Попри формальну відмову Єврокомісії відтермінувати введення екомита СВАМ для України, країна все ще має повне і законне право на відтермінування. Для цього необхідно активізувати переговори з Єврокомісією, щоб це право реалізувати.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на заяву амбасадора українського бізнесу, економічного експерта Андрія Забловського.
За його словами, профільні і великі бізнес-асоціації неодноразово зверталися до уряду та профільних міністерств з проханням ініціювати відтермінування, були публічні обіцянки, що ведуться перемовини, і що таке відтермінування має бути.
"Але, як ми бачимо, його не сталося. Ми увійшли в цей рік, м’яко кажучи, з СВАМ. Але ми увійшли й з іншими викликами для всієї промисловості. Поточна ситуація в енергетиці, яка характеризується як надзвичайний стан, сама про себе говорить", - зауважив експерт.
Втім, він висловив переконання, що Україна має законне право на відтермінування екомита, тож переговори з ЄС необхідно продовжувати - щоб переконати європейців застосувати для нас статтю про форс-мажор.
"Безумовно, в України досі є можливість переконувати колег з Європейської комісії в тому, що у нас форс-мажор, і ми можемо і маємо повне право претендувати на відтермінування. Особливо використовуючи ситуацію, яку ми маємо зараз з енергетикою - на треку, пов’язаному з переговорами, ми просто зобов’язані зробити або домогтися якогось перехідного періоду або принаймні пом’якшити ті умови, які зараз запроваджені", - наголосив експерт.
Забловський підкреслив, що йдеться не про відмову від кліматичної політики чи європейського зеленого курсу. Навпаки, Україна визнає правила гри на європейському ринку. Проте в нинішніх умовах застосування CBAM без послаблень суттєво знижує конкурентоспроможність українських виробників, насамперед у металургії та базових галузях, орієнтованих на експорт до ЄС.
Він також звернув увагу, що сам Євросоюз переглядає окремі елементи Green Deal, пом’якшуючи вимоги для власних виробників під тиском промисловців.
"Варіант виходу з ситуації, з точки зору нас як держави, тільки один - мають продовжитися перемовини, і ми маємо все-таки переконати ЄС дати нам відтермінування. І, я повторюся, у нас є аргументи для цього, абсолютно законні аргументи. У нас не просто форс-мажор, а й інші варіанти, щоб був або перехідний період для нас, або пом’якшення, або якась адаптована версія, яка б дозволила українському бізнесу дати конкурентоспроможність і можливість далі працювати на європейських ринках і інших ринках суміжних країн", - підкреслив експерт.
Забловський наголосив, що очікування відстрочки не може бути єдиною стратегією. Бізнесу вже зараз потрібно готуватися до CBAM: інвестувати в навчання, розуміння вимог, підготовку звітності та внутрішні процеси. Це, за його словами, необхідно не лише для відповідності регулюванню, а й для змістовних професійних дискусій із європейськими партнерами та галузевими стейкхолдерами.
Окрему роль у процесі він відводить бізнес-асоціаціям і міжнародним партнерствам. Українські компанії мають залучати до лобіювання своїх інтересів європейські бізнес-об’єднання та компанії, з якими вони співпрацюють, зокрема у форматі спільних інвестицій і промислової кооперації.
"CBAM це лише початок. Далі механізм поширюватиметься на інші сектори. Тому позиція України має бути жорсткою, аргументованою і системною. Відстрочка або пом’якшення CBAM для України сьогодні це не питання комфорту, а необхідна умова виживання економіки в умовах війни", - підсумував Андрій Забловський.
Механізм прикордонного вуглецевого коригування (CBAM) передбачає введення з 2026 року вуглецевого мита на імпорт до ЄС окремих видів продукції, зокрема сталі, цементу, добрив, електроенергії, алюмінію та водню.
За оцінками Федерації роботодавців України, застосування CBAM до українського експорту може призвести до скорочення ВВП на 8,7 млрд доларів у 2026 році та до 11,3 млрд доларів у 2034 році.
Крім того, очікується зменшення податкових надходжень і соціальних внесків до бюджетів та фондів усіх рівнів через спад ділової активності. За прогнозами, втрати можуть становити 2,8 млрд доларів у 2026 році та зрости до 3,6 млрд доларів у 2034 році.
Раніше Європейська комісія не передбачила винятків для України в межах CBAM, зазначивши, що вплив механізму на українську економіку буде мінімальним. Водночас експерти вказують, що Україна є одним з найбільших постачальників CBAM-товарів до ЄС у фізичних обсягах, а така продукція формує близько 2% ВВП країни.
Також зазначається, що 81% експорту української сталі припадає саме на ринок Євросоюзу. У цих умовах запровадження CBAM без спеціальних умов для України може суттєво знизити конкурентоспроможність металургійної галузі, яка забезпечує 7,2% ВВП держави.
Водночас, зокрема, генеральний директор "АрселорМіттал Кривий Ріг" Мауро Лонгобардо заявив, що уряд України має активізувати переговори з Єврокомісією, та добитися відстрочки або перехідного періоду щодо застосування механізму вуглецевого коригування імпорту (CBAM), оскільки його повноцінне запровадження під час війни може призвести до мільярдних втрат експорту.