Такого свята немає? Звідки взялась Масляна й чи дозволяє церква її відзначати

Звідки взялась Масляна й чи можна її святкувати

За словами експерта, у Церкві немає такого окремого свята, як Масляна.

"Тобто це - не окреме свято. В церкві є тиждень напередодні Великого посту, який називається "масляний". Це пов'язано з тим, що, готуючись до посту, Церква пропонує віруючим три підготовчих тижні", - пояснив Коваленко й перелічив їх:

• перший "підготовчий" тиждень - коли немає пісних днів взагалі;
• другий "підготовчий" тиждень - традиційний, з пісними середою та п'ятницею;
• третій "підготовчий" тиждень - так званий сиропусний або масляний (коли, фактично, не вживається вже м'ясо, але продовжується вживання сиру, молока).

Початок масляного тижня згідно з новоюліанським календарем на 2025 рік (скриншот: pomisna.info/tserkva/kalendar)

Протоієрей ПЦУ зауважив, що з погляду богослів'я період Масляної пов'язаний, певним чином, з днями творіння.

"Якщо говорити богословськи, то ми отримаємо історію про шість днів творіння, сьомий день - день, фактично, відпочинку. І історію про вигнання Адама з Раю. Якщо дивитись на біблійну історію, то якраз в Раю люди ще не вживають м'ясо", - розповів він.

Коваленко нагадав, що масляний тиждень, як такий "підготовчий", завершується прощеною неділею, яку можна вважати "входженням у Великий піст з певним настроєм".

"Тому, скажімо так, церковне щодо цього богослів'я порівнює цей тиждень з таким ще, ніби райським, життям. Нагадує про створення світу. І, знову ж таки, завершується ця історія вигнанням Адама з Раю і початком Великого посту - як певного шляху повернення через Христа і Воскресіння Його до Царства Небесного", - пояснив експерт.

Останній день Масляної та перший день Великого посту-2025 (скриншот: pomisna.info/tserkva/kalendar)

Водночас, за словами Коваленка, якщо говорити про традиції, то Масляна, дійсно, "має традиції не тільки християнські, але й дохристиянські" (у деяких країнах це "час карнавалів, певних театралізованих речей").

"І це - теж традиційна історія для Церкви. Оскільки Церква, приходячи до того чи іншого народу, так чи інакше зустрічалась з місцевою культурою, місцевими традиціями. І багато з них фактично були сприйняті Церквою як форма, але наповнені іншими смислами", - розповів експерт.

Він нагадав, що подібна ситуація склалась і з Різдвом - з його колядками чи вертепами (які так само мають певне дохристиянське коріння), і з писанками на Великдень.

"Так само і частина традицій Масляної (наприклад народні гуляння) можуть мати і мають дохристиянське коріння. Проте так сталося впродовж століть, що вони вже мають наповнення і християнськими сенсами", - пояснив ректор православного університету.

Отже, на його думку, Масляну святкувати можна.

"Жодних немає з цим питань... Всі ці сирні млинці, інші історії, вони якраз на цьому тижні... Там треба дивитися... Церква цього не забороняє. Проте це не якась церковна, богослужбова чи обрядово-церковна історія", - зауважив Коваленко.

Він додав, що це, скоріше, "народна традиція, яка наповнює підготовчий до Великого посту тиждень".

"Адже з початком посту - вже більш такі суворі вимоги щодо святкувань, щодо їжі та всього іншого. Тому якраз це таке, скажімо, входження в піст. І, звісно, масляний тиждень ми святкуємо. І, фактично, маємо цю традицію", - підсумував протоієрей ПЦУ.