Не тільки батьки і дружина. Кого може супроводжувати чоловік при виїзді за кордон

Що треба знати про виїзд за кордон чоловікам

Питання перетину державного кордону під час воєнного стану, а саме супровід осіб з інвалідністю та тих, хто потребує постійного догляду врегульовані Постановою КМУ №57 "Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України".

Насамперед звертаю увагу, що не для всіх категорій виїзду чоловіків потрібна офіційно оформлена відстрочка від мобілізації. Проте у будь-якому випадку особа, що планує виїзд має перебувати на військовому обліку та не мати порушень правил військового обліку (зокрема, актуальність даних, відсутність штрафів тощо).

Якщо виїзд відбувається у форматі "чоловік призовного віку + особа, яку він супроводжує теж призовного віку", то обов’язковою умовою є наявність у кожного з них правильно оформлених військово-облікових документів.

Які документи підготувати перед поїздкою?

Ми радимо перед поїздкою обов’язково перевірити свої військово-облікові документи, а саме:

• перевірити дані у застосунку "Резерв+";
• або завантажити електронну копію документів через застосунок "Дія".

Крім того, завжди додатково мати роздруковану версію ВОД, сформовану не раніше ніж за 3 дні до виїзду, а краще скачати саме в день виїзду або переддень дані.

Якщо говорити про супровід особи при виїзді за кордон, то існує три основні ситуації такого виїзду:

1. супровід особи з інвалідністю (встановлена група інвалідності);
2. супровід людини яка потребує догляду (без встановлення групи інвалідності);
3. супровід людини яка перебуває під опікою (офіційно підтверджена опіка, психічно хворий недієздатний).

Хто має право на виїзд у супроводі?

• Мати/батько або тесть/теща, свекор/свекруха – якщо вони є особами з інвалідністю. Інвалідність І або ІІ групи дає право на супровід.

Для виїзду супроводжуючій особі потрібні документи: паспорт особи з інвалідністю та супроводжуючого; довідка МСЕК або виписка ЕКОІПФО; посвідчення особи з інвалідністю або пенсійне посвідчення; документи, що підтверджують родинний зв’язок; підтвердження зареєстрованого спільного місця проживання (краще надавати саме виписку з Дії).

• Мати/батько, які потребують постійного догляду (без інвалідності). Якщо інвалідність офіційно не оформлена, підстава для виїзду існує лише за наявності рішення ЛКК про потребу в постійному сторонньому догляді; документів, що підтверджують родинні зв’язки; паспортів особи, що потребує догляду та супроводжуючого.

Не для всіх категорій виїзду чоловіків потрібна офіційно оформлена відстрочка від мобілізації, зазначає адвокат (facebook.com/zahidnuy kordon)

• Інші родичі (брати, сестри, бабуся, дідусь тощо), які потребують постійного догляду. Такі родичі не належать до першої лінії спорідненості, тому супровід можливий тільки за умови офіційно оформленого догляду.

Для виїзду знадобляться документи: висновок ЛКК або довідка МСЕК/ЕКОІПФО із зазначенням потреби в постійному догляді; Акт встановлення факту догляду або довідка про компенсацію/надбавку за догляд; паспортів особи, що потребує догляду та супроводжуючого.

• Опіка над психічно хворими особами. Підстава виникає лише при наявності рішення суду про визнання особи недієздатною та призначення опікуна. Опікун має право супроводжувати таку особу за кордон.
• Супровід дитини з інвалідністю. Дитину до 18 років – супроводжує один із батьків або офіційний опікун. Після досягнення 18 років – особа з інвалідністю І чи ІІ групи вже вважається дорослою, і супровід оформлюється за загальними правилами.

Чи можна виїхати без людини, яку треба супроводжувати?

Виїзд самостійно можливий лише у випадку якщо особа із інвалідністю або особа, що потребує постійного догляду, вже перебуває за кордоном, за наявності:

1. документів, що підтверджують перебування на консульському обліку;
2. документів (їх нотаріально засвідчених копій), що дають право на виїзд.

Зважте, що закордонна дипломатична установа України протягом 7 робочих днів зобов’язана через МЗС поінформувати Мінсоцполітики та Нацсоцслужбу про взяття осіб з інвалідністю, зазначених в абзаці 11 Постанови КМУ №57, на консульський облік. А супроводжуючий може отримати довідку про перебування на консульському обліку.

Як довго можна бути за кордоном і коли треба повернутися?

Громадяни України, які підлягають призову і які виїхали за кордон для супроводу, зобов’язані повернутися разом із особою, яку вони супроводжують. Тобто, поки підопічний перебуває за кордоном, супроводжуючий має право теж там бути. Але після його повернення до України супроводжуючий також зобов’язаний повернутися.

Наразі у Верховній Раді зареєстровано законопроєкт №13673 від 21.08.2025 року, який пропонує внести зміни до Закону України "Про порядок виїзду з України й в’їзду в Україну громадян України". Суть змін – тимчасове обмеження права на виїзд з України для призовників, військовозобов’язаних і резервістів на період дії воєнного чи надзвичайного стану.

Сьогодні такі обмеження на перетин державного кордону не закріплені безпосередньо в Законі, а регулюються Постановою Кабінету Міністрів № 57 (із численними редакціями), яка затверджує Правила перетину державного кордону громадянами України.

Це означає, що обмеження базуються не на законодавчому акті, а на підзаконному нормативному документі. Законопроєкт пропонує формалізувати можливість тимчасового обмеження виїзду з України для певних категорій, але встановити чіткі винятки, зокрема для чоловіків (до 25 років), які не підлягають призову.

Законопроєктом №13673 пропонується встановити кримінальну відповідальність за умисне порушення призовником, військовозобов’язаним або резервістом визначеного законодавством строку перебування за межами України в умовах воєнного чи надзвичайного стану.

Таке діяння кваліфікуватиметься, як кримінальне правопорушення та тягнутиме за собою покарання у вигляді штрафу в розмірі від 34 000 до 51 000 гривень або позбавлення волі на строк від 3 до 5 років.

Ті, хто підлягає призову і виїхав за кордон для супроводу, зобов’язані повернутися разом із особою, яку вони супроводжують (facebook.com/zahidnuy kordon)

Окремо у проєкті врегульовуються так звані "особливості повернення" громадян, які виїжджали за межі України з правом супроводу інших осіб (наприклад, осіб з інвалідністю, дітей чи членів сім’ї, що потребують догляду).

Якщо сьогодні законодавство не передбачає жодної відповідальності за несвоєчасне повернення таких чоловіків після виїзду за кордон у супроводі, то відповідно до нової законодавчої ініціативи ситуація змінюється.

Зокрема, у випадку, коли супроводжуючи повертається до України пізніше, ніж особа, яку він супроводжував, його дії розцінюватимуться як умисне порушення строків перебування за межами держави. Тобто фактично вводиться новий склад правопорушення – "неповернення вчасно разом з особою, яку супроводжував".

Таким чином, навіть за наявності обґрунтованого дозволу на виїзд із метою супроводу, відповідальність настає у випадку, якщо військовозобов’язаний не дотримається визначених правил повернення.

Так, раніше у 2022 році Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) у своїх роз’ясненнях прямо наголошувало: "Встановленої в законний спосіб заборони на виїзд чоловіків призовного віку на сьогоднішній день немає".

Тому новий законопроєкт має на меті усунути "прогалину": закріпити обмеження на законодавчому рівні, визначити чіткі підстави їх застосування та водночас прописати винятки (зокрема, для осіб, які не підлягають призову).

Практичні поради від адвоката

Окрім посвідчення особи з інвалідністю чи рішення ЛКК, прикордонники доволі часто просять показати:

• виписку з банківської картки про нарахування пенсії чи компенсації;
• квитанції або довідку з банку.

Тому варто заздалегідь роздрукувати ці документи й мати їх під рукою.

Крім того, прикордонники мають законне право задавати додаткові запитання щодо:

• мети вашої поїздки;
• документів, що підтверджують родинний зв’язок;
• фактичного догляду за підопічним.

Тому важливо поводитись чемно, бути готовим чітко відповідати та одразу показувати всі підтверджуючі документи.

Законодавство дозволяє виїзд під час воєнного стану чоловікам, які супроводжують осіб з інвалідністю або тих, хто потребує постійного догляду. Головне чітко підтвердити підставу документами (інвалідність або ЛКК + Акт/компенсація, рішення суду тощо), мати актуальний ВОД та дотримуватись всіх вимог законодавства.