Що відбувається в Кабміні Шмигаля та навіщо Зеленському злиття міністерств
У Кабміні розпочався період кадрових перестановок. Олексій Чернишов, якого звільнили з Мінрегіону, очолив "Нафтогаз". А його вже колишнє відомство можуть передати в управління Олександру Кубракову. Кому ці ротації можуть бути не до душі і які ще зміни будуть у Кабміні – у матеріалі РБК-Україна.
Навіть під час війни тема перестановок у Кабміні та їхній формат не випадає з уваги ЗМІ та політичних кулуарів. Ще з літа версії можливих кадрових змін відрізнялися лише своїм масштабом та дійовими особами. Але по факту у липні справа не пішла далі ніж заміна міністра соціальної політики, коли звільнили Марину Лазебну та призначили Оксану Жолнович.
Інсайдери в правлячій команді навіть запускали в інформпростір прізвища потенційних кандидатів на посаду прем'єра, які можуть восени чи взимку замінити Дениса Шмигаля. За однією з версій, так нібито могли спустити суспільну пару через непросту економічну ситуацію, спричинену війною.
Команда влади у липні розглядала масштабніший план змін Кабміну, ніж декілька ротацій. Він передбачав скорочення та укрупнення майже всіх міністерств. Одним із ініціаторів цієї реформи був віце-прем'єр Михайло Федоров. Йому ж і було доручено курувати її реалізацію.
Проте, як стверджують джерела, кардинальних змін в уряді найближчим часом не буде. Ні про яку заміну прем'єра і, ба більше, перезавантаження всього уряду зараз не йдеться. Перша причина, на яку вказують співрозмовники – "не на часі".
До того ж якихось конкретних претензій, які могли б коштувати Шмигалю крісла, Банкова не має. І навряд чи під час війни Офіс президента міг би знайти іншого прийнятного кандидата на його посаду – ефективного менеджера без яскраво виражених політичних амбіцій.
Схожа ситуація і з об'єднанням міністерств. Цілком імовірно, що поки в уряді спробують провести тільки одне укрупнення. Після того, як міністр регіонального розвитку Олексій Чернишов пішов із Кабміну, його відомство можуть включити до складу Мінінфраструктури під керівництвом Олександра Кубракова. Але, як вважають поінформовані співрозмовники, у цьому процесі не обійдеться без перешкод та внутрішніх інтриг.
Свій замість свого
Олексій Чернишов учора вже очолив "Нафтогаз" замість Юрія Вітренка. Перспективу зміни керівника НАК обговорювали ще з літа. У Вітренка, як стверджують співрозмовники видання, були надто натягнуті стосунки з прем'єром, розбіжності у кадрових питаннях та суперечки щодо обсягів закупівлі газу на зиму. Та й сам він, схоже, останнім часом теж не сильно тримався за свою посаду. Як припускають джерела, через сімейні обставини після відставки він поїде за кордон. Тоді як раніше обговорювалося навіть продовження його кар'єри на дипломатичному фронті.
Понад місяць тому в президентській команді всерйоз заговорили про те, щоб замінити Вітренка Чернишовим. Хоча перед цим його потенційним наступником називали заступника голови Офісу президента Ростислава Шурму. Втім, йому ж пророкували і місце міністра економіки, яке поки що залишається за екс-заступником ОП з питань економіки Юлією Свириденко.
Частина співрозмовників, близьких до Банкової, стверджують, що насправді Чернишов цілився на крісло прем'єра. І щоб уникнути розпалу конкуренції, Шмигаль нібито навіть був готовий підвищити його до статусу "віце-прем'єра". Та позаяк заміна глави уряду поки що на горизонті не проглядається, а Чернишову запропонували досить непогану альтернативу, він погодився перейти до "Нафтогазу".
За даними РБК-Україна, Мінрегіоном тимчасово керуватиме в.о. – найімовірніше, ним стане перший заступник Василь Лозинський. А Кубраков тим часом готуватиме злиття двох органів в одне міністерство. Як це буде і в які терміни – поки що навіть не знають співрозмовники видання в Міністерстві інфраструктури.
"Це тривалий процес. Його має курувати Кубраков. Але, як я розумію, цей в.о., очевидно, все одно координуватиметься з Кубраковим", – пояснив один із співрозмовників у команді влади.
Ще влітку, коли всі міністерства проводили внутрішній аудит, оцінюючи свою ефективність, головне завдання полягало в тому, щоб знайти та скоротити дублюючі та непотрібні функції у держорганах. А одночасно – і бюджет на них. Очікувано, що такий підхід знайшов підтримку на Банковій та особисто у президента, розповідали співрозмовники РБК-Україна.
Але злиття міністерств також допомагає Офісу президента закрити ще одну "прогалину". Адже проблема, з якою зазвичай стикається команда влади, проводячи кадрові перестановки – коротка "лава запасних". Ще до війни було складно знайти на стороні професіонала, який, закотивши рукави, "пахатиме" з ранку до ночі на благо держави. При цьому постійно озираючись на Офіс і не переймаючись власним політичним іміджем.
Кубраков на хорошому рахунку у президента. Він потрапив у команду Зеленського разом із екс-прем'єром Гончаруком, отримавши 30 місце у виборчому списку "Слуги народу". Пізніше очолив "Укравтодор", де зокрема займався президентським проектом "Велике будівництво". А потім звідти перейшов до Кабміну. Колеги, які працювали з Кубраковим у Раді, називають його "технократом". Дуже схвальні відгуки він отримує і від колег по Кабміну, як неконфліктний та ініціативний.
Від початку війни Кубраков ще більше зміцнив свій вплив. З кінця лютого він, залишаючись у Києві, вирішував питання щодо доставки гуманітарних вантажів, озброєння, відновлення зруйнованої інфраструктури. Влітку до його сфери відповідальності додалася ще й зернова ініціатива, завдяки якій із українських портів йде на експорт продовольство.
"Кубраков – хороший хлопець. Він чудовий виконавець. Плюс у нього не проглядається якихось помітних політичних амбіцій, до чого досить ревно ставляться в Офісі. Він противник тем, що стосуються "шкурняків" та "схематозів", – каже один із співрозмовників видання, який добре знайомий із міністром.
Реформа на марші
Усі ці фактори пояснюють, чому президент дав добро на концентрацію такого функціоналу під Кубраковим. У його компетенції опиниться ціла "машина" – реальний сектор економіки, самоврядування та "Укрзалізниця". Але ця історія має ще одну сторону медалі – далеко не всім зацікавленим сторонам може бути вигідне таке посилення фігури Кубракова.
"Єрмак не особливо хвилюється з приводу Кубракова через відсутність у нього будь-яких політичних амбіцій. З іншого боку, оскільки ідею про злиття міністерств президенту приніс Михайло Федоров, незрозуміло, чи буде він загалом підтримувати цей процес", – каже один із поінформованих співрозмовників.
Є питання і щодо того, чи вдасться Кубракову знову спрацюватись із заступником голови ОП Кирилом Тимошенком, з яким, за даними видання, у них далеко не найкращі стосунки. Хоча ще недавно вони вважалися членами єдиного "табору" і разом займалися "Великим будівництвом". На Банковій Тимошенко відповідає, по суті, за ті ж сфери, які в майбутньому будуть зосереджені під Кубраковим – інфраструктура та регіональна політика.
Є ризик, що процес злиття зіткнеться із невдоволенням представників місцевого самоврядування, які почнуть нарікати: мовляв, ви ліквідуєте профільне міністерство – отже, для вас ця сфера не є важливою. До того ж у цій регіональній вертикалі багато хто орієнтується саме на Тимошенка. Принаймні він у них асоціюється як комунікатор з Банковою.
Ще один фактор – злиття міністерств передбачає, що Кубракову нададуть статус віце-прем'єра. Ця приставка нерідко стає трампліном для подальшого переходу на посаду глави уряду. Навряд чи Шмигалю буде до душі, що в нього з'явиться п'ятий віце-прем'єр, який, що важливо, по суті, керуватиме міні-Кабміном. До речі, до переходу на свою нинішню посаду Шмигаль також керував Мінрегіоном у статусі віце-прем'єра.
"Зрозуміло, що є зацікавлені особи, які хочуть провести це злиття швидко, але, думаю, Денис Анатолійович не дозволить. Напевно, буде багато палиць у колеса та апаратних перешкод у цьому процесі з різних боків. Іти і скаржитися президентові, що тобі хтось заважає, не вийде. Там такого не люблять. А якщо ти не зможеш це організувати, тебе сприймуть як слабку фігуру", – каже один із співрозмовників у депутатському корпусі.
Інше джерело у владі, навпаки, вважає, що на командну роботу уряду новий функціонал Кубракова не вплине. За його словами, злиття Мінрегіону та Мінінфраструктури – це частина майбутнього плану відновлення України та старт оптимізації держапарату. В умовах війни це актуально, тому що дозволить урізати витрати на його утримання. Тому навряд чи буде багато охочих зупинити цей процес, уточнив співрозмовник.
З одного боку, це начебто вірний шлях – скорочення штату чиновників та держорганів, які оперують суміжними сферами. Поки що, за даними видання, обговорюється варіант, що за Мінрегіоном реорганізація торкнеться Мінстратегпрому та Мінспорту – їх можуть зробити держагентствами. Тільки поки що невідомо, у підпорядкуванні яких міністерств вони виявляться.
Але в контексті цієї реформи є питання, що робити з тими урядовцями, чиї відомства потраплять "під ніж", зазначають співрозмовники у президентській команді. Ті, хто не захочуть прощатися зі своїми кріслами, ймовірно, гальмуватимуть цей процес. І по-друге, одним махом реформи Кабміну не проведеш. На це піде час, і неясно, наскільки доречно активно братися за неї саме зараз, зважаючи на виклики війни та осінньо-зимового періоду.