претендент подає заявку на вступ. Якщо члени НАТО приходять до одноголосного рішення, кандидата офіційно запрошують розпочати переговори про вступ. Це перший крок на шляху до офіційного членства, але далі треба пройти ще кілька етапів.

  • Переговори з групою НАТО

Ці переговори відбуваються у штаб-квартирі НАТО у Брюсселі, в них беруть участь групи експертів та представники країни-кандидата. Мета - отримати офіційне підтвердження готовності претендента виконати політичні, юридичні та військові зобов'язання, які поширюються на членів Альянсу.

Переговори відбуваються у дві сесії, на першому засіданні обговорюються політичні, оборонні чи військові питання, що по суті дає можливість встановити виконання попередніх умов.

Формальних чітких критеріїв, як із вступом до ЄС, немає, але для вступу до НАТО передбачається, що країна відповідає низці стандартів в оборонній, політичній, економічній сферах, сфері прав людини і так далі.

Друга сесія має більш технічний характер і включає обговорення ресурсів, безпеки та правових питань, а також внеску кожної нової країни-учасниці до загального бюджету НАТО. Це визначається на пропорційній основі відповідно до розміру їхньої економіки в порівнянні з економікою інших країн-членів Альянсу.

Кандидати також зобов'язані вжити заходів щодо захисту секретної інформації НАТО та підготувати свої служби безпеки та розвідки до роботи з Управлінням безпеки НАТО.

У результаті сторони напрацьовують графік завершення необхідних реформ, які можуть продовжуватись навіть після того, як ці країни стануть членами НАТО.

  • Кандидати підтверджують графіки виконання реформ

На цьому етапі країна-претендент підтверджує прийняття зобов'язань щодо членства у формі листа про наміри від міністра закордонних справ на ім'я генерального секретаря НАТО. Разом із цим листом подаються індивідуальні графіки реформ.

  • Підписання протоколів

Потім НАТО готує протоколи щодо приєднання до Вашингтонського договору. Ці протоколи є фактично поправками або доповненнями до Договору, які після підписання та ратифікації союзниками стають невід'ємною частиною самого документа.

  • Ратифікація протоколів

Потім країни-учасниці НАТО ратифікують протоколи відповідно до своїх національних вимог та процедур.

  • Пропозиція від генсека

Як тільки всі країни-учасниці НАТО повідомлять уряд США, депозитарію Вашингтонського договору, про прийняття ними протоколів до Північноатлантичного договору, генсек офіційно пропонує новим учасникам вступити до НАТО.

  • Останні етапи

Потім країни-кандидати приєднуються до Північноатлантичного договору відповідно до своїх національних процедур. Після того, як документи надійдуть на зберігання до Державного департаменту США, запрошені формально стають членами НАТО.

Зазначимо, деякі етапи можуть бути пропущені або пройдені дуже швидко. Так сталося зі Швецією та Фінляндією, чиї заявки були схвалені моментально і єдиною проблемою стала позиція Туреччини.

З 1996 року все нові члени НАТО спочатку проходили через План дій щодо членства, але, як показує практика Швеції та Фінляндії, цей етап теж не є обов'язковим.