Що має зробити Україна, щоб отримали 50 млрд євро від ЄС: перелік реформ

Вона нагадала, що за програмою Ukraine Facility Європейського Союзу, яка передбачає надання Україні 50 млрд євро впродовж 2024-2027 років, Україна отримує кошти на макрофінансові потреби - підтримку державного бюджету. Кошти будуть надходити в Україну у кілька траншів. Водночас, кожен транш фінансування означає, що Україна виконала певні зобовʼязання, які є тим чи іншим маяком.

"У минулому році ми отримали кошти перш за все як макрофінансову допомогу - для підтримки бюджету. Також в рамках цієї допомоги є частка, яку можна витратити на інвестиційні проєкти, зокрема, в енергетиці, житлі, транспорті. Другий транш – інвестиційний фонд від ЄС для бізнесу в розмірі майже 7 млрд євро. Третій – технічна та адміністративна підтримка на майже 5 млрд євро", - зазначила парламентарка.

Вона підкреслила, що певну кількість структурних маяків Україна вже виконала, водночас, є ті, які певним чином "забуксували". Йдеться, зокрема, про ухвалення законопроєктів "Про основні засади державної житлової політики", "Про основні засади відновлення", а також законопроєкту "Місцеві державні адміністрації", який передбачає реформування МДА на органи префектурного типу.

Шуляк пояснила, що перший з цього списку документ - "Про основні засади житлової політики" вже розроблено. Йдеться про законопроєкт №12377, який пройшов серію публічних консультацій і був доопрацьований з урахуванням пропозицій, отриманих від всіх стейкхолдерів майбутньої житлової реформи, а також був рекомендований її Комітетом для голосування у першому читанні. Очікується, що найближчими тижнями його будуть розглядати у Верховній Раді. 

"Реформування житлової сфери означає скасування житлового кодексу 1983 року і має на меті розв’язати проблему багаторічних черг на отримання житла від держави. Серед основних принципів закону – впровадження механізмів щодо забезпечення житлом тих, хто не може придбати його сам, та відмова від практики приватизації житла, отриманого від держави, зокрема службового. Натомість пропонується залучати сучасні європейські механізми", - пояснила голова комітету містобудування. 

Парламентарка уточнила, що йдеться, зокрема, про створення та управління фондом соціального житла. Розглядається можливість соціальної оренди житла, яку фінансуватиме держава, а громадянин матиме право його викупити, а також оренду, яку сплачуватиме громадянин, але кошти від неї йтимуть у фонд будівництва нового житла для нього. Крім цього, планується запуск широкого кола фінансово-кредитних механізмів для громадян, які потребують поліпшення житлових умов.

Другий пункт законодавчих змін, без яких Україна не отримає від ЄС 50 млрд євро - законопроєкт, який регулюватиме всі аспекти, повʼязані з відновленням України. Йдеться про законопроєкт "Про основні засади відновлення", який також вже готовий і пройшов серію публічних консультацій. 

За словами Шуляк, законодавча рамка відновлення необхідна не лише для отримання допомоги в рамках плану Ukraine Facility, але і дотримання тих зобов’язань, які Україна взяла на себе перед усіма міжнародними партнерами, повинна регулювати абсолютно всі аспекти і питання, пов‘язані з відбудовою.

"Йдеться, зокрема, про відновлення за принципами зеленої, інклюзивної та цифрової економіки, відбудову за принципом «будуй краще ніж було», обов‘язковість використання для моніторингу відновлення, оцінювання проєктів відбудови і їх аудиту цифрової екосистеми DREAM та встановлення форм відновлення – пооб’єктної, комплексного відновлення населених пунктів та компенсації за пошкоджене та знищене житло", - розповіла Олена Шуляк. 

Третя законодавча зміна, без якої неможливе фінансування в рамках Ukraine Facility - законопроєкт №4298 "Місцеві державні адміністрації", який передбачає реформування МДА на органи префектурного типу. Документом передбачено, зокрема:

• Запровадження системи нагляду за законністю рішень ОМС;
• Надання головам МДА та їхнім заступникам статус державних службовців;
• Оновлення процедури призначення та звільнення голів МДА;
• Запровадження механізму кадрового резерву та конкурсу для кандидатів на посаду голови МДА.

Документ, зауважила парламентарка, доволі непростий - його створили ще у 2018 році і до сьогодні навколо нього у профільній спільноті ведуться дискусії.

"Навколо цього законопроєкту точилося багато пересторог: політична вигода, міфи та страх втрати контролю. Проте євроінтеграційні зобов'язання вимагають змін. Цей законопроєкт є частиною програми Ukraine Facility і його реалізація - важливий крок до реформування державних адміністрацій", - резюмувала Олена Шуляк.