Російська Федерація збільшила кількість бойових дельфінів біля бази Чорноморського флоту в окупованому Севастополі. Ймовірно, таким чином вона намагається убезпечитись від можливих українських атак.
Про те, як Росія може використовувати дельфінів і чи це вплине на операції в Криму, - у матеріалі РБК-Україна.
Як пише профільне видання Naval News, окрім великих протиторпедних мереж та ракетних установок, схоже, в районі бази ЧФ у Севастополі подвоїли кількість бойових дельфінів. І це частина посилення оборони у відповідь на здатність України дістати до стратегічно важливого міста.
Незважаючи на те, що останнім часом атаки на Севастополь були пов'язані із застосуванням морських дронів, Росія явно серйозно ставиться до загрози спецоперацій силами українських водолазів.
За даними Naval News, у Севастопольській бухті побільшало загонів для дельфінів, а кількість самих тварин збільшилася з 3-4 до 6-7. Це передбачає, що або патрулювання за їх допомогою збільшилося за частотою, або розширено район їхньої роботи.
Імовірно, дельфіни мають допомогти захистити базу від бойових плавців.
"Приручених дельфінів усі ми бачили, але видовище і дельфінотерапію можна перетворити на зброю. Якщо привчити дельфіна шукати людину в морі, прямувати до неї за кормом, а потім на ніс одягти ніж, то тварина сама того не розуміючи, перетворюється на зброю. Це така радянська вигадка була ще у 1960-х роках", - зазначив керівник програм безпеки Центру глобалістики "Стратегія XXI" Павло Лакійчук в ефірі телеканалу "Київ".
Фото: росіяни не відмовилися від радянської практики підготовки бойових дельфінів (росЗМІ)
Теоретично, крім бойового ножа, дельфін здатний атакувати людину за допомогою підводного пістолета. Але на думку військового експерта Владислава Селезньова, це така собі історія, яка, швидше за все, була лише на рівні досліджень і в практичній площині не реалізувалася. Хоча, безумовно, на воді з дельфіном складно змагатися у спритності
"Він почувається як "риба у воді". Звичайно, він має перевагу над бойовими плавцями, тим більше під водою, тому що це його природне середовище. Відповідно людина навіть зі спецобладнанням більш обмежена в рухах і можливості протидіяти бойовим дельфінам", - зазначив він у коментарі РБК-Україна.
З цієх причини низка країн час від часв навчала бойових дельфінів. Найвідоміша програма - у Військово-морських сил США. Раніше таких "бійців" готувала Швеція, і є підозри, що Ізраїль, Північна Корея та інші країни можуть мати схожі програми.
На початку повномасштабного вторгнення в Україну росіяни розмістили навчених тварин на північній стороні входу до Севастопольської бухти. Неподалік знаходиться центр дресирування дельфінів та білух, збудований за радянських часів. Цей об'єкт перебував у складі ВМС України до захоплення півострова у 2014 році.
Росія після окупації Криму та Севастополя активізувала роботу центру. Іноді бойових дельфінів відправляли до Новоросійська і навіть на базу в сирійському Тартусі.
Сьогодні вони є частиною багаторівневого захисту Севастопольської бухти. За її межами акваторію патрулює спеціальний корабель за підтримки вертольотів та швидкохідних катерів. Сам вхід у бухту перекритий рядом мереж та плавучих загороджень, які блокують як поверхневі, так і підводні підходи.
Фото: схема оборони Севастопольської бухти та бази Чорноморського флоту Росії (navalnews.com)
Дельфіни патрулюють внутрішню частину та мають виявляти дайверів, які можуть подолати загородження. Але щодо конкретно бойових якостей, то тут навряд чи можна говорити про серйозні загрози.
"Багато країн займаються дослідженнями в цій галузі. Але я не бачив підтверджень ефективного застосування дельфінів проти диверсантів. Чи будуть коли-небудь ці дослідження трансформовані в реальні досягнення, я сумніваюся. Коли і де були показані реальні результати застосування бойових дельфінів? Я принаймні у публічній площині ніколи їх не бачив", - зазначив Владислав Селезньов у коментарі РБК-Україна.
Центр дресирування дельфінів знаходиться в бухті Козача та на мисі Фіолент. Він був створений в 1965 як гідробіонічна науково-технічна база Військово-морського флоту СРСР.
Зазначимо, початок 60-х років ознаменувався якісною зміною флоту - на озброєння надійшли бойові кораблі з динамічними принципами підтримки, атомні підводні човни, озброєні стратегічними балістичними та оперативно-тактичними крилатими ракетами. Новим кораблям були потрібні принципово нові підходи до проектування та будівництва.
Тоді ж радянські вчені вирішили дослідити морських тварин. На думку тих, хто вивчав гідродинаміку та фізіологію дельфінів, наука могла б отримати нові знання, що дозволяють створювати ще більш швидкохідні та малошумні кораблі зі значно більшими бойовими можливостями. З цією метою біля Севастополя з'явилася експериментальна база, яка згодом стала Науково-дослідним центром "Державний океанаріум".
Однак він працював не лише на науку, а й на користь флоту. Зокрема, 102-й загін протидиверсійної служби отримав у розпорядження кілька бойових дельфінів, підготовлених у цьому центрі.
За даними на сайті ВМС України, на той час дельфіни виявляли "диверсантів" у 80% випадків. Гірше було з нічними плавцями - 28-60%, правда, в умовах прибережного вольєру. У відкритому морі можливість виявлення наближалася до 100%.
Фото: дельфінів тренували у Севастополі з другої половини XX століття (navy.mil.gov.ua)
З 1975 року загін бойових дельфінів заступив на чергування у Севастопольській бухті для цілодобового патрулювання із загоном спецназу. Кожна зміна мала чотиригодинну вахту. Паралельно проводилися дослідження здатності дельфінів знаходити і піднімати торпеди, що затонули.
А за деякими даними, тварини спеціально готували для атак кораблів за допомогою закріпленої на голові вибухівки.
У 1977 році з'явився пошуковий підрозділ, який виявився найкориснішим. На морських полігонах постійно проводилися корабельні стрільби, і моряки втрачали кілька торпед на рік. Аквалангісти не могли їх виявити, оскільки торпеда заривалася в глибокий мул. Тому на дельфінів надягали спеціальні рюкзаки з аудіомаяками та буйки з якорями. Виявивши торпеду, вони підпливали до неї та скидали маяки, після чого до справи вступали водолази.
Крім того, дельфінів задіяли для підводної фотозйомки. Тварин навчили спрямовувати об'єктив на мету, завмирати і лише потім спускати затвор. Одна зі складнощів підводної зйомки - це потужний сліпучий спалах, тому їх навіть навчили заплющувати очі. За фото можна було легко визначити, що лежить на дні і чи це варто піднімати.
Після розпаду СРСР океанаріум перейшов під юрисдикцію України у 1992 році. З цього моменту у складі Збройних сил України він почав займатись проблемами порятунку моряків, льотчиків, підводників, проведення водолазних та інших видів робіт.
У 1993 році він став філією Центрального науково-дослідного інституту Міноборони, 1994-го його реорганізували в Науково-дослідний центр "Державний океанаріум" Міноборони та Національної академії наук України, як філію Центрального науково-дослідного інституту ЗСУ.
У 2002 році на його базі створили самостійний Науково-дослідний центр Збройних сил України "Державний океанаріум". Науково-методичний потенціал, експериментальна база із системою гідротехнічних споруд, спеціалізованими судами та питомником дельфінів дозволяли проводити широкий спектр досліджень від проблем загальної біології до біогідродинаміки та біогідроакустики морських тварин.
Фото: Україна до 2012 року призупиняла програму бойових дельфінів (navy.mil.gov.ua)
Після переходу океанаріуму під юрисдикцію України всі військові експерименти з дельфінами було припинено та частково відновлено у 2012 році. Тоді ж багато ЗМІ написали про те, що для завдань військового флоту готували 10 дельфінів-афалін, тренуючи їх шукати предмети, що затонули, а також атакувати кораблі та підводних диверсантів.
Центр було захоплено російськими військовими 17 березня 2014 року. Українська влада передислокувала його до Одеського гарнізону. Залишилися вірними присяги і прибули на нове місце лише 9 військовослужбовців.
Військовий експерт Владислав Селезньов вважає, що підготовка бойових дельфінів для боротьби з підводними диверсантами - це більша історія про бюджетне фінансування.
"Вони навряд чи можуть бути реалізовані в практичній площині. Думаю, росіяни займаються тим самим, але за кошти російського Міноборони, оскільки і база, і дельфіни залишилися. Щодо ефективності цих практик у мене серйозні сумніви", - зазначив він у коментарі РБК-Україна.
За його словами, для російського бюджету це є досить характерним. Варто згадати хоча б гіперзвукову ракету "Кинжал", яка нібито не має аналогів та яку успішно збивають українські ППО. У тому числі сьогодні, 16 червня, під час масштабної балістичної атаки на Київ. І до певної міри роботу з бойовими дельфінами можна віднести до цієї категорії.
Щодо операцій у Севастополі, то навряд чи українські бойові плавці мають можливість для висадки у цьому районі. Для цього треба потайки підійти до узбережжя, що практично неможливо в умовах постійно включених сонарів і радарів у Севастопольській бухті та акваторії Чорного моря.
"У Криму і так вистачає партизанів, їхня робота не вимагає реалізації такого алгоритму дій. Ми ж бачимо, що на півострові часто-густо трапляється "бавовна"... А у разі масштабної висадки десанту на Севастополь, яка користь може бути від дельфінів? Жодної", - додав експерт.
Проте Севастополь не варто розглядати як неприступну фортецю. Раніше до його бухти проникали морські безпілотники, і, ймовірно, Україна промацує слабкі місця за допомогою технологічних рішень. У той час, як російська історія з дельфінами доводить, що противник не готовий відмовлятися від застарілих практик.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна у Telegram.
