ТОП-10 реформ діджиталізації в оподаткуванні

Чесне оподаткування можливе лише за умови простих і зрозумілих податкових процедур, а цифровізація робить процес швидшим та прозорішим. Про те, які цифрові рішення запровадять в Україні в цій галузі – читайте у колонці голови фінансового комітету ВРУ й секретаря Національної ради з відновлення України від наслідків війни Данила Гетьманцева для РБК-Україна.

Справедливість у сфері оподаткування напряму залежить від простоти, прозорості та доступності податкових процедур. Це можливо лише через діджиталізацію, яка мінімізує людський фактор, прискорює обробку даних та знижує корупційні ризики.

Протягом останніх років в Україні зроблено окремі кроки у цьому напрямку, однак їх недостатньо. Платники податків очікують якісного сервісу, автоматизації та прогнозованості.

У перспективі цифровізація має дозволити скасувати подання податкової звітності та перейти до моделі, де податкові органи самостійно формують нарахування на основі даних платника (зокрема SAF-T), а роль платника – лише підтверджувати або заперечувати ці дані. Проте наразі першочерговим є впровадження базових реформ, перелік яких подано нижче.

1. Запровадження E-аудиту (SAF-T UA)

Е-аудит передбачає подання стандартного аудиторського файлу SAF-T UA та використання результатів його обробки у CRM-системі за ризико-орієнтованим підходом. Це забезпечує:

• можливість самоконтролю для платників перед подачею SAF-T UA;
• автоматичного формування переліку податкових ризиків у платників податків;
• повноцінний ризико-орієнтований відбір до перевірок;
• підвищення якості аналітики та зниження корупційних ризиків.

Наразі впровадження відстає більш ніж на пів року: система мала працювати з 1 квітня 2025 року, але досі не запущена. Подальше зволікання неприпустиме.

2. Е-акциз: електронна простежуваність підакцизних товарів

Система забезпечує повний контроль обігу алкоголю, тютюну та рідин для електронних сигарет. Очікувані результати:

• детінізація ринку та рівні правила конкуренції;
• приріст податкових надходжень;
• автоматизація обігу акцизних марок;
• відстеження руху товару до кінцевого споживача.

За два роки необхідне ПЗ так і не створено, тестування не розпочато. Провал строків створює ризики мільярдних втрат. У парламенті вже підготовлене рішення про перенесення реформи до 2026 року.

3. Автоматизація обміну інформацією з податковими органами інших країн

Автоматизований обмін запитами:

• усуває корупційний ризик "втрати" запитів при надсиланні;
• прискорює міжнародний податковий обмін;
• підсилює контроль за операціями нерезидентів, ТЦУ, пасивними доходами, КІК;
• запобігає дублюванню запитів.

Попри виділене фінансування Державного бюджету у 2025р, розробку зірвано, і реформа цього року нереалізована.

4. Використання аналітичної системи СОД РРО для відбору на фактичні перевірки

Ефективне застосування СОД РРО має забезпечити:

• вихід на перевірки лише за наявності високих ризиків;
• мінімізацію тиску на доброчесний бізнес.

Хоча система працює понад пів року, її використовують поверхнево – продовжують фіксувати дрібні порушення у легального бізнесу, тоді як тіньові мережі не охоплені. Потребує перегляду підходів.

5. Обов’язкове використання боді-камер під час фактичних перевірок

Боді-камери:

• забезпечують об’єктивність та доказовість;
• фіксують увесь процес перевірки;
• мінімізують корупцію.

Реформа фактично зірвана, оскільки керівництвом ДПС скасовано обов’язковість застосування камер. Це нівелює мету закупівель та створює ризики зловживань. Необхідно відновити обов’язкове застосування.

6. Автоматизація камеральних перевірок

Е-камералка дозволить:

• автоматично перевіряти всю звітність;
• виявляти помилки та розбіжності;
• підвищити якість даних і знизити трудовитрати працівників;
• підвищити рівень добровільного дотримання законодавства платниками.

Розробку ІТ-рішення завершується, запуск в тестовий режим очікують на початок 2026 року.

7. Передзаповнення декларації з ПДВ

Всі дані для автоматичного передзаповнення декларації вже наявні в податкової. Це:

• спрощує заповнення податкової декларації з ПДВ;
• дозволяє платнику бачити потенційні ризики та помилки;
• підвищує якість декларування та рівень дотримання законодавства.

Попри наявність всіх необхідних даних, розробка сервісу ДПС до цього часу не здійснена.

8. Автоматизація адміністрування майнових податків

Е-рішення має забезпечити:

• повноту обліку об’єктів оподаткування та платників податків;
• коректність формування ППР для фізичних осіб;
• належний контроль сплати майнових податків юридичними особами.

Доопрацювання триває другий рік, а модуль по нерухомості лише готується. Це важливо, оскільки значна частина громадян не отримує ППР, але мала б, або отримує їх безпідставно.

9. Автоматизація роботи з податковим боргом

Розробка двох IT рішень має забезпечити:

• електронний формат направлення до банків платіжних доручень (електронних інкасових);
• створення електронних справ боржників;
• електронну взаємодію з платниками;
• прискорення стягнення податкового боргу та підвищення ефективності управління податковим боргом;
• зниження корупційних ризиків.

Очікуємо повноцінний запуск роботи системи електронних інкасових з січня 2026року, хоча мало було запрацювати ще на початку 2025 року, нині лише тестується.

А ось укладення договору на розробку ПЗ з автоматизації всього процесу погашення податкового боргу провалено через відсутність фінансування, запуск відтерміновано до 2026 року.

10. Автоматизована система управління податковими ризиками (АСУПР)

Система забезпечить:

• автоматичне формування профілю ризику платника (високий, середній, низький);
• інформування платника про його профіль ризику та перелік власних ризиків з відкритої частини;
• автоматичне формування задач для податківців в залежності від профіля ризику про надання сервісу чи здійснення заходів податкового контролю;
• пропонування варіантів для платника шляхів виправлення податкових ризиків;
• передбачуваність та прогнозованість для платників у відборі до податкових перевірок;
• мінімізація впливу людського фактору та корупційних ризиків.

АСУПР – ключовий елемент реформи, строк впровадження – до 2028 року. Проте наразі немає фінансування та реальних етапів розробки.