Таємний "Зондерштаб" Міноборони Німеччини знаходить зброю для України за два тижні, - FT
У найбільш безпечному крилі Міноборони Німеччини роками працює нечисленна команда під назвою "Зондерштаб Україна". Саме вона стоїть за щорічними 11,5 млрд євро військової допомоги Києву і здатна укладати угоди на постачання зброї впродовж лише двох тижнів.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Financial Times.
Підрозділ, який називають "партизанським"
"Зондерштаб Україна" виник за кілька місяців після повномасштабного вторгнення Росії. Він почав як ситуаційний центр, що моніторив перебіг війни та інформував політичне керівництво, а з липня 2022 року перетворився на окрему структуру.
"Зондерштаб Україна" працює в крилі Міноборони Німеччини під особливою охороною - настільки закритому, що очільнику довелося спілкуватися з журналістами FT із офісу поза межами крила.
Команда настільки секретна, що деякі називають її партизанським загоном, а один із наближених до команди співрозмовників описує його як "напрочуд не-німецький" - надто нетиповий для великої бюрократичної машини країни.
Очільник підрозділу, бригадний генерал Йоахім Кашке, колишній пілот винищувача Tornado, пояснює феномен так: короткі ланцюжки прийняття рішень дають команді гнучкість і швидкість. Це дозволяє "Зондерштабу" оминати лабіринт закупівельних процедур і обходити 13-тисячне відомство, яке займається закупівлями для власне Бундесверу.
Угода за два тижні: у чому секрет швидкості
Ключова причина оперативності - юридична конструкція: контракти підписує не німецький уряд, а сама Україна, тоді як Берлін лише оплачує рахунок. Це дозволяє "Зондерштабу" оминати лабіринт закупівельних процедур, які сповільнюють постачання для власних збройних сил Німеччини.
Завдяки цьому, за словами Кашке, команда має "надзвичайно короткі ланцюжки прийняття рішень" - і саме це дозволяє їй укладати угоди на закупівлю зброї для України в деяких випадках лише за два тижні.
Саме так, за словами Матіаса Пушніга, офіцера запасу, який останні три роки працював у "Зондерштабі", у Берліні вперше усвідомили ефективність підходу — після історії з розвідувальними дронами компанії Quantum Systems, які Україна підключила до Starlink і використала для виявлення цілей під час боїв за Сіверський Донець весною 2022 року.
"Це вперше ми зрозуміли, чому українці досягли успіху - тому що вони робили такі речі", - каже Пушніг.
Після цього Німеччина почала не просто передавати техніку зі своїх запасів, а купувати озброєння безпосередньо в українського та німецького виробника за списком, який складав сам Київ.
Від шоломів до Patriot
Допомога Німеччини Україні не завжди була рішучою: напередодні вторгнення Берлін отримав хвилю критики за пропозицію передати Києву 5 тисяч касок. Однак повномасштабна війна та тиск союзників змусили Німеччину відмовитися від довгострокової політики непостачання зброї у зони конфлікту.
Саме "Зондерштаб" оплатив Києву першу систему протиповітряної оборони IRIS-T виробництва компанії Diehl, яка згодом, разом із американськими Patriot, стала ключовим елементом захисту українських міст - і навіть була замовлена самим Бундесвером для власних потреб.
Минулого року, після скорочення американської військової допомоги за президентства Дональда Трампа, Берлін став найбільшим постачальником зброї для Києва, витративши на озброєння вже близько 58 млрд євро.
Читайте також: Німецька Quantum Systems, яка працює з Україною, показала перші морські дрони: що відомо
За останній рік роль підрозділу знову змінюється. Тепер "Зондерштаб" дедалі більше стає платформою для обміну досвідом між німецькими та українськими військовими й оборонною промисловістю. Кашке звертає увагу на "багатство тактичного й оперативного досвіду" України. Німеччина, на відміну від Британії, не тримає власного персоналу в Україні.
Натомість більш обережний Бундесвер запрошує до Німеччини десятки українських військових, щоб ті поділилися бойовим досвідом застосування дронів і протидії їм, а також отримує доступ до даних із української системи Delta.
Водночас практика, за якої Київ сам вирішує, на що витрачати німецькі кошти, викликає занепокоєння щодо корупційних ризиків. Кашке стверджує, що команда ретельно перевіряє всі контракти, звіряючи ціни з ринковими та встановлюючи графіки постачань.
Домовленості про взаємну оборонну співпрацю, підписані цього року канцлером Фрідріхом Мерцем і президентом Володимиром Зеленським у Берліні, відкрили українським компаніям доступ до ринків країн НАТО - це викликало занепокоєння частини німецького оборонного сектору.
Глава МЗС Німеччини Йоганн Вадефуль цього тижня публічно визнав, що Берлін "не повністю задоволений" тим, наскільки німецькі компанії залучені до профінансованих ним же закупівель для України.
Ситуація з нестачею ракет для Patriot, про яку йдеться в матеріалі Financial Times, загострювалася протягом останніх тижнів. Ще в середині серпня РБК-Україна повідомляло, що країни ЄС, зокрема Німеччина, опинилися на межі власних можливостей щодо постачання ракет-перехоплювачів для систем Patriot. Берлін уже передав Києву комплекси та ракети до них, але змушений зважати на власні оборонні потреби та вимоги НАТО.
На початку вересня ситуація зрушила з місця: РБК-Україна писало, що Німеччина терміново передасть Україні ракети-перехоплювачі PAC-2 для Patriot із запасів Бундесверу, а міністр оборони Борис Пісторіус закликав інших учасників "Рамштайну" переглянути власні запаси. Тоді також повідомлялося, що Німеччина додатково нарощує постачання ракет IRIS-T та AIM-9 в межах підготовки України до зими.