Гральний бізнес Favbet, який пов’язують із бізнесменом Андрієм Матюхою, опинився у центрі нової хвилі критики через фінансові показники пов’язаних компаній, рішення державного регулятора та питання щодо можливих втрат державного бюджету.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на допис ГО "Нон-Стоп Україна" у Facebook.
Активісти звертають увагу на роботу Favbet до отримання букмекерської ліцензії, фінансові результати окремих компаній та масштаб благодійних внесків Favbet Foundation.
За даними громадської організації, Favbet близько двох років міг приймати ставки від українських гравців без букмекерської ліцензії, отримавши її лише наприкінці 2022 року. За розрахунками активістів, через це держбюджет міг недоотримати щонайменше 216 млн грн лише ліцензійних платежів, без урахування податків.
Ситуація навколо бізнесу загострилася у квітні 2026 року, коли державне агентство PlayCity припинило дію ліцензії ТОВ "Фавбет Гейм Слотс" на організацію та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів. За даними регулятора, щодо компанії також було застосовано штраф у розмірі понад 933 млн грн за виявлені під час перевірки порушення.
Паралельно у своїх публікаціях ГО заявляє про можливі порушення у фінансовій діяльності пов’язаних із Favbet структур, зокрема можливий міскодинг, ухилення від сплати податків та виведення коштів через іноземні й платіжні структури. За твердженням організації, за цими фактами вона зверталася до правоохоронців та контролюючих органів.
Окремі компанії, які пов’язують із брендом Favbet, демонструють від’ємні фінансові показники. Зокрема, ТОВ "ФАВОРІТ КОМПАНІ", яке пов’язують із закладом Favbet у одному з київських готелів, задекларувало 96 млн грн збитку, додавши ще мінус 29 млн грн за два квартали 2024 року.
На цьому тлі ГО звертає увагу на звітність Favbet Foundation про нібито передачу 193 млн грн на підтримку ЗСУ та держави у 2024 році. Активісти ставлять питання про походження цих коштів та співвідношення благодійного фінансування з фінансовими результатами окремих компаній, пов’язаних із брендом.
Звісно, сам факт наявності збитків не свідчить про порушення законодавства. Однак поєднання мільйонних збитків окремих компаній, масштабних благодійних внесків та претензій державного регулятора закономірно ставить питання про те, наскільки прозоро побудовані фінансові відносини між структурами, які пов’язують із бізнесом Матюхи.
Запитання до структур, пов’язаних із бізнесом Матюхи, виникають і за межами України. Попри заяви 2022 року про вихід з ринку РФ, у реєстрі московської патентної служби залишається зареєстрований товарний знак Favbet, чинність якого заявлена до 2030 року.
Також у мережі поширюються фото ймовірного російського паспорта Андрія Матюхи, однак їхня автентичність офіційно не підтверджена.
У Матюхи, можливо, досі є паспорт РФ (фото: соцмережі)
Окрім цього, у 2026 році в Хорватії відбувалися протести через плани пов’язаної з Матюхою компанії Premium Chicken Company побудувати птахофабрику із заявленим обсягом інвестицій у 600 млн євро. Місцеві мешканці висловлювали побоювання щодо можливого впливу проєкту на довкілля.
Публікації в ЗМІ щодо протестів проти будівництва мега птахофабрики (скриншот)
Історія навколо Favbet виходить за межі суперечки між окремим бізнесом та державними органами, оскільки йдеться про те, наскільки повно великий гральний бізнес виконує свої фінансові зобов’язання перед державою.
Якщо розрахунок ГО щодо можливих 216 млн грн недоотриманих ліцензійних платежів буде підтверджений компетентними органами, це означатиме втрату державою ресурсу, який міг би бути спрямований на оборону, соціальні програми, медицину чи інші бюджетні потреби.
Для українців це питання рівності правил: якщо один бізнес повністю сплачує передбачені законом платежі, а щодо іншого виникають обґрунтовані питання про можливі недонадходження до бюджету, держава має забезпечити однакові правила для всіх.
У випадку з бізнесом Матюхи масштаб грошових потоків, рішення регулятора та фінансові показники окремих компаній роблять питання прозорості особливо важливим. Активісти впевнені: благодійність не повинна підміняти прозору сплату податків і ліцензійних платежів, а державні органи мають перевіряти всі обґрунтовані сигнали про можливі втрати бюджету.