Симуляція катастрофи: як NASA "знищила" Нью-Йорк астероїдом
(фото: NASA Hubble Space Telescope)
Сучасні технології не змогли врятувати Землю від астероїда - NASA та ESA провели масштабне навчання з планетарної оборони. У змодельованому сценарії астероїд діаметром до 300 метрів неможливо було повністю зупинити.
Про це інформує РБК-Україна з посиланням на Dublin Live.
Хроніка умовної катастрофи: від виявлення до падіння
Згідно з симуляцією, загрозу виявили за 8 років до умовного падіння, коли ймовірність зіткнення становила лише 1 зі 100.
Проте згодом розрахунки показали, що космічне тіло рухається точно назустріч Землі, а зона можливого удару звузилася до території штату Колорадо.
Для відвернення загрози світові космічні агентства вирішили побудувати флот із шести кінетичних ударників - спеціальних апаратів, призначених для прорахованого зіткнення з астероїдом задля зміни його траєкторії.
Запущені у 2024 році кораблі успішно протаранили космічне тіло, однак воно лише розкололося на частини.
Читайте більше: ШІ виходить у космос: Google відправляє на орбіту свій перший тестовий процесор
Жорстокий фінал та масова евакуація
Величезний уламок продовжив рух і врізався в атмосферу зі швидкістю 43 тисячі миль на годину. Сила вибуху під час падіння в районі Нью-Йорка у 1000 разів перевищила потужність атомної бомби, скинутої на Хіросіму.
Єдиним варіантом порятунку населення в умовах симуляції залишилася лише масова евакуація.
За даними Центру досліджень навколоземних об'єктів (CNEOS), наразі виявлено близько 20 тисяч потенційно небезпечних астероїдів, і щомісяця астрономи знаходять близько 150 нових об'єктів.
Нагадаємо - нещодавно Європейська південна обсерваторія разом з партнерами запустила найбільший в історії спектрограф MOON. Прилад вагою 10 тонн здатен одночасно аналізувати світло від тисячі космічних об'єктів.
Апарат висотою 4,5 метра та вагою 10 тонн монтується безпосередньо на один із 8-метрових телескопів комплексу VLT у Чилі.
Окрім вивчення нашої галактики, спектрограф застосовуватимуть для аналізу найвіддаленіших галактик. Це допоможе з'ясувати, як саме формувалися перші зоряні системи після Великого вибуху.
