США за часів Трампа вже накопичили рекордний держборг у 40 трильйонів

До цієї суми боргу входять казначейські цінні папери, що перебувають у руках приватних інвесторів, - 32,266 трильйона доларів, а також внутрішньодержавні боргові зобов'язання на 7,782 трильйона доларів.

Показник держборгу зріс більш ніж удвічі менш ніж за десятиліття - з 19,95 трильйона у січні 2017 року, коли Дональд Трамп вперше склав президентську присягу.

Приблизно третина цього зростання припала на два роки активних державних запозичень для фінансування заходів проти пандемії COVID-19 за президентства Трампа та його наступника Джо Байдена. Решту приросту забезпечили фіскальні рішення обох президентів у поєднанні з тривалим дисбалансом між державними видатками та доходами.

Що додав кожен із президентів

За час каденції Байдена державний борг зріс на 8,4 трильйона. Це зростання також значною мірою пояснювалось витратами на відновлення після пандемії, а також масштабними видатками на інфраструктурні проєкти, субсидії для чистої енергетики та інші пріоритети, які просувала його Демократична партія.

Аналітичний центр Committee for a Responsible Federal Budget підрахував, що фіскальні рішення обох президентів прискорили нарощування боргу порівняно з тим, що передбачало чинне на момент їхнього вступу на посаду законодавство.

Зокрема, підписаний Трампом у другій каденції масштабний законодавчий пакет One Big Beautiful Bill Act додасть боргу ще 4,7 трильйона - про це повідомляє неупереджений бюджетний офіс Конгресу США.

Попередження про фіскальну кризу

Аналітичні організації, що відстежують стан державних фінансів, тижнями очікували на перетин цього порогу і вже попереджали про можливість повноцінної боргової кризи, якщо законодавці не звернуть увагу на незбалансовану фіскальну траєкторію країни та не підвищать податки, не скоротять видатки або не вдадуться до обох заходів одночасно.

Директорка Bipartisan Policy Center Маргарет Спеллінгс напередодні досягнення позначки в 40 трильйонів заявила, що цей похмурий рубіж є черговим нагадуванням про необхідність зрештою вирішити фундаментальний дисбаланс у державних фінансах.

Чому Штати все ще почуваються економічно впевнено

Річ у тому, що борг вимірюється в доларах - власній валюті США. На відміну від країн, що позичають в іноземній валюті, Вашингтон завжди може обслуговувати борг, друкуючи або випускаючи нові облігації у своїй валюті - дефолт технічно малоймовірний доти, доки борг у доларах.

Долар залишається головною резервною валютою світу (близько 55-58% світових резервів центробанків) - тобто попит на американські облігації як "тиху гавань" зберігається навіть при зростанні боргу.

Розмір економіки США (ВВП понад 29 трильйонів) означає, що борг у 40 трильйонів - це співвідношення борг/ВВП приблизно 120-130%, високе, але не унікальне (Японія, наприклад, має понад 250% і залишається стабільною економікою).

Ринок облігацій реагує не на сам факт боргу, а на очікування щодо здатності його обслуговувати - поки дохідність облігацій не злітає різко вгору, ринок не бачить кризи "тут і зараз".