Світ входить у нову епоху дорогих грошей: що це означає для України

Підвищення ставок у Євросоюзі стало сигналом для глобальних ринків. Україна може зіткнутися з дорожчими кредитами, слабшим попитом на експорт і новою хвилею інфляційного тиску.

Більш детально про наслідки рішення ЄЦБ в колонці члена ради НБУ Василя Фурмана для РБК-Україна.

Європейський центральний банк (ЄЦБ) зважився на радикальний крок, на який фінансові ринки не наважувалися закладати 100-відсоткову ймовірність.

Вперше з вересня 2023 року європейський регулятор підвищив основні відсоткові ставки на 0,25 відсоткових пункту. З 17 червня 2026 року базова ставка зросте до 2,4%, депозитна – до 2,25%, а маржинальна кредитна лінія досягне 2,65%.

Цим кроком ЄЦБ став першим серед найбільших світових центробанків, хто відкрито визнав: нова хвиля геополітичного та енергетичного шторму загрожує довгостроковій стабільності.

Чому ЄЦБ пішов на випередження та як відлуння цього рішення відчує економіка України?

Чому ЄЦБ закручує гайки: фактор Близького Сходу та інфляційний шок

Головним тригером для рішення Управительської ради ЄЦБ на чолі з Крістін Лагард стало різке загострення геополітичної ситуації на Близькому Сході (зокрема через військову операцію США проти Ірану). Це спровокувало масштабний шок на ринку енергоносіїв.

За даними Євростату, лише в травні ціни на енергію в єврозоні підскочили на 11% у річному вимірі, що підштовхнуло загальну інфляцію в ЄС до 3,2% (порівняно з 3% у квітні).

Підвищення облікової ставки – це класичний, хоч і болісний, інструмент монетарної політики для боротьби з ростом цін. Механізм працює так:

1. Здорожчання грошей. Коли центробанк підвищує ставки, коммерційні банки змушені піднімати відсотки за кредитами для бізнесу та населення.
2. Охолодження попиту. Кредити стають дорожчими, що знижує споживчу та інвестиційну активність. Оскільки компаніям і громадянам стає важче позичати гроші, попит на товари та послуги падає.
3. Стабілізація цін. Падіння попиту сповільнює темпи зростання цін, повертаючи інфляцію до цільового показника (таргету в 2%).

Плата за таку стабілізацію – сповільнення економіки. ЄЦБ вже погіршив макроекономічні прогнози: очікування зростання ВВП єврозони на 2026 рік знижено до скромних 0,8%, тоді як прогноз середньої інфляції на поточний рік підвищено з 2,6% до 3%.

Український рахунок: як рішення ЄЦБ вплине на Київ

Будь-які тектонічні зсуви у монетарній політиці Євросоюзу – головного торговельного партнера та фінансового донора України – миттєво відбиваються на вітчизняній економіці. Вплив рішення ЄЦБ матиме кілька ключових векторів:

Здорожчання зовнішніх запозичень: Хоча комерційні ринки капіталу зараз майже закриті для України через військові ризики, загальне зростання ставок у Європі здорожчує будь-які непільгові кредити та єврооблігації.

У перспективі це збільшить вартість обслуговування майбутнього державного боргу.

Тиск на експорт та ВВП: Сповільнення європейської економіки до 0,8% означає зниження попиту на українську сировину, агропродукцію та металургію. Для України, яка залежить від валютних надходжень від експорту, це додатковий ризик для торговельного балансу.

Курс гривня/євро: Оскільки європейські ставки зростають, привабливість активів у євро збільшується.

Це може призвести до локального зміцнення євро на світових ринках (зокрема щодо долара), що відобразиться і на українських обмінниках – євро для українців може стати дещо дорожчим. Але тут важливі дії ФРС, про які поговорімо ніжче.

Імпортована інфляція: Зростання цін на енергоносії в ЄС збільшує вартість європейських товарів, які масово імпортує Україна (від палива до обладнання).

Це створює додатковий проінфляційний тиск всередині України, з яким доведеться боротися вже нашому Національному банку (НБУ).

На черзі Вашингтон: що робитиме Федеральна резервна система (ФРС) США?

Рішення ЄЦБ створило прецедент для країн "Великої сімки" (G7). Наразі увага всіх світових інвесторів прикута до Вашингтона.

Ситуація за океаном виглядає ще гострішою: останні статистичні дані зі США зафіксували рекордне прискорення інфляції за останні три роки – до 4,2% річних.

Ринковий консенсус схиляється до того, що ФРС США більше не зможе утримувати вичікувальну позицію і буде змушена піти слідами ЄЦБ. Прогнози щодо дій американського регулятора виглядають наступним чином:

Повернення до підвищення ставок: Більшість аналітиків Волл-стріт очікують, що на найближчих засіданнях ФРС також підвищить базову відсоткову ставку (щонайменше на 0,25 п.п.).

Поточна інфляція у 4,2% значно перевищує американський таргет у 2%, а сильний ринок праці США дає регулятору простір для жорстких маневрів.

Ралі долара та золота: Очікування підвищення ставок у США вже спровокували значні коливання на сировинних та фінансових ринках. Інвестори активно закладають ці ризики в ціну золота та захисних активів.

Якщо ФРС підвищить ставку, це призведе до глобального здорожчання долара США щодо кошика світових валют.

Ефект "доміно" для світу: Коли ФРС піднімає вартість запозичень, капітал починає масово виходити з країн, що розвиваються, назад в американські державні облігації (Treasuries) через вищу та безпечнішу ліквідність.

Для світової економіки це означатиме період "дорогих грошей", що ускладнить відновлення після глобальних криз.

Резюме для бізнесу

Глобальний тренд на пом'якшення монетарної політики, який намітився на початку року, офіційно поставлений на паузу. Геополітика знову диктує умови економіці.

Українському бізнесу та фінансовим інституціям варто готуватися до тривалішого періоду високих відсоткових ставок у світі, дорожчого імпорту та посилення валютних коливань. Епоха "дешевих грошей" знову відкладається.