Участь України в МКС: адвокат Олексій Шевчук заявив про потребу у спеціалістах

Україні бракує фахівців для МКС

Як зазначив Олексій Шевчук, Україна має змінити підхід до своєї ролі у міжнародних інституціях, зокрема в контексті роботи в Міжнародному кримінальному суді, і зосередитися не лише на отриманні підтримки, а й на формуванні власної експертизи.

"Ми звикли думати, що держава - це абстрактна інституція, яка щось нам винна. Але ситуація з МКС показує цілком іншу логіку: сьогодні питання "що може дати Україна світові?" актуальніше, ніж будь-коли", - заявив адвокат.

За його словами, йдеться не лише про політичну підтримку чи дипломатичну залученість, а передусім про кадровий потенціал.

"Україна має запропонувати системну експертизу та фахових людей, здатних ефективно працювати у структурі МКС", - висловив думку він.

Шевчук зазначив, що структура МКС потребує широкого кола спеціалістів у різних напрямах, а не тільки суддів та прокурорів.

Є позиції координаторів із питань OSINT, мовних аналітиків, фінансових експертів, спеціалістів з доказового менеджменту, навіть фахівців із кіберрозвідки. Водночас в Україні таких кадрів обмежена кількість.

"Якщо набереться десять людей, готових завтра працювати в Гаазі, - це буде оптимістичний прогноз", - наголосив адвокат.

Він також зауважив, що вже наявний в Україні досвід співпраці з Європейським судом з прав людини лише частково може бути корисним, оскільки МКС має іншу процесуальну логіку та вимоги до роботи з доказами і міжнародним кримінальним правом.

"Суд вимагає практичних навичок роботи з міжнародним кримінальним процесом, розуміння військових операцій, мовної компетенції на рівні технічного перекладу міжнародної термінології. Це високоспеціалізоване середовище", - пояснив Шевчук.

Яким має бути Центр підготовки кадрів для Гааги

Для вирішення кадрового дефіциту Шевчук запропонував створити в Україні спеціалізований Центр підготовки фахівців для міжнародних судових інституцій, передусім МКС.

За його словами, такий центр має охоплювати кілька напрямків:

• програму для підготовки юристів-практиків (слідчі, прокурори, адвокати);
• навчання для технічного та аналітичного персоналу - наприклад, фахівців OSINT, менеджерів доказів, перекладачів, аудиторів даних;
• блок мовної та етичної підготовки, адаптований під стандарти Гааги.

Шевчук звернув увагу, що Україна має академічну базу для запуску подібної ініціативи, однак її потрібно поєднати з практичною підготовкою кадрів.

"Професори Сенаторова, Гутник, Пашковський - це вчені, на яких можна спиратися. Але і вченим треба команда, яка здатна завтра інтегруватися у практичну діяльність суду", - каже адвокат.

Він навів приклад Канади, де функціонує спеціалізований центр підготовки фахівців для міжнародних трибуналів (Canadian Centre for International Justice), що співпрацює з Гаазькою академією та міжнародними прокурорськими групами. Україна може створити аналогічну модель.

"Україні потрібно щось подібне - із партнерством між університетами, урядовими структурами та самим МКС. Це може бути спільна ініціатива Міністерства юстиції, МЗС, академічних інституцій і громадських організацій", - вважає Олексій Шевчук.

На думку адвоката, міжнародне кримінальне право у найближчі десятиліття стане одним із ключових напрямів глобальної політики, тому присутність України в цій сфері залежатиме від наявності підготовлених фахівців.

Це не є питанням престижу, це питання компетентності, пояснює він, адже, або Україна формуватиме власних спеціалістів, або за нас це робитимуть інші.

"Бути присутнім у системі міжнародного правосуддя - означає не тільки підписати ратифікаційні документи, а й вміти там працювати", - резюмує Шевчук.