Справа Мазепи: За що судять власника Concorde Capital і чому кейс викликав резонанс
У четвер, 18 січня, правоохоронці ДБР затримали українського бізнесмена Ігоря Мазепу. Його автомобіль зупинили на польському кордоні та вручили йому підозру. Наступного дня, 19 січня, Печерський суд обрав Мазепі запобіжний захід – два місяці під вартою із заставою в 349 млн грн.
За що затримали Мазепу, чому він заявляє про тиск на бізнес і що на це відповідають правоохоронці, – розбиралося РБК-Україна.
Goodlife під Києвом
Справа Ігоря Мазепи стартувала ще 10 років тому, 2014 року. Ще тоді генеральний директор IC Concorde Capital разом із партнерами збудував у Вишгородському районі під Києвом котеджне містечко преміум-класу Goodlife. Через десятиліття з'ясувалося, що землі, на яких звели будинки – це ділянка лівобережного захисного веслування каскаду київських ГЕС.
На землях, що належать гідроелектростанціям, можна проводити господарську діяльність, але не можна займатися масштабним будівництвом. Як стверджує Бюро, Мазепа разом із партнерами, місцевими чиновниками та співробітниками Держгеокадастру провернули наступну схему – держслужбовці видавали землі ГЕС для господарювання підставним особам, яким платили тисячу гривень за номінальне володіння ділянкою. Бізнесмени викуповували у них землі за невелику ціну, будували на них будинки та продавали за ціною від 500 тисяч доларів. Причому продавали не будинки, а самі ділянки, про що на брифінгу заявив голова ДБР Олексій Сухачов.
"Новому власнику продавали лише земельну ділянку. Податки від продажу будинку не нараховувалися до державного бюджету. Щоб уникнути встановлених процедур введення житлових будинків в експлуатацію, видавалися довідки, в яких вказували свідомо неправильні дані про те, що будинки збудовані ще до 1991 року", – розповів Сухачов.
Бюро заявило, що встановило 12 осіб – чиновників та бізнесменів, які були причетні до обігу земель. Усі вони отримали підозри. ДБР попередньо довело незаконну приватизацію 7 гектарів, але в обороті може бути 300, про що заявив глава відомства. Орієнтовна вартість усієї нібито незаконно приватизованої землі – 1,1 млрд грн. Спираючись саме на цю суму, у ДБР пояснюватимуть, чому спочатку просили встановити Мазепі заставу у розмірі 700 млн грн.
На сьогоднішній день 4 фігурантам повідомили про підозру у створенні та керівництві злочинною організацією (Мазепа серед них), ще частину судять з незаконної приватизації державного майна, решту за легалізацію та відмивання цього незаконного майна. Головним фігурантам справи загрожує до 12 років ув'язнення.
Суд над Мазепою
19 січня Ігор Мазепа приїхав до Печерського суду, де розглядалася його справа. Бізнесмен, зайшовши до зали, привітався з кількома вільними слухачами та сів біля адвокатів. Суд розпочався з того, що сторона захисту попросила вести трансляцію засідання, але суддя відмовив, пославшись на те, що в залі й так багато камер та весь процес висвітлюється пресою.
Потім адвокат клопотав про відведення прокурора з ОГП. Він пояснив це тим, що деякі процеси, наприклад, обшуки в офісах Concorde Capital або заяви ДБР у прес-релізах, порушували закон.
"Сьогодні о 6:30 детектив ДБР сказав приїхати для отримання підозри і, відповідно, одразу ж на місці вручив клопотання про обрання запобіжного заходу. Це було приблизно 7:50 ранку. Дивує поспішність, у нас усі слідчі дії відбуваються вдень", - зазначив адвокат.
"Прокурори кажуть: "На підставі документа, який був розроблений проектною документацією побудови цієї дамби Київської ГЕС від 1965 року". Всі ці споруди - вони є по суті землями дамби. Тоді в мене питання: де за всі наші роки незалежності були всі інші державні органи, які реєстрували, об'єднували, змінювали, вживали будь-які легальні дії? Вони підтверджені нотаріусом, реєстраторами та всіма іншими чиновниками, які були залучені до цього процесу", – сказав бізнесмен у коментарі РБК-Україна.
Також він розповів, що не збирався втікати – він користувався своїм телефоном і по дорозі на кордон розплачувався за бензин своєю карткою. "Мене можна знайти за 30 секунд", – зазначив Мазепа. 18 січня він, як сам стверджує, планував їхати до Давосу, де закінчувався Всесвітній економічний форум.
"Я не зміг 16-го поїхати, поїхав 18-го. Їхав на своєму автомобілі, який бачить вся країна та кожен поліцейський, розраховувався за бензин своєю карткою, користувався своїм телефоном. Тепер ДБР вважає, що я намагався втекти", – додав Мазепа .
Судовий процес, що розпочався о 12-й дня, закінчився пізно ввечері – суд заарештував Мазепу на два місяці з можливістю виходу під заставу . Саму суму застави суддя вирішив зменшити і тепер, щоби вийти із СІЗО, бізнесменові потрібно заплатити 349 мільйонів гривень. Цього ж дня обрали запобіжний захід ще двом фігурантам справи та брату Мазепи – Юрію. Його також вирішили помістити під варту з альтернативою застави у розмірі 44 млн грн проти 500 мільйонів, які вимагало слідство.
Маніфест 42
Перше питання, яким поставилися всі критики процесу над Мазепою, – чому він почався через 10 років після нібито скоєного правопорушення.
"У суспільства виникає питання, чому саме зараз. Тому що саме зараз були розкриті ці махінації. Тому що обороти були досить непростими", – повідомила радниця з комунікацій ДБР Тетяна Сап'ян. Сухачов, в свою чергу, додав, що справу розглядали різні правоохоронні органи, а в підслідність ДРБ вона потрапила тому що в ній фігурують держслужбовці.
У день затримання Мазепи за нього заступилися громадські активісти, які заявили, що в Україні загалом досить складна ситуація із землями. Розібратися в тому, кому вони належать або яке у них призначення, досить важко.
Також на бік Мазепи стали деякі нардепи, серед яких Ярослав Железняк. У себе в Telegram-каналі він одразу заявив, що влада таким чином тисне на бізнес. У Concorde Capital тим часом розповіли подробиці обшуків. За їхніми словами, силовики увірвалися до офісу, вибивши двері бізнес-центру, забрали документи та навіть особисті речі співробітників. Під час затримання самого Мазепи співробітники ДБР, за твердженням Concorde Capital, обшукали його автомобіль і не допустили до слідчих дій адвокатів.
"Ми пов'язуємо такі дії ДБР із позицією Ігоря Мазепи щодо тиску силовиків на бізнес", – уточнили в компанії.
Сам Мазепа, спілкуючись із пресою в суді, також заявив, що пов'язує справу з його активною позицією, а точніше із громадською організацією "Маніфест 42". 42 – це стаття у Конституції, де йдеться про те, що "кожен має право на підприємницьку діяльність". Мазепа не раз виходив із публічними заявами про те, що концентрація держави у бізнесі досить висока.
"Можливо під час повномасштабної війни це не так погано, але після нашої перемоги така концентрація держави в економіці стане великою перепоною для нашого розвитку", - писав він у блозі для "Економічної правди".
Після арешту Мазепи "Маніфест 42" виступив із вимогами до президента України Володимира Зеленського, які можна звести до однієї – припинити "свавілля тилових силовиків". Сам Зеленський 22 січня повідомив, що провів зустріч із бізнесом та описав дискусію як непросту. Результати зустрічі, за його словами, будуть представлені на РНБО.
Декілька днів ДБР та Офіс Генпрокурора обмежувалися релізами та коментарями для преси, але 22 січня вирішили провести прес-конференцію, частину якої було присвячено кейсу Мазепи. Глава Бюро Сухачов, закінчивши розповідати про схему заволодіння земель у Вишгородському районі, додав: "От такому "чесному" бізнесу ми приділили свою увагу. Хочу вас запевнити, що ДБР продовжить свою роботу і доведе незаконність дій кожного з спільників".
Голова ОГП Андрій Костін, відповідаючи на запитання про те, чи є справа Мазепи тиском на бізнес, запевнив, що правоохоронці перебувають у постійному діалозі з бізнесом, але є випадки, коли підприємці навмисно користуються неточностями у законодавстві.
"Коли бізнес хоче використати якісь недоліки законодавства чи якісь історичні ситуації, де держава чи органи місцевого самоврядування втратили колись на щось своє право власності незаконним чином, а потім хтось навіть, можливо, розуміючи, що це відбувалося таким чином, купує і хоче на цьому побудувати "відмитий", "білий" бізнес, (підприємці – ред.) повинні розуміти, що існують ризики. Ми ж усі люди не наївні", – додав Костін.
Адвокати Ігоря Мазепи подали до апеляції з клопотанням про зміну запобіжного заходу. Вони хочуть скасувати утримання під вартою, обмежившись взяттям на поруки, особистим зобов'язанням чи домашнім арештом. Сторона захисту очікує, що суд розгляне їхню заяву 23 січня, але все залежить від того, коли Печерський суд передасть до апеляції матеріали справи.