Церкви, меми та чати: як Росія намагається впливати на українських біженців у Європі

Як працює російська мережа впливу

За словами директорки Інституту національної стійкості та безпеки, професорки КНУ імені Тараса Шевченка Рени Марутян, дослідники виявили єдину систему російського впливу, яка складається із шести основних каналів та шести наскрізних наративів.

"Ми визначили, що існує єдина мережа російського гібридного впливу на українські громади за кордоном із шести каналів і шести наскрізних наративів. Структурний хребет цієї мережі - церковний канал, який поєднує багато складових: освіту, юридичну допомогу, психологічну підтримку", - заявила Марутян.

Дослідження показало, що найбільш впливовими каналами залишаються:

• церковні структури;
• псевдоукраїнські організації;
• академічно-культурні проєкти;
• цифрова дезінформація;
• побутові та соціальні контакти;
• політичне лобіювання через проросійські сили в ЄС.

На думку авторів дослідження, ці інструменти не працюють окремо, а формують єдину систему впливу.

Чому головним каналом назвали Російську православну церкву

Дослідники вважають, що саме церковний канал є основою всієї мережі.

Марутян пояснила, що багато українців після вимушеного переїзду до країн ЄС опиняються у складній життєвій ситуації та шукають підтримки. Часто вони звертаються саме до релігійних громад.

"Основним каналом російського впливу на наших людей за кордоном є РПЦ. На жаль, за умовами Томосу, ми не можемо формувати свою мережу ПЦУ в інших країнах. Тому значна частина біженців йде до російських церков", - зазначила вона.

За її словами, у таких громадах людям пропонують психологічну підтримку, консультації священників, допомогу юристів і перекладачів. Однак нерідко за українськими вивісками працюють громадяни РФ.

Керівниця Лабораторії соціологічних досліджень Інституту національної стійкості та безпеки Катерина Настояща пояснила це явище так званим "нормалізованим парадоксом".

"Людина розуміє, що це ворожа церква, але вона розділяє релігію та політику. Так працює нормалізуваний парадокс", - зазначила соціологиня.

Telegram став наймасовішим інструментом впливу

Окрему увагу дослідники приділили цифровій дезінформації. Саме цей напрямок названо найшвидшим та наймасштабнішим каналом російського впливу. Значну роль відіграють Telegram-канали, які українці за кордоном часто використовують як основне джерело інформації.

Згідно з результатами дослідження, російські інформаційні кампанії активно адаптуються під різні аудиторії.

Серед ключових наративів:

• "Україна не цінує своїх";
• "Захід втомився від України";
• "У росіян та українців спільне минуле";
• "Повернення в Україну не має перспектив".

За даними дослідників, у 2024-2026 роках зафіксовано 77 інформаційних операцій російської пропагандистської групи Storm-1516, з яких 35 були спрямовані безпосередньо проти України.

Крім того, у першому кварталі 2026 року кількість відповідних дезінформаційних наративів фактично подвоїлася порівняно з аналогічним періодом минулого року.

На кого спрямовані різні канали впливу

Дослідники наголошують, що універсальної моделі впливу не існує. Для різних вікових та соціальних груп використовуються різні інструменти.

Для молоді до 25 років основними каналами є TikTok, меми та ігровий контент. Через них поширюються деполітизовані меседжі на кшталт "усі однакові" або "політика - це бруд".

Найбільш вразливою групою визнані молоді чоловіки, які перебувають у соціальній ізоляції.

Для жінок середнього віку використовуються дитячі гуртки, батьківські чати та різноманітні психологічні тренінги. Водночас саме ця категорія українців демонструє найвищий рівень стійкості до російського впливу.

Чоловікам середнього віку найчастіше нав'язують тези про те, що "Україна не цінує своїх громадян", а також використовують теми мобілізації та професійної нереалізованості за кордоном.

Для людей старшого віку основними інструментами залишаються телебачення, церковні громади та ностальгійні розповіді про "спільне минуле".

Де російський вплив найсильніший

Дослідження показало, що найбільш потужна мережа впливу діє в Італії.

Там функціонує 75-85 парафій Російської православної церкви, а також активно використовуються культурні та освітні проєкти.

У Німеччині та Франції основний акцент зроблено на цифрових операціях та інформаційних кампаніях. У Німеччині також діє одна з найбільших мереж парафій РПЦ - від 150 до 160 громад.

Бельгія, попри невеликі масштаби, залишається важливою через близькість до штаб-квартири НАТО та інституцій ЄС.

Найменший рівень російського впливу зафіксовано в Польщі. Дослідники пояснюють це мовною близькістю українців і поляків, високою зайнятістю українських біженців, обмеженням діяльності російських медіа та розвитком української капеланської мережі.

Який висновок зробили дослідники

Автори дослідження наголошують, що боротьба з окремими проявами російського впливу не дає результату, оскільки система працює як єдина мережа.

Після блокування одного каналу активізуються інші. Як приклад наводиться ситуація після закриття проросійського ресурсу Voice of Europe у Чехії, коли частина діяльності перемістилася до Telegram.

Тому, на думку дослідників, протидія також має бути комплексною, скоординованою та мережевою.

Зазначимо, дослідження проводилося Лабораторією соціологічних досліджень Інституту національної стійкості та безпеки у лютому-квітні 2026 року. Було проведено 100 глибинних напівструктурованих інтерв'ю з українцями у Бельгії, Франції, Італії, Німеччині та Польщі.