ТЦК дізнається більше? Як зміниться облік та чи буде УБД "автоматом": розбір нового закону

При підготовці матеріалу використовувалися: текст та супроводжувальні документи до законопроекту №10062, заява Міноборони та Генштабу ЗСУ, Telegram-каналу наредпа Ярослава Железняка та Facebook секретаря парламентського комітету з питань оборони та національної безпеки Романа Костенка.

Навіщо потрібен новий закон

Законопроект у другому читанні підтримали 249 народних депутатів. Як повідомив нардеп від "Голосу" Ярослав Железняк, його ухвалили після довгих складних дискусій та провалу багатьох правок.

Зазначимо, у заяві Міноборони та Генерального штабу ЗСУ йдеться про те, що документ розблокує цифровізацію армію, дозволивши їй діяти "мобільніше та ефективніше як на полі бою, так і в тилу".

Закон називають критично важливим.

"Реалізація його положень сприятиме швидкому збору, обробці та використанню військових даних, а також, нарешті, переведе послуги та процеси для військовослужбовців у зручний цифровий формат", - йдеться у заяві.

Якщо коротко, він стосується трьох основних блоків. Один з них - посилення кіберзахисту шляхом розміщення ІТ-систем у хмарних сховищах країн-членів НАТО. Також з'явиться можливість створення цифрових військово-облікових документів (сертифікатів) та передбачено удосконалення Реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів "Оберіг".

Крім того, буде створено портал електронних послуг, за допомогою якого можна буде оформити статус УБД онлайн, офлайн або автоматично за наявності потрібних даних у системі.

Реєстр військовозобов'язаних. Які дані вноситимуться в "Оберіг"

Незважаючи на те, що перший закон про електронний Реєстр військовозобов'язаних ухвалили кілька років тому, повноцінний перехід військового обліку в "цифру" так і не відбувся. Через це часто ставалося так, що навіть мобілізованими намагалися виписати повістки та притягнути до відповідальності як ухилістів. Крім того, військовозобов'язані щоразу мали оновлювати дані в ТЦК при зміні сімейного стану, місця роботи, проживання тощо.

Про фактичну готовність "Оберега" йшлося ще минулої осені. Цьому сприяла цифровізація процесів на основі сервісу "Дія", хоча речник Сухопутних сил ЗСУ Володимир Фітьо в інтерв'ю РБК-Україна наголошував, що "Оберіг" досі не синхронізовано з іншими реєстрами. І лише ухвалення законопроекту №10060 дозволить у більшості випадків не вдаватися до заходів оповіщення.

У грудні заступниця міністра оборони з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій та цифровізації Катерина Чорногоренко казала, що в цій базі міститимуться українців, які можуть бути мобілізованими.

"Запланована робота щодо нього ("Оберега", - ред.) завершена, ми збільшили реєстр на 750 тисяч записів, верифікували дані до 88%", - додала вона.

Зазначимо, у першому читанні законопроект ухвалили ще на початку листопада 2023 року. Але під час підготовки до другого було подано сотні правок. Наприклад, пропонувалося вносити дані до Реєстру з 17 років. Але цю правку, як і низку інших скандальних, було відхилено.

Основна ідея полягала у розширенні переліку персональних даних українців від 18 до 60 років (призовників, військовозобов'язаних та резервістів), які вноситимуть до "Оберега". Збиратиметься така інформація:

• ПІБ, дата та місце народження, стать, громадянство

• місце проживання та перебування

• сімейний стан (наявність дітей)

• освіта, професія, місце роботи

• стан здоров'я

• військово-облікова спеціальність

Також до реєстру будуть вноситись відомості про батьків, реквізити внутрішнього та закордонного паспорта, ІПН, оцифрований образ особи, дані про виїзд за кордон, судимість, номери телефону, адреси електронної пошти, відомості про володіння іноземними мови, про право на володіння зброєю, водійські права і так далі.

Крім того, "Оберіг" міститиме інформацію про результати медичного огляду і всі ці дані будуть доступні через електронний кабінет військовозобов'язаного.

Докладніше про саму систему читайте у матеріалі "Оберіг" запущено. Головне про реєстр військовозобов'язаних та як він змінить мобілізацію”.

Реєстр військовослужбовців та автоматичний статус УБД

Закон передбачає також створення Реєстру військовослужбовців. Це має спростити процес набуття статусу учасника бойових дій. Зараз це досить складна процедура, яка потребує багато часу та збирання великої кількості довідок. Тепер багато що можна буде перевести в електронний формат.

Детальніше РБК-Україна розписувало у матеріалі "Електронний реєстр військовозобов'язаних та УБД "автоматом": повний розбір нового законопроекту".

Якщо коротко, то військовослужбовці ЗСУ, Нацгвардії, СБУ, розвідки, Прикордонної служби, МВС тощо або їхні представники зможуть податись на отримання статусу не тільки в письмовій, а й у електронній формі.

Щодо самої процедури, то після виконання бойового наказу протягом 5 днів уповноважені особи військових частин мають сформувати довідку про участь військового у бойових діях. І внести підтверджуючі відомості до Реєстру.

Якщо це неможливо зробити в електронній формі, то в цей же термін оформляється паперова довідка, яка направляється до комісії з розгляду матеріалів зізнання УБД. Один екземпляр видається військовослужбовцю.

Статус УБД надається автоматично після формування виписки разом із унікальним електронним ідентифікатором (QR-кодом, штрих-кодом, цифровим кодом) із застосуванням засобів Реєстру. За бажанням видається посвідчення у паперовій чи електронній формі.

Для отримання пільг та/або послуг учасники бойових дій зможуть використовувати Реєстр, унікальний електронний ідентифікатор, довідку про участь у бойових діях або посвідчення (у паперовій чи електронній формі).

Крім того, в онлайн-форматі можна буде встановлювати статус особи з інвалідністю внаслідок війни. Передбачається, що такі особи або їхні представники матимуть право подати заяву в електронній формі через Єдиний державний веб-портал електронних послуг ("Дія") або Реєстр ветеранів. При цьому треба внести відомості, необхідні для встановлення статусу особи з інвалідністю в результаті війни, або прикріпити копії підтверджуючих документів, завірені підписом суб'єкта звернення.

Члени сімей військових, які загинули, зникли безвісти, померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва чи захворювання, отриманих в АТО або під час оборони України від агресії РФ, також зможуть подавати заяви цим способом.

Українські військові ІТ-системи перенесуть за кордон?

Законопроект №10062 передбачає можливість розміщення даних реєстрів Міністерства оборони за кордоном. Раніше законодавство забороняло зберігання таких даних поза Україною, але до цього документу внесли правку про хмарні технології країн-партнерів.

"Обробка такої інформації може проводитись виключно на території країн НАТО на підставі спільного рішення міністра оборони України та Генерального штабу Збройних сил України з невідкладним повідомленням комітету Верховної ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки", - йдеться у порівняльній таблиці до другого читання.

Як зазначають у Міністерстві оборони, завдяки цьому:

• вивільняться засоби ППО, які захищають національні дата-центри, для прикриття інших об'єктів

• прискориться та розшириться доступ Сил оборони України до розвідданих союзників

• прискориться розробка та розгортання нових електронних сервісів

Секретар парламентського комітету з питань нацбезпеки Роман Костенко вважає, що у такому вигляді закон не можна було ухвалювати. Він проти розміщення секретної інформації на серверах за кордоном, тим більше системи бойового керування.

"Це приклад "простих рішень", які можуть призвести до катастрофічних наслідків, які виправити буде неможливо", - написав він у Facebook.