Соціальні стандарти на три роки: що насправді закладено в Бюджетній декларації

Прогнозовані урядом України соціальні стандарти на період 2027-2029 років залишаються недостатніми. Показники можна збільшити за рахунок детінізації економіки, вважає голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

Свою оцінку Бюджетній декларації уряду на 3 наступні роки Гетманцев виклав в колонці для РБК-Україна.

Хочу поговорити про документ, який визначає, як ми з вами житимемо найближчі три роки. Кабмін схвалив Бюджетну декларацію на 2027-2029 роки. Очікую внесення документа до парламенту. Скажу одразу: як політик і як громадянин, я не можу ставитися до цих цифр формально, адже за кожною з них стоїть якість життя українців.

Соціальні орієнтири уряду: що стоїть за новими цифрами?

Уряд закладає підвищення соціальних стандартів випереджаючими темпами порівняно з інфляцією. За базовим сценарієм – який базується на припущенні про суттєве покращення безпекової ситуації з 2027 року, – наше майбутнє може бути таким:

• Мінімальна зарплата: планується її зростання з нинішніх 8 647 гривень до 9 546 гривень у 2027 році (на 10,4% до попереднього року), до 10 377 гривень у 2028-му (+8,7%) та до 11 114 гривень у 2029 році (+7,1%).
• Прожитковий мінімум: з нинішніх 3 209 гривень має вирости до 3 559 гривень (у 2027 р. +10,9%), 3 876 гривень (у 2028 р. +8,9%) та 4 151 гривень (у 2029 р. +7,1%).

Звучить наче непогано, правда?

А тепер давайте додамо сюди прогноз курсу долара, який закладено в цю ж декларацію. У середньому за рік курс становитиме: 47,1 гривень/долар – у 2027 році, 49,1 гривень/долар – у 2028-му та 50,7 гривень/долар – у 2029 році (із піком на кінець 2029 року в 51,5 гривень).

Якщо перерахувати мінімальну зарплату 2029 року (11 114 гривень) за прогнозованим курсом на кінець року (51,5 гривень/долар), ми отримаємо всього близько 216 доларів на місяць.

Хоча урядова стратегія передбачає підвищення соціальних стандартів із випередженням інфляційних процесів, розмір мінімальної зарплати підтверджує, що навіть за позитивної динаміки росту, абсолютна сума залишається базово недостатньою для реального покриття споживчих потреб населення.

Наші громадяни заслуговують на гідне життя, а не на виживання та вибір між оплатою комуналки та купівлею ліків.

Два сценарії для ринку праці: скільки зароблятимуть українці

Офіційний макропрогноз уряду розроблено у двох варіантах, і динаміка ринку праці там різна.

За Сценарієм 1 (оптимістичним):

• фонд оплати праці найманих працівників і грошового забезпечення військових зросте з 3 604,4 млрд гривень у 2027 році до 4 010,6 млрд гривень у 2029-му.
• кількість зайнятих українців збільшиться з 12,9 млн до 13,4 млн осіб.
• безробіття очікується на рівні 12,7% у 2027 році, підніметься до 12,9% у 2028-му та знову повернеться до 12,7% у 2029-му.
• середня номінальна брутто-зарплата за цим планом у 2029 році має сягнути 44 083 гривень.

За Сценарієм 2 (більш консервативним):

• фонд оплати праці у 2029 році буде меншим – 3 967,7 млрд гривень.
• зайнятих людей теж буде менше: 12,8 млн – у 2027-му, 13,2 млн – у 2029-му.
• рівень безробіття у 2029 році підскочить до 13%.
• середня зарплата номінально становитиме 43 185 гривень, але її реальна купівельна спроможність через вищі інфляційні ризики (індекс споживчих цін у середньому за 2029 рік за 2 сценарієм вищий – 6,9% проти 5,9% у першому) буде значно нижчою.

Де взяти ресурс на підвищення соцстандартів?

Будь-яке підвищення соціальних стандартів потребує реального фінансового джерела. Не можна одночасно говорити про гідні зарплати, підтримку військових і соціальні виплати – і не відповідати на головне питання: за рахунок чого це фінансувати?

Один із ключових резервів – детінізація економіки. За різними оцінками, в "тіні” сьогодні перебуває понад 1 трлн гривень. Це не абстрактна цифра. Це кошти, які могли б працювати на бюджет, оборону, пенсії, освіту, медицину та підтримку людей із найнижчими доходами.

Бюджет для людей: що потрібно змінити вже зараз

Моя позиція залишається чіткою та послідовною:

1. Детінізація економіки. Держава має не просто декларувати боротьбу з тінню, а встановлювати вимірювані цілі, які реально досягнути. Якщо у 2026 році бюджет може розраховувати на додатковий ресурс від детінізації на рівні не менше 6 млрд дол. в еквіваленті, то на 2027-2029 роки ефективна боротьба з тіньовою економікою може додатково принести до бюджету:

• у 2027 році – не менше 8 млрд доларів;
• у 2028 році – не менше 10 млрд доларів;
• у 2029 році – не менше 12 млрд доларів.

2. Справедлива пенсійна реформа. Давно настав час ліквідувати так звані "кланові" надбавки та зробити нарахування пенсій прозорим і справедливим для звичайних людей.

3. Гідні зарплати вчителям. Ми маємо припинити платити копійки тим, хто навчає майбутні покоління в нашій країні. Потрібне реальне підвищення окладів для педагогів.

4. Забезпечення військових. Підтримка сил оборони та належне, безперебійне грошове забезпечення наших захисників – це залізобетонний пріоритет видатків №1.

З урахуванням усіх зазначених ризиків та зауважень, я планую підготувати конкретні пропозиції до Бюджетної декларації на 2027-2029 роки. Головне завдання – вивести кошти з тіні та спрямувати їх на реальне підвищення соцстандартів і підтримку громадян.