Удари по АЗС не означають дефіциту пального: інтерв'ю з головою "Укрнафти" Богданом Кукурою

Головне:

• Робота під час тривоги. Під час "червоної" тривоги АЗС компанії зупиняються, а під час "жовтої" – працюють без персоналу;
• АЗС без людей. За звичайних умов персонал необхідний – для керування обладнанням і організації дій клієнтів;
• Безпека мережі. АЗС продовжують обладнувати габіонами, антидроновими сітками та бетонни укриттями;
• Програма, яка відслідковує рух дронів. Має бути чітко визначений алгоритм дій працівників в залежності від рівня загрози, вони не повинні самостійно приймати рішення;
• Здорожчання дизпалива. Україна залежна від імпорту та ситуації в Ормузькій протоці;
• Робота з мінімальною маржою. "Укрнафта" має достатньо фінансового ресурсу, щоб й надалі стримувати ціни.

Про безпеку роботи АЗС

– Рішення про закриття АЗС в тривогу (жовтий та червоний рівень) стосується всієї України, чи лише Києва? Що робити клієнту, який почав заправляти машину в момент тривоги?

– Безпекові процедури діють у всій мережі. Водночас передбачені різні режими реагування, залежно від рівня небезпеки: під час повітряної тривоги червоного рівня АЗК припиняють роботу, під час жовтого – переходять у режим "холодного" АЗК (робота без персоналу - ред.).

Якщо сигнал повітряної тривоги застав клієнта в момент заправки авто, потрібно виконувати вказівки працівників щодо безпечного припинення або подальшого порядку обслуговування. Не слід затримуватися на території, щоб обов’язково заправити повний бак чи завершити покупку. У разі припинення роботи комплексу персонал і клієнти мають перейти в безпечне місце.

– У світлі посилення ударів ворога по АЗС дронами чи планує компанія змінювати алгоритм роботи, наприклад, обмежувати число клієнтів на АЗС або мінімізувати кількість персоналу на станції?

– Масштаб загрози суттєво змінився. За 2022-2025 роки наша мережа зазнала близько 100 атак, а лише у 2026 році – вже понад 150. Пошкоджено десятки комплексів, окремі об’єкти зазнавали повторних ударів. Атаки охоплюють як прифронтові регіони, так і столицю.

Тому посилюємо безпекові процедури та фізичний захист. Завдання – своєчасно реагувати на загрозу, скорочувати перебування людей у небезпечній зоні та забезпечувати зрозумілий порядок дій для кожної зміни.

Читайте також: Хто володіє найбільшими мережами АЗС в Україні?

Механічне скорочення персоналу не є універсальним рішенням. На зміні має бути достатньо працівників для безпечного керування обладнанням та організації дій клієнтів. Так само обмеження кількості автомобілів потрібно оцінювати з урахуванням того, чи не створить воно чергу поруч із комплексом.

Після атаки першочергово забезпечуємо безпеку людей. Відновлення починаємо з основної функції АЗК – можливості відпускати пальне.

– Ви вже повідомляли про встановлення габіонів на АЗС, які ще кроки для посилення захисту АЗС розглядаєте? Можливо, антидронові сітки, первинні мобільні укриття? Які додаткові витрати потрібні на ці заходи чи вплинуть вони на ціну палива?

– Так, ми вже встановлюємо габіони, протидронові сітки та бетонні модульні укриття. Поєднуємо фізичний захист із процедурами реагування на загрозу.

Габіонами обладнані 36 об’єктів, укриттями – 22. Програму укриттів поширюємо на Київ з урахуванням досвіду прифронтових регіонів.

Роботу продовжуємо: наразі шукаємо підрядників щодо захисту 72 об’єктів у дев’яти областях.

Загалом інвестиції "Укрнафти" в захист і безпеку у 2026 році становлять близько 2,9 млрд гривень. Це заходи для всієї компанії, включно з виробничою інфраструктурою, а не лише для мережі АЗК.

Витрати на безпеку є частиною витрат компанії. Водночас прямо переводити загальний бюджет захисту в надбавку до кожного літра не можна: ціна залежить від закупівельної вартості ресурсу, а він у нас імпортний і тому має враховувати і валютні коливання, а також складову логістики, податків та операційних витрат.

– Чи запроваджуються додаткові тренування персоналу щодо пожежної безпеки, надання первинної медичної допомоги, оперативного залишення АЗС та переходу в укриття?

– У "Укрнафті" діють внутрішні протоколи безпеки, які визначають порядок дій персоналу в різних ситуаціях, зокрема під час повітряної тривоги та пожежі. Усі працівники проходять інструктаж при прийнятті на роботу: вони мають знати, як безпечно припинити обслуговування, попередити клієнтів і перейти в укриття.

Читайте також: Росія знищила останній "Епіцентр" у Харкові

Наші працівники також регулярно проходять курси домедичної допомоги. АЗК укомплектовані аптечками, і важливо, щоб персонал умів користуватися їхнім вмістом та надати допомогу до прибуття медиків. Тому приділяємо увагу практичним навичкам, від яких у критичній ситуації може залежати життя людини.

– Чи залучена компанія до урядової ініціативи щодо запровадження програмного рішення, яке дозволить бачити напрямок руху дронів і, таким чином, підвищити рівень реагування на об'єктах, які можуть зазнати уражень?

– Ми підтримуємо всі рішення, які допомагають підвищити безпеку працівників і клієнтів, та за потреби долучаємося до їх впровадження.

– Як компанія оцінює запровадження такої ініціативи? Які нюанси, на ваш погляд, мають бути враховані при її запровадженні?

– Оцінюємо ініціативу позитивно. Важливо, щоб сповіщення надходили своєчасно, система працювала стабільно, а порядок реагування був зрозумілим персоналу та узгодженим із чинними протоколами безпеки.

Важливі також захист інформації та розмежування доступу. Інтерфейс не повинен вимагати від нього самостійно аналізувати повітряну обстановку. До масштабування систему необхідно перевірити в реальних умовах роботи, зокрема під час перебоїв зі зв’язком.

– Які виникають технічні, адміністративні труднощі при спорудженні систем захисту на АЗС, які мають бути вирішені на державному рівні або у співпраці з іншими органами?

– АЗК відрізняються за площею, розміщенням обладнання, під’їздами та навколишньою забудовою, тому захисні рішення потрібно адаптувати до кожного об’єкта. Це потребує вирішення технічних і організаційних питань, над якими ми працюємо в активній комунікації з органами державної влади та місцевого самоврядування. Спільно шукаємо можливості якнайшвидше облаштувати захист, зберігаючи умови безпечної експлуатації, шляхи евакуації та доступ аварійних служб.

– Як забезпечити захист газових модулів, які містять ємність з автогазом під тиском на відкритому повітрі? Чи готуються технічні рішення щодо захисту цих модулів?

– Є два основні варіанти захисту газових модулів: підземне розміщення резервуарів та облаштування бетонних захисних конструкцій навколо наземного обладнання. Ми розглядаємо обидва напрямки.

Про альтернативи стаціонарним АЗС та запаси палива

– Як компанія ставиться до ідеї запровадження "мобільних АЗС" – бензовозів, які можуть оперативно змінити локацію? Які виклики є для реалізації цієї ідеї, наприклад, у великих містах?

Наприклад, як водії будуть шукати бензовоз, який змінив своє місце розташування – у додатку "Укрнафти"? Як бензовози, умовно, будуть шукати укриття, якщо монітори показають, що дрон рухається у напрямку району його розташування?

– Розуміємо потребу мати альтернативні способи забезпечення людей пальним у разі посилення атак на АЗК в окремих регіонах. Водночас мобільний формат потребує чіткого правового й податкового регулювання та дотримання вимог безпеки.

Станом на зараз наш пріоритет – захист діючих АЗК, відновлення пошкоджених і стабільне постачання пального.

– Наскільки мережа АЗС "Укрнафта" забезпечена автономним живленням і зв’язком (Starlink) на випадок тривалих блекаутів, та чи планують АЗС ставати повноцінними "Пунктами незламності" для міст і трас?

– Усі АЗК компанії забезпечені генераторами, що дозволяє відпускати пальне під час відключень електроенергії.

Минулої зими близько 360 АЗК працювали як "Пункти незламності": люди могли зігрітися, зарядити телефони, скористатися інтернетом і придбати необхідні товари. Для енергетиків, рятувальників, комунальників і поліцейських надавали безкоштовні гарячі напої та харчування.

Читайте також: Яка готовність медзакладів до роботи взимку без світла?

Цього сезону рішення про роботу "Пунктів незламності" ухвалюватимемо з урахуванням безпекової ситуації в кожному регіоні. Пріоритет – безпека працівників і відвідувачів.

– Як ви ставитеся до ідеї створення мінімально необхідних запасів нафтопродуктів у державі? Чи необхідні вони, чи логістика ринку справиться із забезпеченням споживачів самостійно, без створення запасів?

– Запаси потрібні, щоб підтримувати постачання в разі перебоїв. Водночас їх формування має враховувати безпекові обмеження воєнного часу – можливості захищеного й розосередженого зберігання та оперативної доставки споживачам.

Про ціни на пальне та імпорт

– На сьогодні рекордно зростає вартість дизельного пального в мережах АЗС. З чим повязане таке зростання? Чому дизель активно дорожчає на європейському ринку? Як на ціни в Європі впливає ситуація в Ормузській протоці?

– Дизель дорожчає через скорочення пропозиції на міжнародному ринку, зниження запасів і сезонне зростання потреби в ресурсі. Ситуація в Ормузькій протоці ускладнює постачання та підвищує вартість морських перевезень, що позначається й на європейських цінах.

Читайте також: Наскільки знову подорожчали дизель та автогаз?

Україна залежить від імпортного пального, тому зростання закупівельної вартості впливає на ціни на АЗК навіть за мінімальної націнки. Ми працюємо над умовами закупівель, логістикою та власними витратами, щоб стримувати цей вплив.

– "Укрнафта" виконує урядове рішення про продаж пального з мінімальною маржою за невисокими цінами, які стримують інших гравців від підвищення. Як виконання такої ініціативи впливає на фінансовий стан компанії? З якими фінансовими показниками очікує компанія завершити 2026 рік (чистий прибуток / збиток) у порівнянні із показником 2025 року?

– Дуже важливо забезпечувати конкурентну ціну на пальне й водночас зберігати прибутковість бізнесу завдяки обсягам продажів, ефективним закупівлям та контролю витрат.

Окрім забезпечення роздрібних клієнтів, виконуємо зобов’язання з постачання пального за формульними контрактами. Працюємо з урахуванням цих потреб і завдання компанії генерувати прибуток для держави.

Водночас "Укрнафта" – найбільша нафтогазовидобувна компанія України, тому її фінансовий результат формується не лише в мережі АЗК, а й у видобутку, реалізації нафти та газу, гуртовій торгівлі пальним. На нього також впливають наслідки російських атак і витрати на відновлення. 2026 рік плануємо завершити відповідно до фінансового плану компанії.

– Чи достатньо у компанії "фінансової подушки безпеки", щоб продовжувати й надалі продавати пальне з мінімальною маржою?

– Компанія має достатній фінансовий ресурс для стабільної роботи, закупівлі пального та виконання своїх зобов’язань.

– Наскільки стабільними є нинішні логістичні коридори постачання пального з ЄС? Чи є ризики виникнення локальних дефіцитів у разі посилення ударів ворога по залізничній чи прикордонній інфраструктурі?

– Наразі забезпечення мережі пальним стабільне. Ми контрактуємо ресурс у різних постачальників, використовуємо альтернативні маршрути та перерозподіляємо пальне між регіонами. Після кризи 2022 року ринок став значно гнучкішим і краще підготовленим до перебудови логістики.

Водночас атаки на транспортну інфраструктуру можуть спричиняти затримки та локальні перебої, в такому випадку оперативно змінюємо маршрути й відновлюємо постачання. Пошкодження окремих АЗК не означає дефіциту пального в країні загалом.

– Яку частку на сьогодні займає "Укрнафта" у структурі імпорту нафтопродуктів в Україну? Яка частка придбаного закордоном ресурсу продається через мережу компанії, а яка продається в оптовий ринок – на потреби бізнесу?

– У вересні 2026 року "Укрнафта" стала найбільшим імпортером дизельного пального в Україну. За даними, які оприлюднили аналітичні центри, наша частка становила 19,5% – фактично кожна п’ята тонна імпортованого дизеля. Порівняно із серпнем обсяги закупівель зросли на 37%. Щодо бензинів – ми також у лідерах.