Людині достатньо подумати про комарів, як починають чесатися руки, а ще гірше - при згадуванні вошей, одразу з'являється свербіж у волоссі. За словами вчених, у такі ігри з нами бавиться мозок - він змушує нас чухатися без жодного фізичного подразника. Просто від слова "комар" або від того, що хтось чешеться поруч. Що це за явище?
Чому ми чухаємося і відчуваємо свербіж, хоча причин для подразнень нема, розповідає РБК-Україна з посиланням на пояснення нейробіологів у статті на Huffpost.
Це явище називається "заразним свербінням" або "психогенний свербіж", і вчені вже знають, як воно працює. Сомато-сенсорна кора реагує на уяву так само як на реальний дотик. Почули слово "комахи" - і в мозку вже активуються ті ж ділянки, що й тоді, коли насправді щось повзає по шкірі.
Це не галюцинація, а типова реакція організму, яку вже порівнюють із "заразним позіханням". Досить побачити людину, яка чухається, і ваша рука вже тягнеться до власної шиї.
"Коли ви чуєте про комах, що повзають по чиїйсь голові, або уявляєте собі клопів у матраці, ваш мозок активізує ті самі нейронні ланцюги, ніби це відбувається з вами. Мозок не просто відображає світ - він його конструює. Тобто навіть уявні чи почуті образи можуть запускати в тілі фізіологічні реакції, схожі на справжній дотик", - пояснює нейролог Шахін Лакхан.
Ефект підсилюється дзеркальними нейронами - вони створені, щоб ми відчували емпатію, але іноді перебирають на себе зайве. Якщо до цього додати тривогу, страх або огиду, система тривожності в мозку миттєво запускає тілесну реакцію. Це пояснює, чому в аудиторії достатньо одному згадати про вошей - і всі миттєво починають чухатись.
Наші предки жили серед справжніх небезпек - блохи, кліщі, воші були носіями хвороб. І мозок виробив гіперреакцію, щоби не проґавити загрозу.
"Це як пожежна сигналізація, яка вмикається при легкому димі. Надійніше так, ніж проґавити справжню пожежу", - каже доктор Шахін Лакхан.
Найчастіше це люди з високою емпатією, загостреною тілесною чутливістю або підвищеною тривожністю. У групах ефект тільки посилюється: достатньо тригера - і весь клас вже чухається, хоча жодної комахи в полі зору немає.
Доктор Лакхан радить:
Нейробіолог Фрідеріке Фабріціус також радить поступово знайомитись із тригерами. Якщо комахи викликають жах - можна переглядати фото, торкатися муляжів, або тримати в руках пластмасового жука. Так тіло навчиться реагувати спокійніше.