Сліди майбутнього життя: телескоп ALMA виявив органічні аномалії у космосі
Астрономи наблизились до розгадки появи життя у космосі (колаж: РБК-Україна)
Астрономи виявили несподівані хімічні аномалії у дисках газу й пилу навколо молодих зірок, де формуються планети. Спостереження за допомогою радіотелескопа ALMA допоможуть з’ясувати, як розподіл метанолу впливає на формування нових планет і появу умов для життя.
Про це пише РБК-Україна, посилаючись на дослідження, опубліковане у науковому віснику Astronomy & Astrophysics.
Рідкісна молекула біля протозірки IRAS 4A2
Метанол є найпоширенішою складною органічною молекулою у протопланетних дисках - це робить його ключовим об'єктом для дослідження зародження життя.
Міжнародна команда з понад 30 науковців під керівництвом Марії Дроздовської з Бернського університету вивчила газові диски навколо 11 найближчих маломасивних протозірок.
У результаті спостережень дослідники виявили рідкісну форму метанолу, де звичайні атоми водню заміщені його важким ізотопом - дейтерієм.
Така аномалія була зафіксована лише в одному з 11 досліджених об'єктів - у дисках молодої зірки IRAS 4A2, яка розташована на відстані близько 1000 світлових років від Землі у молекулярній хмарі Персея.
Читайте більше: Всього через 5 годин після катастрофи: як насправді міг з'явитися Місяць
Виявлення природних космічних мазерів
Окрім рідкісного ізотопу, команда COMPASS (Complex Organic Molecules in Protostars with ALMA Spectral Surveys) зафіксувала метанольне мазерне випромінювання у понад 50 відсотках досліджених протозірок, переважно у наймолодших системах.
Мазер - це мікрохвильовий аналог лазера, у якому випромінювання природно стимулюється та посилюється під час зіткнення й збудження молекул метанолу в ударних хвилях.
Ключові особливості відкриття
Раніше метанольні мазери потужні радіосигнали, які виникають за певних умов у космосі, - виявляли лише поблизу масивних зірок. Тепер їх знайшли й біля менших та спокійніших зірок, що свідчить про наявність у цих системах ділянок із незвично високою енергією.
Це відкриття може означати, що такі радіосигнали виникають під час формування планет навколо зірок різної маси, а не лише біля наймасивніших із них.
Читайте цікаве: Помилка людства: науковці довели, що свідомість не вимагає біології
Новий погляд на еволюцію планетних систем?
Науковці припускають, що коли молода зірка поглинає газ із навколишнього диска, вона періодично нагрівається й спричиняє ударні хвилі. Вони можуть активувати метанол у газі, змушуючи його випромінювати потужні радіосигнали - мазери.
Дослідники також виявили відмінності у вмісті кисню та азоту в різних зоряних системах. Це означає, що хімічний склад матеріалу, з якого формуються планети, може суттєво відрізнятися - від системи до системи.
Перші детальні результати проєкту COMPASS були опубліковані у семи працях у науковому журналі Astronomy & Astrophysics за жовтень 2026 року.
Наразі астрономи продовжують системний аналіз зібраних даних із телескопа ALMA та готують серію наступних спостережень за допомогою космічного телескопа James Webb.
